Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
23.10.2008 |
Справа № 22-а-41/08 Попередня справа № 2а-304/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лядової Т.Р.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Кучерука О.В.
Секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю:
позивача ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВС України у м. Севастополі 30.12.1997 року;
представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя - Малярчук Валентини Миколаївни, довіреність № 45 від 23.10.2008р.;
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Яковенко С.Ю.) від 13.05.08 у справі № 2а-304/2008р.
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Руднева, 40, м.Севастополь, 990053),
Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя (пр.Жовтневої Революції, 8, м.Севастополь, 99038).
про стягнення грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1звернувся з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації, уточнивши у судовому засіданні свої позовні вимоги просив стягнути на свою користь недоотриману грошову допомогу на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки у сумі 1770грн., як евакуйованому із зони відчуження внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13.05.2008р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1., а саме, з Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя на користь позивача стягнуте 1245грн. -в рахунок недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік.
Не погодившись з постановою суду, 16.05.2008р. від представника Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя надійшла апеляційна скарга, якої вона просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 13.05.2008р. та ухвалити нову про відмову позивачу в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права та діючи нормативно-правові акті. Заявник апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що фінансування відповідних виплат здійснюється за рахунок державного бюджету, а Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” зупинена дія положення ст.48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на підставі якого суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 21.08.2008р. відкрите апеляційне провадження по апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2008р. закінчена підготовка, наявна справа призначена до апеляційного розгляду на 11 вересня 2008 рік, о 10год. 00хв. Згодом розгляд справи був відкладений на 23 жовтня 2008 рік, 09год. 30хв.
У судовому засіданні заявник апеляційної скарги підтримала вимоги та мотиви апеляційної скарги.
Позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Представник співвідповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причин нез'явлення суду не повідомив.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду справи наявні в матеріалах справи письмові докази.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2.
Відповідно до абз.7 ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження підлягає виплаті компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Згідно ч.ч.5-7 ст.48 цього закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Разом з тим, пунктом 30 статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, зупинено дію абзацу сьомого частини четвертої статті 48 в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
З пояснень сторін у судовому засіданні та матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу виплачено в рахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік 75грн.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Напроти, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого зазначеним Законом, є безпідставним.
Наслідками вказаного вище є те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007р., зупинення дії абзацу сьомого частини четвертої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
З таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно застосував положення норм діючого законодавства щодо визначення розміру компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу, у зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення не має.
Судом також вірно застосовані положення ст.ст.99-103 КАС України щодо визначення строків на звернення з адміністративним позовом до суду, у зв'язку з чим рішення суду в частині відмови ОСОБА_1. в задоволенні позову щодо стягнення грошової допомоги за період 2005-2006р.р., також підлягає залишенню без змін.
На підставі ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя -залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Яковенко С.Ю.) від 13.05.08 у справі № 2а-304/2008р. за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя про стягнення грошової допомоги -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Помічник судді К.В.Краєвська