донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.11.2013 р. справа №908/2435/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Марченко О.А., Татенко В.М.

секретаря Валової В.Ю.

від позивача 1:Слятіна Д.О. - предст. за дов. б/н від 30.07.2013р.

від позивача 2:Слятіна Д.О. - предст. за дов. б/н від 01.07.2013р.

від відповідача:Харламов Д.І. - предст. за дов. б/ від 08.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від27.08.2013 року

у справі№ 908/2435/13(суддя Науменко А.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя; Товариства з обмеженою відповідальністю «Камелот» м.Запоріжжя

до Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» м. Запоріжжя

простягнення грошових коштів у розмірі 53820грн.

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя та Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелот» м.Запоріжжя звернулись до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» м.Запоріжжя про стягнення грошових коштів у розмірі 53820грн. (а.с.3-5).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2013 р. у задоволенні позову відмовлено (а.с. 160-162).

Судове рішення мотивоване тим, що правовідносини у даному випадку врегульовані ст.360 ЦК України та підстави у даній справі для застосування ст.1212 ЦК України відсутні, відтак у позові відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с. 180-185).

Так, в апеляційній скарзі апелянт вважає, що суд першої інстанції невірно застосував положення ст.360 ЦК України та дійшов хибного висновку, що лише наявність вказаної норми є достатньою підставою для перерахування грошових коштів позивачами та збереження цих коштів відповідачем.

Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції не дослідив всі обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі вказано, що договір про спільну діяльність №1/26 від 22.10.2003р. припинив дію ще у 2005р. та посилання суду на договір, що припинив дію ще до укладання договору відповідачем з ТОВ «МГ І КО» №4 від 10.09.2010р. та вважати його достатньою правовою підставою для подальшого укладання договорів та зберігання перерахованих позивачами коштів є безпідставним.

Також апелянт зазначає про порушення місцевим судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 43, 82 ГПК України, які полягають у наданні переваги доказів наданих відповідачем.

29.10.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 25.10.2013р., в якому відповідач просив відмовити у задоволені апеляційної скарги, а рішення суду вважав таким, що є обґрунтованим та законним, який судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи (а.с. 191-196).

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32678791), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом (а.с.19-21, 22).

Позивач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелот» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 30651338), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом (а.с.18, 15-17).

Відповідач, Приватне підприємство «МТЦ-Запоріжжя» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 22119477), що підтверджено витягом з ЄДР, свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ (а.с.57-59, 66, 67).

З матеріалів справи вбачається, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпіна Т.Д.А." та Товариство з обмеженою відповідальністю "Камлот" та Приватне підприємство "МТЦ-Запоріжжя" є співвласниками ЗТП-10/0,4 кВ по вул. Магістральній, 100а, загальною площею за внутрішніми замірами 91,8 кв.м. в рівних частках відповідно до рішення Запорізької міської ради № 340/22 від 22.09.2005р.

Зазначене підтверджується свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 28.11.2005 року ЯЯЯ № 809425; від 26.12.2005 року ЯЯЯ № 941698; від 20.10.2005 року ЯЯЯ № 793245, які наявні у матеріалах справи (а.с. 11, 12, 13, 14).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.01.2013р. у справі №5009/3247/12 позовні вимоги ТОВ «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя; ТОВ «Камелот» м.Запоріжжя задоволені частково. Зобов»язано ПП «МТЦ-Запоріжжя» усунути перешкоди в користуванні ТОВ «Альпіна Т.Д.А», ТОВ «Камелот» належним їм майном - 1/3 частини кожного зі співвласників на будівлю трансформаторної підстанції /літ.Т/ по вул.Магістральній,100-а, загальною площею за внутрішніми замірами 91,8кв.м. шляхом забезпечення доступу до будівлі трансформаторної підстанції для здійснення заміни засобів обліку спожитої електроенергії. В решті позову відмовлено (а.с. 116-121).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2013р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2013р. у справі №5009/3247/12 скасовано у частині скасування рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2013р. Рішення господарського суду Запорізької області від 03.01.2013р. у справі № 5009/3248/12 залишено в силі (а.с. 50-52).

Для організації введення в експлуатацію трансформаторної підстанції листом №1435 від 29.10.2004р. позивачі, ТОВ "Альпіна Т.Д.А.", ТОВ "Камелот" засвідчили передачу на баланс ПП "МТЦ-Запоріжжя" дольових частин: засобів обліку електричної енергії. КЛ-10 кВ від Ф-9, Ф-15 ЗРП-10 кВ ГПП-35/10 кВ КП "НВК Іскра" до ЗТП-10/00,4 кВ та високовольтне обладнання РП-0,4 кВ ЗТП-10/0,4 кВ. Між кожним із співвласників трансформаторної підстанції та Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" укладено договори про забезпечення постачання електроенергії.

