Справа №:106/1427/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.

№ провадження:22-ц/190/3971/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Кузнєцової О.О.

суддів:Кірюхіної М.А. Новікова Р.В.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 17.04.2013 р.,

в с т а н о в и л а :

ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 30 609,05 грн., мотивуючи вимоги тим, що 10.08.2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 237/фк-07, за яким Банк надав, а ОСОБА_6 отримав у кредит на придбання автомобіля гроші в сумі 25 029 доларів США під зобов'язання їх повернення щомісячно певними частинами за графіком у строк до 09.08.2012 року та сплату 6,8 % річних у разі виконання позичальником умов договору та 11,5% у разі порушень умов, визначених у п. 4.2 Договору. Оскільки відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, за ним станом на 19.02.2013 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 30 609,05 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 28 360,68 грн.; заборгованості за відсотками - 1 248,35 грн. та заборгованості за комісією - 1 000,02 грн., право вимоги за якою відповідно до Договору про передачу активів та Кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року перейшло від ТОВ "Укрпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк".

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 17.04.2013 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить рішення суду скасувати з підстав його незаконності і необґрунтованості, неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, та невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі.

У запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, переглядаючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних правових підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості і недоведеності заявлених у позові вимог та відсутності правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ "Дельта Банк" заявленої Банком у позові суми заборгованості.

Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки до них суд дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, обмежившись доказами, що були надані сторонами, без з'ясування спірних питань щодо розміру заборгованості.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи у апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції та досліджує докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

З матеріалів справи та наданих у суді апеляційної інстанції доказів, яких не було надано до суду першої інстанції через неналежне повідомлення позивача про час та місце судового засідання вбачається, що 10.08.2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" і ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 237/фк-07, за яким Банк надав, а ОСОБА_6 отримав у кредит гроші в сумі 25 029 доларів США під зобов'язання їх повернення щомісячно певними частинами за графіком у строк до 09.08.2012 року та сплату 6,8 % річних у разі виконання позичальником умов договору та 11,5% у разі порушень умов, визначених у п. 4.2 Договору (а.с. 52-56).

За договором про передачу активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року право вимоги за вказаним Кредитним договором перейшло до ПАТ "Дельта Банк" (а.с. 17-21).

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що зобов'язання по своєчасності повернення кредиту (чергової його частини за графіком) ним порушено, що відповідно до ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України надає Банкові право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами виник спір щодо розміру заборгованості, який стосується правомірності дій Банку щодо зарахування лише у лютому 2011 року в рахунок повернення кредиту ОСОБА_6 грошей, що надійшли від Страхової компанії 27.08.2010 року та 14.09.2010 року в сумах відповідно 15 897,04 грн. (а.с. 39) та 15 000 грн. (а.с. 40).

В обґрунтування правомірності своїх дій, Банком заявлено, що вказані гроші не було відразу зараховано в рахунок повернення кредиту через те, що вони всупереч п. 2.5 Договору надійшли не у валюті договору (а.с. 52), а самостійно конвертувати гривню у долар США Банк позбавлений можливості відповідно до постанови Правління Національного банку України № 281 від 10.08.2005 року "Про порядок та умови торгівлі іноземною валютою".

Між тим, наведені доводи є безпідставними, оскільки за умовами Договору (п. 2.15 - а.с. 53) Позичальник доручив Банку здійснювати договірне списання з будь-яких його рахунків, відкритих як до підписання цього Договору так і під час його дії, відкритих у Банку та його філіях (в тому числі у іншій валюті, ніж валюта Кредиту) коштів в сумах, необхідних для повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за цим Договором, якщо Позичальник прострочив строк їх сплати Банку відповідно до умов Договору, та в інших випадках, передбачених п. 6.2 Договору. У разі відсутності або недостатності на рахунках Позичальника, відкритих в Банку та його філіях, коштів в валюті наданого кредиту, Позичальник доручив Банку здійснювати договірне списання у сумах, еквівалентних заборгованості у валюті Кредиту за курсом, що склався на Міжбанківському валютному ринку України на дату проведення списання та наведені положення не суперечать вказаному апелянтом Положенню про порядок та умови торгівлі іноземною валютою і умовам п. 2.5 Договору, враховуючи, у тому числі приписи ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими й доводи відповідача, що Банк, отримавши від Страхової компанії гроші не у валюті кредиту, не здійснив жодних дій щодо повідомлення його про неможливість їх зарахування в рахунок повернення кредиту та можливість їх конвертування та відповідно зарахування виключно за його (позичальника) заявою.

