СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
09.09.2008 |
Справа № 22-а-44/08 Попередня справа № 2а-175/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Ковальчук К.В.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., паспорт АДРЕСА_1,
ОСОБА_2, дог. № 04/01/08 від 04.01.08,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі на постанову Ленінський районний суд м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М.) від 08.04.08 по справі № 22-а-44/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі (Пушкіна, 10,Севастополь,99011)
про скасування наказу про звільнення з органів внутрішних справ та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя (суддя Гаркуша А.В.) від 08 квітня 2008 року у справі №2а-175/2008 позов ОСОБА_1задоволено. Постановлено: визнати неправомірним та скасувати Наказ Начальника Управління МВС України в м. Севастополі №439 о/с від 14.09.2007 „Про звільнення ОСОБА_1у запас зі Збройних Сил за ст..64 п. „є” (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Поновити ОСОБА_1на посаді інспектора відділення оформлення ДТП ВДАЇ УМВС в м. Севастополі з 14.09.2007. Стягнути з Управління МВС України в м. Севастополі на користь ОСОБА_1грошове забезпечення у сумі 7808 грн. Стягнути з Управління МВС України в м. Севастополі державне мить у дохід держави у сумі 78,08 грн.
Не погодившись з постановою суду відповідач 07.05.2008 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08 квітня 2008 року у справі № 2а-175/2008 скасувати, у позові відмовити в повному обсязі.
В судове засідання, призначене на 09.09.2008 року представник відповідача не з явився, надіслав до суду клопотання про відкладання слухання справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у службовому відряджені.
Розглянувши клопотання відповідача судова колегія дійшла висновку щодо відсутності поважних причин неявки представника юридичної особи з наступних підстав. З матеріалів справи (а.с.17, а.с. 100) вбачається, що представником відповідача по даної справі не є одна особа, яка звернулась з клопотанням про відкладення справи. Тому відрядження одного з представників сторони не можна вважати поважною причиною неявки в судове засідання.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Клопотання відповідача, яке викладено в апеляційній скарзі щодо залучення до участі у справі в якості другого відповідача відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що залучення особи, як другого відповідача можливе лише у випадку незгоди позивача на заміну відповідача іншою особою, якщо буде встановлено, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом.
Клопотання відповідача, яке викладено в апеляційній скарзі щодо витребування в якості доказів від прокуратури м. Севастополя копії постанов про скасування постанов про відмову в порушенні кримінальних справ № 970652 та № 770403 не підлягає задоволенню за таких підстав. Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через яки ці докази не можуть бути надані. Таких причин відповідач не вказав. Більш того, оскільки факти скасування постанов про відмову у порушенні кримінальних справ з`явились підставою для прийняття наказу про звільнення позивача, відповідач зобов`язаний був надати ці докази як суду першої інстанції, так і апеляційному суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Ленінським районним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Матеріалами справи встановлено, що Наказом Начальника Управління МВС України в м. Севастополі № 439 о/с від 14.09.2007 позивача звільнено у запас зі Збройних Сил за ст.. 64 п. ”є” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Підставою для звільнення ОСОБА_1був висновок службового розслідування, яким встановлені факти процесуальних порушень при проведенні позивачем перевірок та ухвалені постанов про відмову у порушені кримінальних справ, факти направлення матеріалів на проведення авто технічних досліджень приватним експертам.
Згідно з пунктом 10 статті 14 Закону України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.02.2006 при визначені виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” від 22.02.2006 звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З матеріалів справи (а.с. 7 -відомості про заохочення) вбачається, що наказом від 04.07.2007 на адресу позивача була винесена подяка, на протязі 2000-2002 рр. позивач був нагороджений грошовими преміями.
Також встановлено, що позивач на момент звільнення не мав не знятих дисциплінарних стягнень.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно невідповідності застосованого до позивача стягнення тяжкості вчиненого ним проступку і ступеню провини є правильними.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, постанова суду є законною і обґрунтованою.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Севастополі залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.04.08 у справі 2а-175/08 (22-а-44/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судді Т.В. Дадінська
Т.Р.Лядова