СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
30.09.2008 |
Справа № 22а-210/08 Попередня справа № 2а-197/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Кучерука О.В. ,
Лядової Т.Р.
секретар судового засідання Колб Т.П.
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 17.06.08 по справі № 22а-210/08
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (бульвар Франка 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про визнання дій неправомірними
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Кукта М.В.) від 17.06.2008 у справі №2-а-197/08 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя. Постановлено: визнати незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя у вигляді невиплати допомоги ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірах, встановлених ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми”. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя виплачувати з 09.07.2007 допомогу ОСОБА_1по догляду за дитиною у розмірах, встановлених ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми”, з 09.07.2007.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, у задоволені позову відмовити.
Заявник вважає, що оскільки Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не передбачено кошти на виплату допомоги сім`ям з дітьми в об'ємі, що встановлений нормами Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми”. Крім того, Управління праці та соціального захисту населення є бюджетною установою та не може нести відповідальність за зобов'язаннями держави.
Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Відповідач надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми”.
Відповідно до цієї норми закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлений прожитковий мінімум дитини віком до 6 років -463 грн. з 01.04.2007 по 30.09.2007, 470 грн. з 01.10.2007 по 31.12.2007.
На підставі ч.2 ст.56, п.7,14 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст..15 Закону України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми” було зупинено.
Рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09.07.2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98,101,103,11 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України.
При цьому Конституційний суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавству, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Судова колегія вважає, що Законом України Законом України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми ”, не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, ст..22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата , права на отримання такої виплати.
Невиплачена позивачу допомога, як матері дитини , що не досягла трирічного віку, підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом України „Про державну допомогу сім`ям з дітьми ” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог..
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. СІмферополя від 17.06.08 у справі № 2а-197/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судді О.В.Кучерук
Т.Р.Лядова