СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
01.10.2008 |
Справа № 22а-63/08 Попередня справа № 2а-564/2008 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Ланчева Г.Є.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність №449 від 07.11.2007;
відповідача: не з'явився;
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів у м.Севастополі на постанову Ленінського районного суду м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 18.06.08 по справі № 2а-564/2008
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1) (представник: ОСОБА_2- АДРЕСА_2)
до Державного комітеті України по земельних ресурсах в особі Севастопольської міської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (вул. Демидова 13, м.Севастополь, 99000)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Головне управління земельних ресурсів у м.Севастополі (вул. Демидова 13, м.Севастополь, 99000)
про зобов'язання здійснити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 18.06.2008 позов задоволено, зобов'язано ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати та видати ОСОБА_1. державний акт на земельну ділянку, що перебуває у колективній власності ЗАТ “С.Перовської”, зареєстрований 18.03.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 621, що переданий ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу від 13.01.2007; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів у м.Севастополі забезпечити державну реєстрацію договору купівлі-продажу та державного акту на земельну ділянку, передану ОСОБА_1., вказану у першому пункті резолютивної частини рішення суду; зобов'язано ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати та видати ОСОБА_1. державний акт на земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Орлинівської сільської Ради м. Севастополя відповідно до схеми розподілу земель КСП "Червоний жовтень", передану ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу від 12.01.2007, а саме, ділянку в КСП "Червоний жовтень" № 219 площею 2,3409 га; зобов'язано ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” зареєструвати та видати ОСОБА_1. державний акт на земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Орлинівської сільської Ради м. Севастополя відповідно до схеми розподілу земель КСП "Червоний жовтень", передану ОСОБА_1. за договором купівлі-продажу від 12.01.2007, а саме: ділянку в КСП "Червоний жовтень" № 220 площею 2,6679 га; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі забезпечити державну реєстрацію договорів купівлі-продажу та державного акту на земельні ділянки, передані ОСОБА_1., вказані у третьому та четвертому пунктах резолютивної частини рішення суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що договори укладені відповідно до вимог чинного на той час законодавства, а тому відмова в реєстрації суперечить законодавству, у зв'язку з чим порушено право позивача, яке підлягає відновленню у судовому порядку, шляхом покладення обов'язку по державній реєстрації земельної ділянки на відповідача та третю особу, оскільки у веденні саме цієї установи знаходиться створення, обробка, поширення, використання та зберігання об'єктів земельно-кадастрової інформації у м.Севастополі.
Не погодившись з постановою суду, третя особа на стороні відповідача - Головне управління земельних ресурсів у м.Севастополі, 26.06.2008 звернулась з заявою про апеляційне оскарження, апеляційна скарга надійшла 15.07.2008. Апелянт просить постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 18.06.2008 по справі № 2а-564/2008 скасувати, відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач не звертався до третьої особи за видачею державного акту на право власності на земельну ділянку, спір між позивачем та третьою особою відсутній.
Доводи апеляції мотивовані тим, що з 13.01.2007 набрав чинності Закон, яким внесені зміни до пункту 15 Розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України, згідно з яким не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Ухвалою суду від 21.08.2008 відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Головного управління земельних ресурсів у м.Севастополі.
Ухвалою суду від 22.08.2008 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду та призначено справу до розгляду на 10.09.2008.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 01.10.2008, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.76, 82), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, що беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
При прийнятті рішення судом першої інстанції порушені норми процесуального і матеріального права, які є підставою для скасування рішення і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач звернувся з позовними вимогами до Державного комітету України по земельних ресурсах в особі Севастопольської міської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", а не до ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в матеріалах справи відсутні процесуальні документи -ухвали суду в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України про заміну відповідача, в протоколі судового засідання (арк.с.19-20) від 18.06.2008, вказано відповідачем: Державний комітет України по земельних ресурсах в особі Севастопольської міської філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в ухвалі про відкриття провадження по справі від 03.06.2008 (арк.с.12) та постанові суду від 18.06.2008 (арк.с.22-23) в якості відповідача зазначено: ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».
Справа була вирішена суддею одноособово, в той час як згідно зі статтею 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, встановлено, що Державний комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища. Державний комітет із земельних ресурсів забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.
Таким чином, справа була розглянута неповноважним складом суду, що є підставою для скасування рішення по справі і направлення на новий розгляд в порядку пункту першого частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.
