СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
15.10.2008 |
Справа № 22а-182/08 Попередня справа № 2а-991/2007 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Ланчева Г.Є.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Романенко В.В.) від 12.10.07 по справі № 2а-991/2007
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Прокурора м. Ялта - Процика Ростислава Мироновича (вул. Кірова, б.18, м.Ялта, 98600)
про визнання бездіяльності неправомірною та покладання зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2007 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала мотивована тим, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача по нерозгляду заяви про порушення кримінальної справи, тобто бездіяльність в межах кримінально-процесуального законодавства, інформаційні правовідносини у кримінальному судочинстві щодо повідомлення учасників процесу про вчинення процесуальних дій, розв'язання скарг на такі процесуальні дії, диспуту до матеріалів кримінальної справи тощо регламентуються спеціальними нормами Кримінально-процесуального кодексу України, також слід розглядати лише як спір з приводу неналежного здійснення учасниками кримінального судочинства своїх повноважень, який і належить вирішувати за правилами саме кримінального процесу, позивач просить розглянути публічно-правовий спір, який належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1, 01.11.2007 звернувся з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга надійшла 09.11.2008. Апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що оскарження бездіяльності щодо розгляду заяви про злочин не є справою, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, діюче кримінально-процесуальне законодавство України не передбачає порядок судового розгляду таких справ.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції поновлено.
Ухвалою суду від 02.09.2008 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 03.09.2008 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 24.09.2008.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 15.10.2008, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.41-46), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, що беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.10.2007 позивач звернувся до Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою (адміністративним позовом) про визнання бездіяльності Прокурора м.Ялта Процика Р.М. щодо відсутності прокурорського реагування на заяву позивача про злочин неправомірною, зобов'язання прокурора м.Ялта Процика Р.М.винести на підставі заяви позивача офіційну постанову про порушення кримінальної справи щодо слідчого прокуратури м.Ялта в особливо важливих справах ОСОБА_2., або про відмову в цьому, так опію цієї постанови надати позивачу для можливості оскарження її у встановленому законом порядку, як того вимагають статті 97, 99 Кримінально-процесуального кодексу України.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
До компетенції адміністративних судів належить бездіяльність посадової особи чи органу уповноваженого на прийняття рішення, передбаченого статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
- порушити кримінальну справу;
- відмовити в порушенні кримінальної справи;
- направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Згідно зі статтею 98 Кримінально-процесуального кодексу України, при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Статтею 234 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що Дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого. Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу. Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями. Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор. Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі.
Суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив рішення без додержання норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення не є законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції -скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 199, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Романенко В.В.) від 12.10.07 по справі № 2а-991/2007 задовольнити.
2. Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Романенко В.В.) від 12.10.0 по справі № 2а-991/2007 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судді М.А.Санакоєва
О.А.Щепанська