УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня   2007 року                                                                                                м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - судді -    Кварталової A.M.,

суддів - Галушко Л.А., Плавич Н.Д., 

при секретарі - Сутула Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання, за   апеляційною    скаргою    ОСОБА_3        на   рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2007 року , -

встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 на підставі ст.ст.256, 258 ЦПК України звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання.

В обґрунтування своїх вимог вона посилалась на те , що її матері - ОСОБА_5 була надана квартира АДРЕСА_1, в якій вона проживала до реєстрації шлюбу в 1972 року, а потім із своїм чоловіком проживали у гуртожитку АДРЕСА_1, з якого була знята з реєстраційного обліку за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 20 грудня 2006 року. Відповідач ОСОБА_3 22 квітня 1976 року зареєстрував шлюб з її матір'ю. З 2004 року після розірвання шлюбу за згодою матері та відповідачів переїхала у спірну квартиру і до смерті матері 21 серпня 2004 року і після вона разом із сином мешкають у спірної квартирі.

Через відсутність її реєстрації за вказаною адресою, рішенням Ізмаїльського міського Ради за № 737 від 24 жовтня 2006 року, за відповідачами було визнане право власності на вказану квартиру, що унеможливлює її право на приватизацію належної частки квартири, а тому вона просила встановити факт її постійного проживання з травня місяця 2004 року у квартирі АДРЕСА_1.

Справа №22ц-5094/2007

Головуючий у 1-й інстанції - Жигулін С.М.                           Категорія -54

суддя-доповідач: Кварталова A.M.

Відповідачі проти позовних вимог заперечують частково, посилаючись на те, що позивачка з дитиною була поселена у квартиру тимчасово, а не постійно.

Представники органу опіки та піклування та Ізмаїльської міської ради позовні вимоги визнали.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2007 року суд встановив факт постійного проживання з травня місяця 2004 року ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у квартирі АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати частково рішення суду і прийняти нове, яким визнати факт тимчасового проживання ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення на неї учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання в порядку окремого провадження на підставі ст.ст.256, 258 ЦПК України та просила встановити факт постійного проживання її та сина в квартирі АДРЕСА_1. При цьому вона посилалась на те, що встановлення цього факту їй необхідно для приватизації спірної квартири.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1991р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в випадку коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого суду факту, пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Справа за позовної завою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення, розглянута судом в окремому провадженні на підставі ст.ст. 256-259 ЦПК України. В самій заяві вказано і при розгляді справі виявлено, що встановлення даного факту, пов'язане з вирішенням спору про право на житло - квартиру АДРЕСА_1.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 307 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з залишенням позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду та роз'ясненням їй про звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 218, 304, 307 ч.1 п.4   310, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 вересня 2007 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_1, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.