Оскаржуваною постановою суд першої інстанції зобов'язує третю особу: Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі забезпечити державну реєстрацію договору купівлі-продажу від 13.01.2007 та державного акту на земельну ділянку, передану ОСОБА_1., що перебуває у колективній власності ЗАТ “С.Перовської”, зареєстрований 18.03.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 621, та договорів купівлі-продажу від 12.01.2007 та державних актів на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів Орлинівської сільської Ради м. Севастополя відповідно до схеми розподілу земель КСП "Червоний жовтень", передані ОСОБА_1. за договорами купівлі-продажу від 12.01.2007, а саме, ділянки в КСП "Червоний жовтень" № 219 площею 2,3409 га, № 220 площею 2,6679 га, що є порушенням процесуальних норм, так як ні позивач в позовній заяві, ні суд за власною ініціативою не змінював процесуальне положення третьої особи на інше -другого чи належного відповідача в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу; якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача; у разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Суд може зобов'язати вчинити певні дії лише відповідача, а не третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, так як згідно зі статтями 53, 54 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Виняток становить тільки ухвала про забезпечення адміністративного позову, що передбачено частиною четвертою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд може заборонити вчиняти певні дії не тільки відповідачу, а й іншим особам.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - це учасники адміністративного процесу, які вступають в адміністративну справу на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх особистих прав, свобод та інтересів, у зв'язку з тим, що рішення, прийняте судом по справі, може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї зі сторін.
Підставою виникнення юридичного інтересу в третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, є її допроцесуальний зв'язок з однією зі сторін адміністративної справи, в яку вона вступає. При розв'язанні питання про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, суд повинен перевірити існування між цією особою та однією з сторін правових відносин і можливість впливу рішення суду по справі між сторонами на цю особу.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 49 цього Кодексу.
В матеріалах справи відсутні докази: ухвала суду про залучення за клопотанням позивача чи вступу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по своїй ініціативі чи за ініціативою суду. Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такого учасника процесу як лише третя особа.
Обґрунтоване клопотання позивача про необхідність та правомірність залучення до участі в справі третьої особи: Головного управління земельних ресурсів у м.Севастополі відсутнє.
Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає залучення третьої особи позивачем самостійно без ухвали суду.
Позовна заява не повинна містити третю особу, а має містити клопотання про її залучення на чиїй стороні та обґрунтування її зв'язку з позивачем чи відповідачем.
Позивач не вправі самостійно залучати третіх осіб без дотримання вимог статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем, у порушення вищеперелічених вимог, вказана третя особа та не зазначено заявляє вона самостійні вимоги на предмет спору чи ні, що не передбачено цією статтею.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних адміністративних судів підсудні їм справи вирішуються у перший інстанції відповідними місцевими загальними судами.
При розгляді справи порушені норми матеріального права, а саме земельного законодавства України.
Право власності з видачею Державного акту встановленої форми і змісту на земельну ділянку за договором купівлі-продажу майнового права на земельну частку (пай) за № 621, від 13.01.2007 ОСОБА_3. ще не оформлено, предметом купівлі-продажу є майнове право на земельну частку (пай). Угода від 13.01.2008 укладена в період дії мораторію.
Предметом договору купівлі-продажу майнового права на земельну частку (пай) від 13.01.2007 є майнове право на земельну частку (пай) площею 2,18 умовних кадастрових гектарів, що перебуває у колективній власності ЗАТ «С.Перовської», відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії КМ № 0172313, виданого на ім'я ОСОБА_3. Севастопольською міською державною адміністрацією на підставі розпорядження міської державної адміністрації від 20.02.1997 № 321-р, який зареєстрований 18.03.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №621 (арк.с.8), а не право власності на земельну ділянку, на яку позивач просить зареєструвати та видати державний акт.
Позивач не надав доказів дотримання Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 за №354/3647, з урахуванням змін та доповнень.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції -скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції у колегіальному складі суду.
Керуючись статтею 11, частинами першою та третьою статті 24, статтями 52, 53, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 6 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 204, пунктом 6 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Головного управління земельних ресурсів у м.Севастополі задовольнити.
2. Постанову Ленінського районного суду м.Севастополь (суддя Гаркуша О.М. ) від 18.06.08 по справі № 2а-564/2008 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна
Судді М.А.Санакоєва
О.А.Щепанська