РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості», Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності, визнання права користування житловим приміщенням; за позовом Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 про виселення; за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання недійсними розпорядження, визнання недійсним свідоцтва про право власності,
ВСТАНОВИЛА:
03.04.06 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому, уточнивши вимоги, зазначив, що на підставі обмінного ордеру від 09.02.1981 р. його син ОСОБА_2 посилився із бабусею ОСОБА_3 в однокімнатній жилою площею 17, 8 кв м квартирі АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2
У період життя ОСОБА_2 невідома особа отримала в Управлінні житлово-комунального господарства Одеської міської ради свідоцтво про право власності від 17.02.1999р. за № 141035 на кв. АДРЕСА_1, в якому власником житла вказаний ОСОБА_2 Це свідоцтво зареєстровано за № 12-16991.
За № 141035 з реєстрацією за № 12-16991 Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради видало 17.02.1999 р. приватизаційні документи (розпорядження і свідоцтво про право власності) ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 на кв. АДРЕСА_2.
Посилаючись на те, що його син страждав психічним захворюванням і знаходився на обліку в Одеському психоневрологічному диспансері та лікувався в Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1, тому не мав волеявлення на приватизацію житла, позивач просив суд визнати недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 та зобов'язати комунальне
Справа № 22ц-3 317/07 Категорія ЦП:
Головуючий у першій інстанції Кисельов В.К. Доповідач Фадєєнко А.Ф.
підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості» анулювати реєстрацію права власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_2
Стверджуючи, що він проживав однією сім'єю з сином ОСОБА_2, який мав потребу у постійному догляді, позивач просив суд визнати за ним право користування спірним житлом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що ОСОБА_1 вселився у спірну квартиру після смерті свого сина, членом його сем'ї не був, тому права користування житлом не придбав.
З таких підстав Суворовська районна адміністрація просила суд постановити рішення про його виселення.
13.11.2006 р. Одеська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради після видачі приватизаційних документів (розпорядження і свідоцтва про право власності) на кв. АДРЕСА_2 на ім'я сем'ї ОСОБА_4, у складі 4 особи, за цими же датою - 17.02.1999 p., номером - 141035 і реєстрацією - 12-16991 видані розпорядження і свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, який із заявою про приватизацію спірної квартири не звертався.
Тому Одеська міська рада просила визнати розпорядження і свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_2 недійсними та зобов'язати орган приватизації скасувати реєстрацію право власності на цю квартиру за ОСОБА_2
Рішенням суду від 07.05.2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 та Одеської міської ради задоволені частково.
Суд визнав недійсним розпорядження Управління житлово - комунального господарства Одеської міської ради № 141035 від 17.02.1999 р. і свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1 № 141035 від 17.02.1999 p., які зареєстровані за № 12-16991 на ім'я ОСОБА_2.
У задоволені вимог ОСОБА_1 і Одеської міської ради про зобов'язання комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості» про анулювання реєстрації права власності на спірну квартиру суд відмовив.
Суд визнав за ОСОБА_1 право на користування спірною квартирою.
У задоволені позову Суворовської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради про виселення ОСОБА_1 суд відмовив.
В апеляційній скарги Суворовська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської ради просить рішення суду скасувати у частині вирішення спору про визнання права користування спірним житлом скасувати, постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у позові про визнання права користування спірною квартирою та задовольнити вимоги райадміністрації про його виселення, оскільки суд дав неправильну оцінку доказам у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з викладенням його резолютивної частині у новій редакції.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 і Одеської міської ради про визнання недійсними приватизаційних документів, а саме: розпорядження органу приватизації і свідоцтво про право власності на кв. АДРЕСА_1, які оформлені на ім'я ОСОБА_2, суд прийшов до обгрунтованого висновку про те, що з проханням приватизувати спірну квартиру на своє ім'я ОСОБА_2 до органу приватизації не звертався.
17.02.1999 р. за № 141035 органом приватизації видані розпорядження і свідоцтво про право власності на ім'я інших осіб, а саме: сім'ю ОСОБА_4, до складу якої входить 4 особи; ці документи зареєстровані за№ 12-16991 (а.с. 39-40).
За № 141035 з реєстрацією за № 12-16991 17.02.1999 р. оформлені і документі на спірне житло за ОСОБА_2
Висновок суду про те, що волеявлення на приватизацію квартири, в якій він мешкав, ОСОБА_2 не мав, є правильним, і колегія суддів погоджується з ним.
Правовідносини сторін виникли у 1999 році і у цій частині регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Правильним є і висновок суду про визнання за позивачем ОСОБА_1 права на жилу площу у спірній квартирі.
Судом першої інстанції встановлено, що син позивача, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8) страждав психічним захворюванням (а.с. 26-28).
Позивач, який допомагав йому у житті, проживав разом із ним у спірній квартирі, сплачував за квартиру і комунальні платежі.
Висновки суду про те, що позивач був членом сім'ї ОСОБА_2, тому після його смерті набув право користування спірним житлом, підтверджується матеріалами справи і відповідають закону - ст. 64 ЖК України.
Суд, задовольнивши позов позивача про визнання права на житло, правильно відмовив Суворовській райадміністрації Одеської міської ради про його виселення з підстав, які взаємно виключають один одного: за ст.ст. 98, 99 ЖК України - виселення як тимчасового жильця і за ст. 116 ч.3 ЖК України, як особи, яка самовільно зайняла житло.
Однак, з висновком суду про відмову у позові ОСОБА_1 і Одеської міської ради про зобов'язання комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості» анулювати реєстрацію права власності на спірну квартиру погодитися неможливо.
Суд в рішенні вказав, що при визнанні приватизаційних документів недійсними, вони автоматично анулюються, тому відмовив у цієї частині позову.
Такий висновок суду є нелогічним і не грунтується на законі.
Позивачами заявлені вимоги про визнання приватизаційних документів, які зареєстровані в органі приватизації, недійсними, і саме ці вимоги вирішив суд.
Наслідками визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на спірну квартиру є скасування реєстрації або її анулювання, як заявлено у позовах.
Тому вимоги у цієї частині позову, які випливають з основного позову, підлягають задоволенню.
У зв'язку з викладеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його резолютивної частині у новій редакції.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.3, 313, 314 ч. 1 п. 5, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 травня 2007 року змінити, виклавши його резолютивну частину у новій редакції.
Позов ОСОБА_1 і Одеської міської ради задовольнити.
Визнати розпорядження Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради № 141035 від 17 лютого 1999 року щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 -недійсним.
Визнати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради № 141035 від 17 лютого 1999 року, зареєстрованого за № 12-16991 - недійсним.
Зобов'язати комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації і реєстрації об'єктів нерухомості» анулювати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право користування жилим приміщенням - квартиру АДРЕСА_1.
У задоволенні зустрічного позову Суворовської районного адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_1 про виселення -відмовити.
Рішення колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.