Вказана вище трансформаторна підстанція була побудована на підставі договору №1 про спільну діяльність від 22.10.2003р., укладеного між ПП "МТЦ-Запоріжжя" (за договором - учасник -1, далі - відповідач), ТОВ "Камелот" (за договором - учасник-2, далі - позивач), ТОВ "Альпіна Т.Д.А." (за договором - учасник - 3, далі - позивач), які об'єднали свої матеріальні, фінансові, та трудові ресурси для досягнення загальної господарської мети: "Проведення робіт з проектування, будівництва та введення в експлуатацію трансформаторної підстанції для забезпечення учасників договору електроенергією на правах спільної часткової власності" (а.с. 111-114).

Строк дії договору: - початок - з дати підписання договору, закінчення - з моменту вводу трансформаторної підстанції у експлуатацію при умові повного оформлення учасниками прав на загальну часткову власність і прав землекористування (п.1.5 договору).

Відповідно до положень розділу 2 зазначеного договору, керівництво та ведення справ покладено на ПП "МТЦ-Запоріжжя", зокрема і право на укладання необхідних договорів, що пов'язані із будівництвом та експлуатацією трансформаторної підстанції.

При проведенні перевірки трансформаторної підстанції, 16 квітня 2010р., представником енергозбуту ВАТ "Запоріжжяобленерго" Кобзєвою В.А. в присутності головного енергетика ПП "МТЦ - Запоріжжя" Кравченко В.В. було складено Акт з питання попередження про припинення електропостачання у зв'язку з тим, що на трансформаторній підстанції в експериментальну та промислову експлуатацію АСКОЕ не вводився, чим не виконано вимоги п. 3 Постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. (а.с.23).

Таким чином, для запобігання відключення від електричної енергії представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" та на виконання вимог п. 3 Постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005р., відповідач направив позивачам листи № 254 від 29.09.2010р. (а.с. 30) та № 253 від 29.09.2010р. (а.с.31), якими повідомив останніх про те, що на виконання Акту відповідачем було укладено договір із ТОВ "МГ І КО" №4 від 10.09.2010р. на виконання робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатацію автоматизованої системи обліку електроенергетики (АСКОЕ).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 10.09.2010р. між ТОВ «МГ І КО» (за договором - виконавець) та ПП "МТЦ-Запоріжжя" (за договором - замовник, далі - відповідач) укладено договір № 4, згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) ПП "МТЦ-Запоріжжя".

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що вартість робіт на момент підписання даного договору у відповідності з протоколом про договірну ціну (додаток №2) складає 80730 грн., в тому числі ПДВ. Оплата виконується поетапно, з авансовим платежем на придбання обладнання та програмного забезпечення (специфікація наведена в додатку № 3) та розробку технічного завдання на АСКОЕ і проекту АСКОЕ в розмірі 35 800 грн. з ПДВ.

Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником на підставі оформлених актів виконаних робіт шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця вартості виконаних робіт за мінусом авансу згідно пункту 2.1 (п.2.2 договору).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору № 4 при завершенні чергового етапу робіт виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання робіт і комплект технічної та іншої документації, що передбачена умовами договору. У випадку прийняття робіт замовник підписує представлений виконавцем акт і на протязі десяти днів перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму, вказану в акті здачі-приймання робіт. У випадку мотивованої відмови замовника сторонами складається двохсторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінами їх виконання.

Відповідно до п. 8.1. термін дії договору: до 31.12.2010р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань договір діє в строки, встановлені в розділі 5 (п.5.1). Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, які мали місце в період дії договору.

Початок дії договору - з моменту підписання обома сторонами (п.8.1.1).

Початок виконання робіт - з моменту отримання виконавцем авансу у відповідності з п. 2.2. даного договору (п.8.1.2).

Закінчення дії - визначається термінами виконання сторонами своїх договірних зобов'язань у відповідності з календарним планом (Додаток №1) (п.8.1.3).

Відповідно до додаткових угод, укладених між ПП "МТЦ-Запоріжжя" та ТОВ "МК і КО" від: 31.12.2010р., 31.12.2011р., 31.12.2012р., договір № 4 від 10.09.2010р. діє до 31.12.2013 року (а.с.70-72).

