АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г. А.
суддів Вдовіченка С. Л., Журавля О. О.
прокурора Карпука Ю. А.
скаржника ОСОБА_1
представника скаржника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2007 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 24 травня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_3 залишено без задоволення.
Як видно з тексту рішення, суд погодився з висновком прокурора про відсутність в діях судді обов'язкової ознаки злочину, передбаченого ст. 375 КК України - суб'єктивної сторони злочину у вигляді прямого умислу, спрямованого на постановления завідомо неправосудного рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду, скаржник подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, винести постанову про порушення кримінальної
Справа № 11-а-2234/2007 Головуючий в 1 інстанції Дев'ятко В.В.
Категорія ст. 236-2 КПК Доповідач Полтавцеві Г.А.
справи щодо судді ОСОБА_3 та окрему ухвалу щодо неправомірних дій старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва при винесенні ним постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись на те, що в діях судді є ознаки кримінально караних дій, а прокурор та суддя при винесенні своїх рішень не звернули на це уваги.
Заслухавши доповідача, скаржника ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали за скаргою, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із відмовних матеріалів, ОСОБА_1 14 травня 2007 року звернувся до прокуратури Оболонського району м. Києва з повідомленням про злочин, в якому зазначав, що Апеляційний суд м. Києва своїми ухвалами від 6 та 13 квітня 2007 року скасував 2 постанови, постановлені під головуванням судді Оболонського району м. Києва ОСОБА_3 - від 1.02.2007 року про визнання апеляції ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2006 року такою, що не підлягає розгляду та постанову Оболонського районного суду м. Києва від 27.12.2006 року, якою залишена без задоволення його скарга на постанову помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 28.09.200*6 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а тому він сумнівається в компетентності судді і вважає, що в його діях є ознаки злочину, передбаченого ст. 375 КК України
Провівши перевірку матеріалів за зверненням ОСОБА_1, прокурор 24 травня 2007 року в порушенні кримінальної справи щодо судді відмовив за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 375 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням прокурора, 11 липня 2007 року ОСОБА_1 в порядку ст. 236-1 КПК України звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого помічника прокурора від 24 травня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи, посилаючись на те, що перевірка по його заяві про притягнення судді до кримінальної відповідальності проведена поверхово, без врахування всіх обставин, наведених ним у скарзі.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, вислухав скаржника та його представника, прокурора, вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи і прийшов до висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи прокурором дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому підстави для скасування постанови прокурора відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і. з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор чи слідчий своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють зацікавлених осіб. В постанові повинно бути зазначено, чому посадова особа прийшла до висновку, що подія, про яку повідомлялось, не містить в собі ознак складу злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження по справі.
Як видно з постанови суду першої інстанції та матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, прокуратурою заява ОСОБА_1 про злочин була ретельно перевірена і на підставі зазначених документів було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що після перевірки заяви ОСОБА_1 у прокурора не було достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину в діях судді.
Також суд правильно зазначив, що вимоги кримінально-процесуального закону при відмові в порушенні кримінальної справи прокурором було дотримано.
Враховуючи зазначене, підстав для скасування постанов суду та прокуратури і направлення матеріалів по скарзі для проведення додаткової перевірки, а також для винесення окремої ухвали щодо прокурора, який виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів не вбачає.
Клопотання апелянта про винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо судді також не підлягає задоволенню, оскільки при наявності для цього підстав суддя може порушити кримінальну справу лише при вчиненні злочинів, передбачених ст. 27 КПК.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2007 року, якою * скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого помічника прокурора Оболонського району м. Києва від 24 травня 2007 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно судді ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 375 КК України залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.