АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження
№22-ц/796/13046/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач: Українець Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
06 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Оніщука М.І.,
- Шебуєвої В.А.,
при секретарі - Телятник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Моторно (транспортного) страхового бюро України
на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року в справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Свої вимоги мотивував тим, що 18 квітня 2010 року в м. Києві на перехресті вул. І.Мазепи та вул. Суворова, з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем «Порш», реєстраційний номер НОМЕР_1 та не мав полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010 року. В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_2, що на момент ДТП належав ОСОБА_5 під керуванням водія ОСОБА_3.
Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. «а» п. 41.1 та ст. 41 Закону, 27 вересня 2010 року ним було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 500,00 грн., за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу потерпілого, оскільки ОСОБА_2 не застрахував свою відповідальність перед третіми особами.
З урахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_2 на користь МТСБУ кошти у розмірі понесених витрат, а саме 25 500,00 грн., судовий збір в розмірі 255,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року в задоволенні позову МТСБУ відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що ОСОБА_3 мав договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності та договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
ОСОБА_2, в порядку регресу, виплатив частину боргу за договором добровільного страхування, а МТСБУ виплатило 25500 грн. за договором обов'язкового страхування.
Враховуючи те, що саме з винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, тому просить задовольнити його апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 18 квітня 2010 року в м. Києві на перехресті вул. І.Мазепи та вул. Суворова, з вини громадянина ОСОБА_2, який керував автомобілем «Порш», реєстраційний номер НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода (а.с. 7).
Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2010 року (а.с. 9-10).
У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_2, що на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_6 під керуванням водія ОСОБА_3.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відшкодував шкоду в повному обсязі та підстави для стягнення зазначеної суми відсутні.
Разом з тим, з таким висновком суду погодитися неможливо, з огляду на таке.
Зі Звіту про оцінку пошкодженого автомобіля від 18 квітня 2010 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_7 вбачається, що ринкова вартість автомобіля на час дорожньо-транспортної пригоди становила 154 537,50 грн.; в післяаварійному стані - становить 93 000 грн., а вартість відновлювального ремонту - 118 383,95 грн. (а.с. 11-37).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, не була застрахована.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6, власника пошкодженого транспортного засобу Хонда», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована в ВАТ СК «ПЗУ Україна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1026548 від 09.03.2010 року та за Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності №GA.OTP.102432 від 03.03.2010 року (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2010 року ОСОБА_3, діючи по довіреності від власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_6, з метою отримання страхового відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою (а.с.199,200).
Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.
27 вересня 2010 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 25 500 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується наказом про виплату відшкодування та квитанцією (а.с. 38, 39).
Також з матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2011 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулась до ОСОБА_2 з вимогою про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 54587,50 грн. за Договором страхування № GA.OTP.102432 від 03.03.2010 року в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 18 квітня 2010 року з вини ОСОБА_2 (а.с. 62).
Страхову виплату в розмірі в 54 587,50 грн. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» виплатила відповідно до умов страхування за Договором страхування № GA.OTP.102432 від 03.03.2010 року і ця сума не покрила вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля потерпілого.
За умовами Угоди № 105242 від 12.08.2011 року укладеної між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував шкоду завдану майну третьої особи в розмірі 40 000 грн. (а.с.61).
Своїм листом від 03.11.2011 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» повідомила, що не має до ОСОБА_2 претензій стосовно даного страхового випадку (а.с.63).
Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову МТСБУ та зазначаючи про подвійне стягнення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що МТСБУ здійснило страхову виплату в розмірі 25 500 грн. у зв»язку з настанням події, передбаченої п.п.»а» п.4.1 ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням того, що ОСОБА_2, як винна особа, не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
З наданих документів про сплату страхового відшкодування потерпілому вбачається, що його загальна сума не перевищує вартості відновлювального ремонту автомобіля, яка за висновком спеціаліста дорівнює 118 383,95 грн.
У відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.
На підставі п.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
З огляду на те, що МТСБУ компенсована частина шкоди в розмірі 25500 грн., яка не відшкодована за договором добровільного страхування, тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового.
В свою чергу, не підлягає задоволенню вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь МТСБУ витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн., виходячи з наступного.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Статтею 42 ЦПК України, зокрема частиною 4, передбачено, що повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли в інтересах МТСБУ на підставі довіреностей №26455 від 18.10.2012 року та №20968 від 06.08.2013 року відповідно (а.с.42,75).
Оскільки, відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України стягненню підлягає компенсація витрат пов`язана з роботою адвоката або іншого фахівця в галузі права, а представники позивача є представниками по довіреностях, тому дана вимога задоволенню не підлягає.
Крім того, у відповідності до ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже з ОСОБА_2 на користь МТСБУ слід стягнути судовий збір у розмірі 255 грн.
Керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст.22,38,41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 993,1191 ЦК України, ст.ст. 88,303, 304,307,309,313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року скасувати та ухвалити нове.
Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 25500 грн. у відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України 255 грн. судового збору.
В задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України витрат на правову допомогу в розмірі 2000 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий:
Судді: