Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
13.10.2008 |
Справа № 22-а-16/08 Попередня справа № 22а-190/2008 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Ланчева Г.Є.
за участю:
позивач: не з'явився
представника відповідача: Сирського Сергія Валентиновича (довіреність № 03-15/3 від 08.01.08)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Лядова Т.Р.) від 25.04.08 у справі № 22а-190/2008
за позовом ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
до Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
про визнання протиправними окремих положень рішення ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 25.04.2008 у справі № 2а-190/2008 позов ОСОБА_1до Севастопольської міської Ради про визнання протиправними окремих положень рішення в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ленінського районного суду м.Севастополя.
Ухвалою суду від 22.08.08 відкрито апеляційне провадження у справі, ухвалою суду від 26.08.08 справу призначено до апеляційного розгляду.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням голови суду від 13.10.08 здійснено заміну у складі судової колегії, суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Іщенко Г.М.
В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши заперечення представника відповідача, доповідь судді-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Севастопольської міської Ради №1079 від 12.12.06 про внесення змін до рішень міської Ради від 04.07.06 № 381, № 382 викладені у новій редакції: п.3.3 рішення № 381, яким з 01.01.07 внутрішньобудинкові мережі житлових будинків передані на обслуговування комунального підприємства «Севміськводоканал»з подальшою передачею на баланс протягом 2007 року; п.3.2 рішення № 382 від 04.07.06, яким з 01.01.07 внутрішньобудинкові мережі опалювання та гарячого водопостачання житлових будинків передані на обслуговування теплопостачаючим підприємствам комунальної та державної форм власності з подальшою передачею на баланс протягом 2007 року.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначення виконавця житлово-комунальних послуг належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувач споруд -це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, отже статус балансоутримувача внутрішньобудинкових мереж не передбачає виникнення у комунального підприємства права власності на вказане майно.
У своїй позовній заяві позивач зазначив як предмет позову неправомірність пунктів 1.1 та 1.2 рішення Севастопольської міської Ради від 12.12.2006 № 1979, оскаржуючи виключно зміни строку передання мереж на обслуговування та баланс з 1.11.2006 на 1.01.2007. Саме рішення про передавання мереж на обслуговування та баланс ОСОБА_1 не оскаржуються, вимоги про визнання неправомірними даних рішень у прохальній частині позову не заявлені.
Рішеннями Севастопольської міської Ради № 381 від 04.07.2006 та № 382 від 04.07.2006, а також оскаржуваними пунктами рішення № 1917 від 12.12.2006 не передбачено передання внутрішньобудинкових мереж у власність будь-яким особам. Зміст даних пунктів передбачає виключно передання мереж на обслуговування, а також на баланс комунального підприємства «Севміськводоканал»та теплопостачаючим підприємствам комунальної та державної форм власності. Право власності будь-яких осіб на внутрішньобудинкові мережі рішеннями Севастопольської міської Ради не встановлюється, не змінюється та не скасовується, а також питання щодо права власності на внутрішньобудинкові мережі не регулюється.
Оскаржувані пункти рішення № 1917 від 12.12.2006, а також рішення № 381 від 04.07.2006 та № 382 від 04.07.2006 не порушують права власників квартир багатоквартирних будинків, в тому числі й право власності на внутрішньобудинкові мережі та інше майно, яке у відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію житлового фонду»є спільною власністю власників квартир, отже висновок позивача про те, що оскаржуваним рішенням Севастопольської міської Ради порушуються права позивача як власника внутрішньобудинкових мереж є безпідставним.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір про надання житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, арендатором або квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженими ними особами. У випадку, якщо балансоутримувач не є виконавцем послуг, він укладає договори про надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Організації, що надають житлово-комунальні послуги з водопостачання, водовідведення, гарячого водопостачання та теплопостачання у місті Севастополі, визначені рішеннями Севастопольської міської Ради як виконавці зазначених послуг, є одночасно й виконавцями, і балансоутримувачами внутрішньобудинкових мереж, тому вони укладають договори про надання послуг безпосередньо зі споживачами -власниками, арендаторами або квартиронаймачами на підставі ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У випадку, коли споживачі послуг бажають обрати іншого виконавця послуг, а також призначити управляючого багатоквартирним будинком, або створити товариство співвласників багатоквартирного будинку та передати спільне майно, в тому числі й внутрішньобудинкові мережі, на баланс новому управляючому або створеному товариству співвласників багатоквартирного будинку, вони мають право здійснити це у відповідності до ст. ст. 19-25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Доказів створення товариства співвласників багатоквартирного будинку або визначення управляючим спільним майном позивача суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Севастопольської міської Ради прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян і цілями, на досягнення яких направлено це рішення, у зв'язку з чим, підстав для визнання його протиправним не вбачається.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, ухваленою з дотриманням вимог законодавства та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, п. 1 ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 25.04.08 у справі № 22а-190/2008 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Помічник судді С.Є.Рубан