АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючої Полтавцевої Г.А.
суддів Вдовіченка С. Л., Журавля О.О.
прокурора Забедюка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2007 року.
Цією постановою скарга ОСОБА_1 про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 20 квітня 2007 року про порушення кримінальної справи стосовно нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння майном відкритого акціонерного товариства «Дніпрофарм» та інших суб'єктів господарювання шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, залишена без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанови суду та прокурора скасувати та відмовити в порушенні кримінальної справи, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства.
Справа №11-а-2169/2007 Головуючий у 1 інстанції Кафідова О.З.
Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Полтавцева Г.А.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали по скарзі та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 31 серпня 2007 року звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора від 20.04.2007 року про порушення кримінальної справи стосовно нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, посилаючись на те, ні заява генерального директора ВАТ «Дніпрофарм», ні звернення народного депутата України, не можуть бути приводом для порушення кримінальної справи, оскільки відповідно до ст. 94 ч.2 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність в діях особи ознак злочину, тобто при наявності приводів та підстав для порушення кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення скаржника, прокурора, дослідив матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що при її порушенні прокурором вимоги діючого законодавства України були дотримані, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає аргументованим і з ним погоджується.
Відповідно до вимог ст. ст. 94, 97- 99 КПК України прокурор чи слідчий за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказати в постанові ці приводи і підстави, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
У рішенні суду першої інстанції зазначено, що приводом для порушення кримінальної справи була заява генерального- директора ВАТ «Дніпрофарм» ОСОБА_4 та звернення народного депутата України ОСОБА_5 щодо незаконних дій ОСОБА_2 та службових осіб органів ДВС Дніпропетровської області та інших осіб, спрямованих, на протиправне захоплення ВАТ «Дніпрофарм», а підставою для її порушення - безпосереднє виявлення прокурором в діях зазначених осіб ознак злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК, за результатами проведеної за зверненням цих осіб перевірки.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції при розгляді скарги допущено істотне порушення кримінальнр-процесуального закону, не ґрунтуються на вимогах закону.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.
Ці вимоги закону судом першої інстанції було дотримано, а тому підстав для скасування постанови суду та винесення рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо скаржника та інших осіб, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.
Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2007 року аналогічна справа вже розглядалась і
постанова Печерського районного суду м. Києва від 13 червня 2007 року за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 26 квітня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно нього та державних виконавців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ст. 191 ч. 5 КК залишена без змін, а апеляції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2007 року, якою скарга ОСОБА_1 про скасування постанови заступника Генерального прокурора України від 20 квітня 2007 року про порушення кримінальної справи стосовно нього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння майном відкритого акціонерного товариства «Дніпрофарм» та інших суб'єктів господарювання шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, залишена без задоволення, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.