Відповідач направив позивачам листи №254 від 29.09.2010р. та №253 від 29.09.2010р., якими було виставлено рахунки на оплату робіт, що є предметом договору №4 в порядку пайової участі (спільної часткової власності на трансформаторну підстанцію), для ТОВ "Альпіна Т.Д.А." - №МТС-000006 від 27.09.2010р. на суму 26910грн., для ТОВ "Камелот" - № МТС-000005 від 27.09.2010р. на суму 26910 грн. (а.с. 32, 33).

16.10.2010р. між ПП "МТЦ-Запоріжжя" (виконавець) та ТОВ "Альпіна Т.Д.А." (замовник) було підписано Акт № МТС-000030 приймання-передачі робіт (надання послуг) (а.с.74), з якого вбачається, що ТОВ "Альпіна Т.Д.А." підтверджує виконання робіт виконавцем за рахунком №МТС-00005 від 30.09.2010р. та дольову участь у виконанні робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), у відповідності до часток в об'єкті нерухомості ЗТП-10/04 кВ на суму 26910 грн.

Позивач 1 оплатив рахунок № МТС-000006, що підтверджується банківською випискою від 18.10.2010р. на суму 26 910грн. (а.с. 34).

Позивач 2 оплатив рахунок № МТС-000005, що підтверджується платіжними дорученнями: № 269 від 18.10.2010 р. на суму 12000 грн., № 222 від 22.08.2011 р. на суму 4000 грн., № 243 від 20.09.2011 р. на суму 2000 грн., № 268 від 20.10.2011 р. на суму 2910 грн., № 307 від 23.11.2011р. на суму 3000грн., № 347 від 29.12.2011 р. на суму 1000 грн., № 26 від 31.01.2012р. на суму 1000грн., № 56 від 29.02.2012 р. на суму 1000 грн. (а.с. 35-42).

Таким чином, позивачами було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти розмірі 53 820грн.

ТОВ "Альпіна Т.Д.А." листом № 10/06/13-02 від 10.06.2013р. (а.с. 45), а ТОВ "Камелот" листом від 02.07.2013р.(а.с. 44) звернулись до відповідача, ПП "МТЦ-Запоріжжя" з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 26910грн. кожному із позивачів протягом 7 днів з моменту отримання вказаних вище листів.

Відповідач, ПП "МТЦ-Запоріжжя" надав відповідь (а.с.49) на лист позивача 1, у якій повідомив наступне. Починаючи з 10.09.2010р. ПП "МТЦ - Запоріжжя" спільно з ТОВ "МГ І КО" виконуються комплекс робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатації автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) на ЗТП 10/0,4 кВ, які в теперішній час виконані на 60 %. Станом на 01.07.2013р. роботи призупинено з вини ТОВ "Альпіна Т.Д.А" та ТОВ "Камелот", а саме через те, що ТОВ "Альпіна Т.Д.А" не отримало дозвіл та не викликало інспектора ВАТ "Запоріжжяобленерго" на розпломбування засобів обліку та трансформаторів струму на вводі № 2 яч. № 12 РУ-0,4 кВ ЗТП 10/0,4 кВ для проведення держповірки, а ТОВ "Камелот" не встановило та не здало ВАТ "Запоріжжяобленерго" засоби обліку на вводі № 1 яч. № 8, а також не отримало дозвіл та не викликало інспектора ВАТ "Запоріжжяобленерго" на розпломбування засобів обліку та трансформаторів струму на вводі № 2 яч. № 14 РУ-0,4 кВ ЗТП 10/0,4 кВ для проведення держповірки.

Таким чином, вимоги ТОВ "Альпіна Т.Д.А" з приводу повернення сплачених коштів на підставі рахунку № МТС-000006 від 27.09.2010 р. не можуть бути задоволені.

Також, ПП "МТЦ - Запоріжжя" вимагало від ТОВ "Альпіна Т.Д.А" отримати дозвіл та викликати інспектора ВАТ "Запоріжжяобленерго" на розпломбування засобів обліку трансформаторів струму на вводі № 2 яч. № 12 РУ-0,4 кВ ЗТП 10/0,4 кВ для подальшої держповірки засобів обліку і проведення ТОВ "МГ І КО" - робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), про що додатково повідомити ПП "МТЦ - Запоріжжя".

Позивачі вважають, що роботи по впровадженню АСКОЕ не виконані ТОВ «МГ І К», а підстава на якій відповідач отримав від позивачів грошові кошти відпали, у зв»язку з закінченням дії договору, проте зберігаються у відповідача без достатньої правової підстави і підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України, у зв'язку з чим заявлено даний позов.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішення питання щодо стягнення грошових коштів внаслідок їх зберігання без достатньої правової підстави.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. №575/97-ВР, Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28 (далі - Правила, ПКЕЕ), Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Оскільки електроенергетика має стратегічне значення для стабільного функціонування економіки держави, засади організації та експлуатації енергосистем відповідно до пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України, визначаються виключно законом, яким є Закон України «Про електроенергетику».

Цей Закон окреслює правові, економічні та організаційні основи функціонування комплексу підприємств, що мають статус юридичних осіб та здійснюють виробничу, розподільчу, іншу діяльність з метою отримання прибутку на енергоринку.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.2 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила…), договір про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача - домовленість двох сторін (основний споживач і субспоживач або постачальник електричної енергії), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час передачі електричної енергії технологічними мережами основного споживача для потреб субспоживача, електропередавальної організації або постачальника електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електроенергії та споживачами.

Як вже було зазначено вище, 22.10.2003р. між ПП "МТЦ-Запоріжжя", ТОВ "Камелот", ТОВ "Альпіна Т.Д.А.", які об'єднали свої матеріальні, фінансові, та трудові ресурси для досягнення загальної господарської мети: "Проведення робіт з проектування, будівництва та введення в експлуатацію трансформаторної підстанції для забезпечення учасників договору електроенергією на правах спільної часткової власності" було укладено договір №1 про спільну діяльність.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно положень п. 3 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 910 від 17.10.2005р. "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією" встановлено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, зобов'язані привести комерційний облік на належних їм електроустановках у відповідність до вимог пункту 3.35 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442.

Як вже зазначалось вище, позивачами було сплачено на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 53820грн.

Враховуючи приписи ст. 360 ЦК України, колегія суддів вважає твердження позивачів про відсутність правових підстав для сплати коштів в сумі 53820грн. підряднику за договором №4, пов'язаних з експлуатацією трансформаторної підстанції (виконання робіт по розробці, впровадженню та здачі в промислову експлуатацію автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ), помилковим з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що вимогою позивачів є стягнення грошових коштів у розмірі 53820грн.

Позивачі, звертаючись із даним позовом до суду нормативно обґрунтовують позовні вимоги ст.1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) , зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним право чином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов»язанні;

4) відшкодування шкоди особою яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз даної норми дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов»язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у даній справі було укладено Договір про спільну діяльність № 1 від 22.10.2003р., а кошти, які позивачі просять стягнути з відповідача як безпідставно отримані перераховані за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст.ст.1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду України від 22.01.2013р. по справі № 5006/18/13/2012 та постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2013р. по справі № 58/464.

З огляду на вищенаведене та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо відсутності підстав для застосування ст.1212 ЦК України, тому у задоволенні позовних вимог правомірно було відмовлено.

Щодо доводів апелянта про закінчення терміну дії договору №1 про спільну діяльність від 22.10.2003р. колегія суддів зазначає на таке.

Відповідно до положень п.1.5 договору, строк дії договору: - початок - з дати підписання договору, закінчення - з моменту вводу трансформаторної підстанції у експлуатацію при умові повного оформлення учасниками прав на загальну часткову власність і прав землекористування.

Таким чином, однією з умов припинення договору про спільну діяльність є оформлення прав землекористування всіма учасниками (в тому числі і позивачам).

Відповідно до положень ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно положень ст.126 цього ж Кодексу, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В матеріалах справи відсутні докази повного оформлення позивачами прав на загальну часткову власність і прав землекористування земельної ділянки під трансформаторну підстанцію, яка розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Магістральна, 100а.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що дія договору про спільну діяльність №1 від 22.10.2003р. на теперішній час не припинена.

Доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права, які закріплені в ст.ст. 43, 82 ГПК України, колегія суддів відхиляє з наступного.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом у нарадчій кімнаті.

Згідно протоколу судового засідання від 27.08.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2013 року, рішення було оголошено в присутності представника позивача 1 та відповідача (а.с. 158, 160-162).

Надані заперечення позивача 1 при винесені рішення судом першої інстанції були взяті до уваги, оцінка доводам була надана в мотивувальній її частині рішення, тому колегія суддів погоджується з висновками суду з цього приводу та вважає їх обґрунтованими та правильними.

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо надання переваги виключно доказам, наданим відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпіна Т.Д.А» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013р. у справі № 908/2435/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2013р. у справі № 908/2435/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді О.А.Марченко

В.М.Татенко

Надр.6 прим:1 -у справу; 2-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Запорізької обл.