Судове рішення #33135
28/201-06-5152А

             

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

                                                            м.Одеса

"30" червня 2006 р.

Справа  № 28/201-06-5152А


За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРУМ-92";  

до відповідача  Державна податкова інспекція у Суворовському районі м.Одеси  

 3-тя особа відповідача: Відкрите акціонерне товариство "ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ";  

про встановлення відсутності компетенції

Суддя               Гуляк Г.І.

при секретарі  Бандиш Г.І.

Представники:

Від позивача: Жуков Т.В. - за дорученням, Золотарьов С.В. - директор;  

Від відповідача: Кучін В.В. - за дорученням;


Суть спору: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Струм-92”, звернулося  до господарського суду Одеської області з позовом про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у державної податкової інспекції в Суворівському районі міста Одеси на звернення до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Струм-92” та ВАТ „ОДЕСАХАРЧОРЕМММАШ” про визнання договору купівлі-продажу нерухомості за №17 від 06.03.2003 року, що укладено між ТОВ „Струм-92” та ВАТ „ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ” –недійсним.

Позивач мотивує свої вимоги наступним: 17 квітня 2006 року ДПІ у Суворівському районі міста Одеса звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ВАТ „Струм-92” та ВАТ „ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ” з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 6 березня 2003 року за №17, посилаючись на те, що активи продавця нерухомості, що є предметом договору купівлі-продажу нерухомості ВАТ „ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ”, на час укладення оскаржуваного договору знаходилися у податковій заставі. В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Суворівському районі послалось на ст.48 ЦК України (1963року) та п.п8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України про „Про порядок погашення зобов’язань платників  податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”.

На думку позивача, дії відповідача стосовно звернення з зазначеною позовною заявою до господарського суду не погоджується та вважає її такою, що порушує вимоги ст.19 Конституції України та є противоправною, тобто такою, що виходить за межі компетенції відповідача, зазначеної ст.ст.10 та 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та через це порушує право позивача на зайняття дозволеною підприємницькою, господарською діяльністю в порядку визначеному законами та Конституцією України.

Відповідачем  в судовому засіданні 30 червня 2006 року було надано відзив на адміністративний позов, згідно якого вимоги позивача не визнає та вважає необґрунтованими та безпідставними, з наступних підстав:

Відповідно до п.8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, передбачено письмове узгодження платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, певних операцій з цими активами із податковим органом. Порушення платником податків відповідних вимог є підставою для визнання недійсними угод, пов’язаних з такими операціями.

Згідно ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” право податкових органів звертатися до судових органів з позовними заявами про визнання угод недійсними не обмежується виключно ст.49 ЦК України.

За таких обставини представник відповідача вважає, що ДПІ у Суворівському районі міста Одеси при зверненні до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу недійсним за ст.48 ЦК України не виходило за межі компетенції та діяло відповідно до законодавства.

30 червня 2006 року було закінчено попереднє засідання та розпочато судовий розгляд по справі.    

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримують та просять суд встановити відсутність компетенції  ДПІ у Суворівському районі міста Одеси на звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечує та просить суд у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд  дійшов наступних висновків:


Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 3 ст. 105 КАС України позивач має право вимагати встановлення наявності чи відсутності компетенції /повноважень/ суб’єкта владних повноважень.

Згідно до п.11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу України”, право податкових органів звертатися до судових органів з позовними заявами про визнання угод недійсними не обмежується виключно ст.49 ЦК України.

Пунктом 8.6 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, передбачено письмове узгодження платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, певних операцій з цими активами із податковим органом. Порушення платником податків відповідних вимог є підставою для визнання недійсними угод, пов’язаних з такими операціями.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства та не підлягають задоволенню.  


Керуючись  ст. 161-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


ВИРІШИВ:

                                         

У позові відмовлено повністю.


Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст.254  Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 5 липня 2006 року.


Суддя                                                                                 Гуляк Г.І.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація