СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
24.09.2008 |
Справа № 22а-150/08 Попередня справа № 2а-288/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Ланчева Г.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 24.09.2007,
від відповідачів: Лобанов Леонід Євгенович, довіреність № 3004 від 23.09.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Військового апеляційного суду ВМС ЗС України апеляційну скаргу Берегової сільської Ради на постанову Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А.) від 24.07.2008 по справі № 22а-150/08
за позовом ОСОБА_1(перАДРЕСА_1)
до Берегової сільської Ради (вул. Приморська, б.1, с.Берегове, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98179)
про визнання недійсним рішення відповідача та зобов'язати виконати певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2008 позовні вимоги задоволені, визнано рішення 38 сесії 5 скликання Берегової сільської Ради № 913 від 09.02.2008 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1." недійсним; зобов'язано виконком Берегової сільської Ради надати земельній ділянці, розташованій за адресою: АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Грина, поштову адресу; зобов'язано Берегову сільську Раду затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: АР Крим, м. Феодосія, с.Берегове, вул.Грина, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель; присуджено позивачу з Державного бюджету України (місцевого бюджету) здійснені документально підтверджені судові витрати по справі у розмірі 51,00 грн. та 17,00 грн.
Постанова мотивована тим, що позивачем були виконані умови, зазначені в рішенні Берегової сільської Ради 48 сесії 4 скликання № 1500 від 30.12.2005, щодо проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, складеного відповідною організацією, проект землеустрою згідно висновку Державної землевпорядної експертизи і матеріали у цілому відповідають вимогам земельного законодавства та оцінюються позитивно за умови усунення недоліків вказаних зауважень.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Берегова сільська Рада, 28.07.2008 звернулась з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга надійшла 15.08.2008. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення не врахував всі необхідні обставини, а саме положення статті 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», наказу Державного комітету по земельних ресурсах України № 391 від 03.12.2004 про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, висновок державної експертизи від 29.05.2006 № 2655-к/326 отримано раніше ніж отримано висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 30.03.2007 № 2009, заява позивача не зареєстрована у відповідному журналі вхідної кореспонденції відповідача.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права; проект відведення земельної ділянки виготовлений відповідною організацією, узгоджений зі всіма органами відповідно до вимог діючого земельного законодавства, здійснена Державна землевпорядна експертиза, висновки якої ніким не оскаржені, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер.
Ухвалою суду від 02.09.2008 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Берегової сільської Ради.
Ухвалою суду від 03.09.2008 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 24.09.2008.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим; позивач не повинна відповідати за неналежну організацію діловодства у відповідача, доступу до його журналів не має.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.12.2005 рішенням Берегової сільської Ради 48 сесії 4 скликання № 1500 затверджений акт вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_1. площею 0,06 га, розташованого за адресою: АР Крим, м.Феодосія, с.Берегове, вул. Грина; доручено громадянці ОСОБА_1. виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки, узгодивши його з органом по земельних ресурсах, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та культурної спадщини та після отримання позитивного висновку Державної землевпорядної експертизи надати на затвердження до сільської Ради (арк.с.20).
Позивачем виконані умови щодо проекту відведення земельної ділянки, а саме: складений ЗАТ «Кримтур»ДП інститут «Кримтурпроект»проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_1. затверджений відповідними органами (арк.с.12-45).
Згідно висновку Державної землевпорядної експертизи від 29.05.2006 № 2655к-24/326, матеріали Проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,06 га ОСОБА_1. для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських споруд за адресою: м.Феодосія, с. Берегове, вул. Грина, у цілому відповідають вимогам земельного законодавства та оцінюються позитивно за умови усунення зауважень: відсутній вх.№ на клопотанні Замовника до ради про надання земельної ділянки, Генеральний план необхідно дооформити мокрими печатками головного архітектора та розробника; в схемі ЕПЗ не вказана земельна ділянка, що відводиться; копії правовстановлюючих документів Замовника необхідно засвідчити у встановленому порядку (арк.с.11).
14.11.2007 Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-566/2007 визнано протиправним і скасовано рішення Берегової сільської Ради 26 сесії 5 скликання № 599 від 22.06.2007 «Про розгляд заяви ОСОБА_1.», зобов'язано Берегову сільську Раду розглянути по суті заяву ОСОБА_1. від 23.03.2007 «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: с. Берегове, вул. Грина»і прийняти мотивоване рішення, так як рішенням 43 сесії 4 скликання Берегової сільської Ради від 22.11.2005 № 1220 ОСОБА_1. було надано згоду на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,06 га для подальшого відводу для будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою: АР Крим, м.Феодосія, с.Берегове, вул. Грина (арк.с.6-8).
