Справа №:122/9796/2012Головуючий суду першої інстанції:Двірник Н.В.
№ провадження:22-ц/190/4540/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Кузнєцової О.О.
суддів:Кірюхіної М.А. Новікова Р.В.
при секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.06.2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних внаслідок пошкодження належних їй квартир АДРЕСА_1, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_7 при реконструкції квартир АДРЕСА_2 розібрала стіну будинку, пошкодила зовнішнє оздоблення стіни та штукатурку житлового будинку № 16, внаслідок чого в її квартирах погіршилися естетичні показники приміщень та термоізоляція її квартир, підвищилася вологість у приміщеннях та виникла загроза руйнування стіни. Через пошкодження квартир їй заподіяна майнова шкода, яку у розмірі, визначеному експертом, вона просила стягнути на свою користь із ОСОБА_7, а також у відшкодування моральної шкоди просила стягнути 10 000 грн., посилаючись на те, що через пошкодження квартир та ставлення до цього відповідачки їй спричинені душевні страждання.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди - 14 412 грн., моральну шкоду - 2 000 грн. та судові витрати - 3 625 грн.; на користь держави з ОСОБА_7 стягнуто судовий збір 229,4 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду скасувати з підстав його незаконності і необґрунтованості, порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, та невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі.
У запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши на неспроможність наведених в ній доводів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, переглядаючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, зважаючи на таке.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, правильно виходив з того, що майнова шкода, заподіяна ОСОБА_6 від пошкодження її квартири, повинна бути відшкодована у повному обсязі ОСОБА_7, з вини якої її заподіяно, та, враховуючи об'єм моральних страждань позивачки, вірно визначено та стягнуто на її користь суму у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.
Так, за ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, у тому числі, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_6 за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.10.2008 року є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с. 27-29;) та за свідоцтвом про право власності на житло від 08.07.1993 року, за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.10.2008 року та за договором дарування від 26.11.2004 року власницею 3/7 частки квартири № 2 цього ж житлового будинку (а.с. 30-32, 260-264).
ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу від 14.05.2007 року та від 04.09.2007 року є власницею квартир АДРЕСА_2 (а.с. 68, 69).
Житлові будинки АДРЕСА_1 є суміжними, побудованими щільно один до одного з боку квартир, власницями яких є сторони.
23.07.2012 року ОСОБА_7 було видано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції належних їй квартир АДРЕСА_2 відповідно до проекту реконструкції 12/74-2010-АР (а.с. 72-94) та, як вбачається з переписки ОСОБА_6 з відповідними організаціями та установами, що контролюють будівельну діяльність, будівельні роботи з реконструкції квартири, у тому числі щодо знесення, розпочаті влітку 2012 року (а.с. 18- 25).
За висновком будівельно-технічної експертизи № 13 від 13.05.2013 р. здійснення будівельних робіт з реконструкції квартир ОСОБА_7 спричинило пошкодження внутрішнього оздоблення (стелі, стін), а також вплинуло на рівень вологості у квартирах АДРЕСА_1, оскільки не було виконано роботи по захисту будівель, які знаходяться у зоні впливу об'єкту реконструкції, а саме виконання робіт по штукатурці та гідроізоляції зовнішньої стіни житлового будинку;
- вартість ремонтних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення квартир ОСОБА_6 складає 7 502 грн., зі штукатурки бокового фасаду житлового будинку, в якому розташовані квартири ОСОБА_6-6 910 грн.(а.с.133-152).
З висновку експертизи вбачається, що пошкодження квартир ОСОБА_6, які є суміжними з будівлею житлового будинку, яка розібрана при проведенні реконструкції квартир ОСОБА_7, сталися виключно внаслідок будівельних робіт, оскільки після разбірки стіни будинку АДРЕСА_1 із кладкою з бутового каміння залишилася без штукатурного шару, що не відповідає п. 1.5 ДБН В.2.6-31:2006 "Теплоізоляція будівель", пошкоджена розшивка швів кладки; камені кладки мають неправильну форму та нещільне притягання, що спричинило проникнення вологи крізь шви кладки, при якому було пошкоджено внутрішнє оздоблення стін та стелі квартир ОСОБА_6
Враховуючи доводи відповідача, експертом ОСОБА_8 підтверджено висновки експертизи та відхилені посилання відповідача на можливість виникнення виявлених пошкоджень з інших причин, у тому числі через фізичний стан будинку та неналежного утримання квартир позивачкою.
