36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
31.10.2013р. Справа № 917/2180/13
Суддя Сірош Д.М. розглянувши матеріали
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни", вул. Гоголя, 20, м. Зіньків, 38100, фактична адреса: вул. Сінна, 2/49, м. Полтава, 36039
до Відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції, вул. Леніна, 64, м. Зіньків, 38100
Приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи", майдан Незалежності, 1, м. Полтава, 36000
про:
1.Визнання дій Відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції по опису, арешту та підготовці до реалізації зерносховища № 1 та зерносховища № 2, які належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Краяни", незаконними;
2.Скасування акту опису й арешту майна від 12.03.2013 р.;
3.Скасування звіту про оцінку майна № 307 від 18.03.2013 р., складеного Приватним підприємством "Центр незалежної оцінки та експертизи";
4.Скасування акту державного виконавця про реалізацію рухомого майна, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції Сухомліним Т.В. від 03.07.2013 р.;
5.Скасування протоколу проведення аукціону № 22\112\13\А-1 від 25.06.2013 р.,
встановив:
Позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни" вх. № 2623 від 30.10.2013 р. не відповідає вимогам ГПК України щодо подачі позовів, оскільки у позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог.
Так, відповідно до ст. 58 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанові від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами та доповненнями), у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті 1212 ГПК України, господарським судам слід мати на увазі таке. За змістом цієї статті ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. Якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона підлягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду. Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. У зв'язку з цим відповідна скарга не підлягає оплаті судовим збором. Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК України.
Отже, господарський суд розглядає скарги стягувача, боржника або прокурора на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби лише в порядку ст. 1212 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог.
Крім того, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.
Як вбачається з прибуткового касового ордеру № @2PL582902 від 06.08.2013 р. позивачем сплачено судовий збір виходячи з пред'явлення однієї вимоги немайнового характеру при об'єднанні у позовній заяві п'яти немайнових вимог.
Так, відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з ч. 2 п. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 року "Про судовий збір" із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України від 06.12.2012 р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 01.01.2013 р. встановлено, що мінімальна місячна заробітна плата становить 1 147,00 грн.
Як роз'яснив Пленум у п. 2.11 Постанови ВГС України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що звернення до господарського суду в порядку, передбаченому статтею 1212 ГПК України, повинно відбуватися у межах провадження у справі, за рішенням, у якій здійснюється примусове виконання.
Крім того, відповідна скарга на дії ДВС не підлягає оплаті судовим збором.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4, п. 5 ст. 63 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Повернути без розгляду позовну заяву вх. № 2623/13 від 30.10.2013 р. сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни" до Відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції, приватного підприємства "Центр незалежної оцінки та експертизи" про оскарження дій, скасування Акта опису й арешту майна, Звіту про оцінку майна, Акта державного виконавця про реалізацію рухомого майна та Протоколу проведення аукціону № 22\112\13\А-1 від 25.06.2013 р.
Суддя Сірош Д.М.