15.01.2008 ОСОБА_1. звернулась до Берегової сільської Ради з заявою про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Грина, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, присвоєння земельній ділянці поштової адреси та передачу її в приватну власність (арк.с.9).
Рішенням Берегової сільської Ради 38 сесії 5 скликання № 913 від 09.02.2008 відмовлено ОСОБА_1. в затвердженні проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 0,06 га за адресою: АР Крим, м. Феодосія, с. Берегове, вул. Грина, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд з таких причин: на заяві від 28.12.2005 вх.№386 відсутня резолюція голови Берегової сільської Ради, в рішенні 48 сесії 4 скликання від 30.12.2005 № 1500 «Про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки ОСОБА_1.»в п.1 не зазначений номер земельної ділянки по вул. Грина; акт вибору та обстеження земельної ділянки затверджений 30.12.2005, тобто раніше ніж був узгоджений зі суміжним землекористувачем -19.04.2006; акт вибору та обстеження без дати; відсутній протокол засідання комісії по вибору та обстеженню земельних ділянок; на заяві про виділення земельної ділянки відсутній реєстраційний номер; висновок Державної землевпорядної експертизи від 29.05.2006 № 2655к-24/326 отримано раніше, ніж висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини -30.03.2007 № 2009 (арк.с.5).
Правовідносини сторін регулюються статтями 8, 9 Конституції України, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 і 11 до Конвенції»№ 475/97 від 17.07.1997, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»№ 3477-VI від 23.02.2006, статтями 116, 118, 123 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тому суд має дослідити всі обставини справи, які можуть бути використані для захисту інтересів особи.
Частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується конституційним принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, колегія суддів виходить з того, що нормативні акти та дії державної влади мають бути підпорядковані праву як мірі загальної та рівної для всіх свободи і справедливості. Закон не може бути інструментом свавілля як окремих осіб, так і держави.
17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України від 10.12.1991 «Про дію міжнародних договорів на території України»стали невід'ємною частиною національного законодавства, а у відповідності до Закону України від 22.12.1993 «Про міжнародні договори України»мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством. Поряд з цим, Конвенція має ту особливість, що її положення, забезпечуючи принцип невичерпності прав і свобод особи, містять значну кількість оціночних і абстрактних понять, які тлумачаться Європейським судом через судові рішення.
Діючи відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційної інстанції застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Частиною дев'ятою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відмову органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки в користування в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Тривалий час ігноруючи вимоги діючого законодавства, що було визнано і при розгляді інших судових спорів позивача з відповідачем щодо спірної земельної ділянки, сільська рада активно протидіяла позивачу у реалізації її прав.
Колегія суддів відзначає обставину грубого порушення відповідачем прав позивача на ефективний засіб правового захисту, передбачений Конвенцією. Так, статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Передбачене статтею 13 Конвенції право особи на ефективний правовий захист у національному органі не передбачає її обов'язку використовувати неефективні способи, зокрема і судові. Спосіб захисту порушених прав шляхом зобов'язання колегіального органу розглянути в місячний строк клопотання про затвердження проекту відведення земельної ділянки, надання земельній ділянці поштової адреси, не має механізму примусового виконання судового рішення (на відміну, наприклад, від зобов'язання знести будівлю), і тому не є ефективним у даному випадку. Цей висновок повністю підтверджується матеріалами справи. Таким чином, правомірним і ефективним способом захисту прав позивача є визнання його права на затвердження проекту відводу земельної ділянки та присвоєння земельній ділянці поштової адреси. Право на ефективний спосіб правового захисту за статтею 13 Конвенції кореспондується з конвенційним правом особи на справедливий судовий розгляд.
Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Посилання відповідача на підзаконні нормативні акти неспроможні і безпідставні. Отримавши ще в 2005 році згоду на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування, позивачем здійснені всі передбачені діючим законодавством України узгодження і затвердження. Позивач протягом трьох років позбавлена можливості реалізувати свої «правомірні очікування і законні сподівання»на отримання земельної ділянки у власність з вини відповідача, так як підстави, з яких відмовлено в затвердженні Проекту відведення земельної ділянки, не залежать від позивача, а свідчать про бездіяльність відповідача.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Берегової сільської Ради на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А. ) від 24.07.08 у справі № 2а-288/08 залишити без задоволення.
2. Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилян В.А. ) від 24.07.08 у справі № 2а-288/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судді М.А.Санакоєва
О.А.Щепанська