Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
25.09.2008 |
Справа № 22а-126/08 Попередня справа № 2а-993/2008 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю:
позивача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 26.03.2002 року;
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Куімов М.В.) від 18.06.08р. у справі № 2а-193/2008р.
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя (пр.Жовтневої Революції, 8, м.Севастополь, 99038).
про стягнення грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2008р. ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя про стягнення щорічної грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за період з 1999 по 2007 рік, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, і відповідно до ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня йому повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, фактично така виплата проведена не у повному обсязі. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену допомогу у розмірі 10829грн. 60коп., а також моральну шкоду у розмірі 2000грн.
Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18 червня 2008 року (суддя Куімов М.В.) позовна заява задоволена частково, з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на користь ОСОБА_1стягнута щорічна грошова допомога за 2007 рік у розмірі 1690грн.30коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з постановою суду, 27.06.2008р. представник Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя направила заяву про її апеляційне оскарження. 11.07.2008р. від представника Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя надійшла апеляційна скарга, якої вона просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 18.06.2008р. та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду м.Севастополя Лядової Т.Р. від 26.08.2008р. відкрите апеляційне провадження по апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008р. розгляд справи призначений на 25 вересня 2008 рік, 09.30 годин.
У судовому засіданні позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на те, що рішення суду є законним та обгрунтованним.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, причин нез'явлення суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2(арк.с.4).
Згідно зі ст.12 Закону України № 3551-ХII учасники бойових дій мають право на разову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У 2007 році позивачу сплачена відповідачем разова грошова допомога в сумі 360грн., тобто у розмірі, передбаченому Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп\2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
У даному рішенні Конституційного суду України вказано, що згідно статей 22 ч.3, 64 Конституції України, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Згідно з частиною 1 статі 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
При розгляді справи „Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави, Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство. Проте, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, поки відповідні положення є чинними і в них не внесені відповідні зміни.
Частиною 3 статі 22 Конституції України також передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 17-1 Закону України № 3551-ХII особи мають право звернутися за отриманням грошової допомоги до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином, судова колегія вважає, що з 09.07.2007р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп\2007, у позивача, на підставі частини 3 ст.152 Конституції України, виникло право на отримання недоплаченої разової грошової допомоги, передбаченої ст.13 Закону України № 3551-ХII.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідачем було припущене порушення прав позивача на отримання грошової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Згідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача у своїх запереченнях на позов наполягав на тому, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовані положення ч.2 ст.99 КАС України, оскільки, як вже наголошувалося вище, відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України № 3551-ХII позивач мав право звернутися до відповідача за грошовою допомогою та отримати її до 30 вересня відповідного року, у якому здійснювалася ії виплата, у зв'язку з чим, ч.1 ст.268 ЦК України, на яку посилався позивач у позовної заяві, на дані правовідносини не розповсюджується.
Таким чином, недоплачена ОСОБА_1. щорічна грошова допомога як учаснику бойових дій за 2007 рік підлягає стягненню, оскільки право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2007 рік встановлено мінімальну пенсію за віком у розмірі 410грн.06коп., тому, судом першої інстанції правильно стягнуто з відповідача на користь позивача 1690грн.30коп. (410,06х5=2050,30-360=1690грн.30коп.).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 21.03.1995р. № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві позивачем щодо вимог про відшкодування моральної шкоди не зазначено, в чому полягала ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, тому, судом першої правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені повно і правильно, тому, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.195; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Куімов М.В.) від 18.06.08р. у справі № 2а-193/2008р. за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя про стягнення грошової допомоги - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Помічник судді К.В.Краєвська