Виконання будівельних робіт підрядною будівельною організацією не звільняє ОСОБА_7 від обов'язку відшкодувати заподіяну позивачці майнову шкоду, але це не позбавляє її права вимоги до підрядної організації, яка допустила порушення її прав, як замовника.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ОСОБА_7 відшкодувати ОСОБА_6 заподіяної їй майнової шкоди.
Визначаючи розмір дійсної шкоди, експертом враховані об'єми відновлюваних робіт (у тому числі витрат на покриття адміністративних затрат будівельно-монтажних організацій та ПДВ), їх вартість та вартість матеріалів, аналогічних тим, які були використані при оздобленні квартир ОСОБА_6 Висновки експерта в цій частині узгоджується з положеннями ст. 1192 ЦК України, та не спростовані відповідачем та його представником із наданням відповідних допустимих доказів.
Посилання апелянта на безпідставність включення до майнової шкоди витрат зі штукатурки бокового фасаду житлового будинку, зважаючи на те, що утримання житлового будинку належить до повноважень експлуатаційної організації, є необґрунтованими, оскільки саме від пошкодження зовнішнього штукатурного шару будинку виникло пошкодження квартир ОСОБА_6, без відновлення якого неможливо відновлення стану внутрішнього оздоблення квартир та позивачка має намір і не позбавлена можливості самостійного проведення вказаних робіт.
Оцінивши висновок експертизи, вбачається, що він є мотивованим, деталізованим та таким, що не викликає сумнівів щодо своєї обґрунтованості, а доводи апелянта ці висновки та пояснення експерта не спростовують.
Стягнення шкоди у повному обсязі на користь ОСОБА_6, незважаючи на те, що вона є власницею лише частки квартири № 4, не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки вона, будучи однією із співвласників квартири, частка якої не є виділеною, користується цією квартирою в цілому, утримує ці квартири, а інші співвласники претензій з цього приводу до неї не мають, а за наявності таких претензій не позбавлені можливості їх вирішення у встановленому законом порядку, та це узгоджується із положеннями ст. 358 ЦК України.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд із посиланням на положення ст. 1167 ЦК України, правильно виходив з того, що душевні страждання, яких ОСОБА_9 зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй майна, повинні бути відшкодовані особою, яка її завдала за наявності її вини, та правильно оцінивши доводи сторін та надані в цій частині докази, вірно визначив, що сума у 2 000 грн. є достатнім, розумним і справедливим розміром компенсації.
Оцінивши доводи відповідача та її представника, колегія суддів вважає, що вони висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим та дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого, вирішуючи спір у межах заявлених вимог, ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.
Щодо правильності розподілу судових витрат, з матеріалів справи вбачається, що позивачкою сплачено 4 261,6 грн. (а.с. 1, 10, 12, 58, 95, 163, 131-132), з яких при зверненні до суду з позовом сплачено лише 215 грн., замість 321,9 грн. із вимог майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат та стягнення 16 412 грн. від заявлених до стягнення 24 412 грн., розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки становить 2 860,13 грн., та на користь держави підлягає стягненню 106,9 грн. - недоплачена сума судового збору при зверненні до суду з позовом, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05.06.2013 року змінити в частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 2 860,13 (дві тисячі вісімсот шістдесят грн. 13 коп.) грн.; та на користь держави судовий збір - 106,9 (сто шість грн. 90 коп.) грн.
В решті рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 05.06.2013 року залишити без змін.
Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді
Кірюхіна М.А. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.