За розрахунком позивача, який надано до суду апеляційної інстанції та на застосуванні якого наполягав представник позивача в суді апеляційної інстанції, у разі своєчасного зарахування сум, що надійшли до Банку від Страхової компанії у серпні та вересні 2013 року розмір заборгованості ОСОБА_6 станом на 23.10.2013 року становить 30 661,88 грн., але, враховуючи межі заявлених у позові вимог (ст. ст. 303, 11 ЦПК України), які не було змінено у встановленому процесуальним законом порядку, до стягнення підлягає сума заборгованості, визначена станом на 01.03.2013 року.

Крім того, корегуючи розрахунок, позивачем не враховано, що у такому разі відповідно до 2.6 Договору змінюється і розмір процентів, які нараховуються виключно на фактичну заборгованість за кредитом.

У наданих представником позивача розрахунках (а.с.216) розмір процентів за період серпня 2010 року - квітня 2011 року всупереч вказаних приписів договору здійснений на залишок кредиту без відрахування вищевказаних сум, а тому розмір процентів за спірний період підлягає перерахуванню, що, враховуючи методику, підстави та порядок розрахунку Банку, у даному випадку не потребує спеціальних знань.

Позивач, не зважаючи на неодноразові роз'яснення судом апеляційної інстанції на виконання приписів ч. 4 ст. 10 ЦПК України прав та обов'язків кожної сторони щодо доведення своїх доводів та/або заперечень, відповідний належний розрахунок заборгованості не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що розмір нарахованих процентів за серпень 2010 року на заборгованість у 10 694,91 долар США становить 10 694,91 : 365 х 31 х 6,8% = 61,76 доларів США замість 71,9, наведених у розрахунку; за вересень і листопад 2010 року та квітень 2011 року - 8 927,76 : 365 х 30 х 6,8% = по 49,89 за кожен із зазначених місяців замість 69,58; за жовтень та грудень 2010 року, січень та березень 2011 року - 8 927,76 : 365 х 31 х 6,8% = по 51,56 доларів США за кожен із зазначених місяців замість 71,9; за лютий 2011 року - 8 927,76 : 365 х 28 х 6,8% = по 46,57 доларів США замість 48,29.

В решті розрахунок позивача є обґрунтованими та таким, що не викликає у колегії сумнівів щодо своєї правильності та відповідності положенням кредитного договору.

Таким чином до стягнення з ОСОБА_6 належить заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01.03.2013 року становить 29 508,65 грн., до складу якої входять заборгованості за кредитом 3 548,19 долара США, що за курсом НБУ становить 28 360,68 грн., заборгованості за процентами - 18,51 доларів США, що за курсом НБУ становить 147,95 грн. та заборгованість за комісією - 1 000,02 грн.

Розрахунок, наданий відповідачем (а.с.216), не може бути прийнятий до уваги, оскільки відповідач без врахування умов кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитом та комісії, обмежився сумами кредиту у 25 029 доларів США та здійснених ним платежів, відрахувавши їх від цієї суми, незважаючи на положення договору та закону щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням (ст. 534 ЦК України).

Перевіривши доводи сторін та надані ними докази, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявлених у позові вимог та наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором у вищевказаному розмірі.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 17.04.2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 237/фк-07 від 10.08.2007 року, що утворилася станом на 01.03.2013 року у розмірі 29 508,65 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісім грн. 65 коп.), яка складається із заборгованості за кредитом 3 548,19 долара США, що за курсом НБУ становить 28 360,68 грн. (двадцять вісім тисяч триста шістдесят грн. 68 коп.), заборгованості за процентами - 18,51 долар США, що за курсом НБУ становить 147,95 грн. (сто сорок сім грн. 95 коп.) та комісії - 1 000,02 грн. (одна тисяча грн. 02 коп.).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір у розмірі 459,14 грн. (чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 14 коп.).

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

Кірюхіна М.А. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.