АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
№ справи 11-а-2285 Головуючий 1 інстанції -Трусова Т.О.
Категорія ст. 236-7 КПК України Доповідач - Бачурін О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Полтавцевої Г.А.
суддів -Журавля О.О., Бачуріна О.В.
за участю прокурора - Курача О.П.,
адвоката - ОСОБА_1
скаржника - ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2007 року апеляцію адвоката ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
14 серпня 2007 року слідчий військової прокуратури Дарницького гарнізону Збаражський О.М. порушив кримінальну справу відносно директора ДП «Київський ремонтний завод «Радіан» ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 175, 4.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України. 2 жовтня 2007 року Дарницький районний суд м. Києва задовольнив скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову ііро порушення справи частково,
скасував постанову слідчого в частині порушення справи за ч. 1 ст. 175 КК України, в решті залишив скаргу без задоволення. Приймаючи цю постанову, районний суд виходив з того, що докази, зокрема висновок судово-бухгалтерської експертизи, які стали підставою для порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 175 КК України, були отримані незаконно, а для порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України, у слідчого були приводи і підстави. Не погодившись з таким рішенням, прокурор і адвокат ОСОБА_1 звернулися з апеляціями.
Прокурор в апеляції просить скасувати постанову суду і залишити без задоволення скаргу, у зв'язку з неповнотою і однобічністю судового розгляду, посилаючись на наявність приводів і підстав для порушення справи за ч. 1 ст. 175 КК України, на відсутність в діях ОСОБА_2 виправданого ризику для досягнення значної суспільної корисної мети.
Адвокат в апеляції просить скасувати постанову районного суду в частині відмови в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України, а в решті залишити постанову суду без змін, посилаючись на упередженість ведення слідства та винесення постанови слідчим всупереч вимогам ст. ст. 94, 97, 98 КПК України.
В запереченнях на апеляцію адвоката військовий прокурор Дарницького гарнізону послався на безпідставність викладених апелянтом доводів. Зазначаючи, що приводом для порушення справи було безпосереднє виявлення ознак злочинів слідчим при провадженні досудового слідства відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 368 КК України, яким встановлено, що останній, будучи службовою особою, надав до сплати документи, які мають ознаки підроблення, в результаті чого незаконно отримав гроші підприємства, що вказує на ознаки злочину за ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України.
Заслухавши доповідача, скаржника і його адвоката які підтримали апеляцію в повному обсязі, прокурора, який підтримав свою апеляцію і заперечував проти задоволення апеляції адвоката ОСОБА_1,
перевіривши матеріали по справі, колегія судців вважає апеляцію прокурора обґрунтованою і не погоджується з апеляцією адвоката з наступних підстав.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відмовляючи в задоволенні скарги стосовно порушення справи за ч.2 ст. 191, ч.3 ст. 358 КК України, районний суд правильно дійшов до висновку, що
постанова в цієї частині винесена з дотриманням вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, при наявності приводів і підстав до порушення справи. Цей висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, тому колегія суддів з ним погоджується.
Між тим, суд, приймаючи рішення про відсутність підстав до порушення справи за ч.1 ст. 175 КК України, не з'ясував, що були фактичні дані про те, що ОСОБА_2 , як директор ДП «Київський ремонтний завод «Радіан», в порушення ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», в період
3 вересня 2006 року по березень 2007 року включно, маючи заборгованість за 2005-2007 роки із заробітної плати працівникам підприємства на загальну суму 577951, 84 грн., умисно та безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам, хоча об'єктивно міг зменшити її обсяг на 406,
4 тис. грн. Ці фактичні дані містяться в інформації про рух коштів, у висновку судово-бухгалтерської експертизи та інше.
Наведені дані є достатніми підставами для порушення кримінальної справи і містять в собі ознаки злочину, передбачені ч.1 ст. 175 КК України.
Скасовуючи частково постанову про порушення справи, районний суд вдався до оцінки доказів і вирішив заздалегідь питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, коли відповідно до сті 64 КПК України в
умовах процедури, визначеної кримінально-процесуальним законом, залучені докази досліджуються, їм дається оцінка і встановлюється наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння та винність особи.
Таким чином, висновок суду не відповідає матеріалам справи, що відповідно до ст. 367 КПК України, є підставою для скасування постанови в решті прийнятого рішення щодо порушення справи за ч.1 ст. 175 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року, якою скасована
постанова слідчого військової прокуратури Дарницького гарнізону від 14.08.2007 року в частині порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.1 ст. 175 КК України і відмовлено в порушенні кримінальної справи, скасувати, в решті цю постанову суду залишити без змін.