ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 122/21450/13-к
Провадження по справі 1-кп/122/476/13
31 жовтня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді – Спасьонової О.А.,
при секретарі – Бабіній Н.І.,
за участю прокурора – Лошак О.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 працювала касиром в магазині «Яблуко», що належить ТОВ «Делішес», який розташований за адресою: м. Сімферополь вул. Г. Сталінграду 3-а і, відповідно до посадової інструкції мала доступ до каси. 29.08.2013 року приблизно о 18 годині ОСОБА_1, реалізуючи умисел, направлений на розтрату чужого майна, яке перебувало у її віданні, знаходячись за касою №1 у приміщенні магазину «Яблуко», розташованого за адресою: м. Сімферополь вул. Г. Сталінграду б.3а, заволоділа грошовими коштами в сумі 250 грн. Проте, свій злочинний умисел ОСОБА_1 довести до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, оскільки була помічена охоронцем магазину.
ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, її дії суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України як незакінчений замах на розтрату чужого майна, яке перебувало в її віданні.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину за пред’явленим їй обвинуваченням визнала повністю та показала, що 29.08.2013 року вона знаходилась на своєму робочому місці – за касою №1 магазину «Яблуко», розташованого по вул. Г. Сталінграда 3-а в м. Сімферополі. У зв’язку з тим, що їй не виплатили заробітну плату, вона вирішила заволодіти грошима з каси, для чого вона приблизно о 17 годині 20 хвилин вийняла з каси купюру номіналом 50 грн. і поклала під грошовий бокс у картонну коробку, що призначена для зберігання чеків. Приблизно о 18 годині вона вийняла з каси ще 200 грн. і намагалась покласти її в ту ж картонну коробку, коли до неї підійшов охоронець магазину і запросив пройти з ним. Після цього були викликані працівники міліції. В скоєному щиро кається.
Судом встановлено, що 16.10.2013 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченою була укладена угода про примирення, яка відповідає вимогам ст.471 КПК України.
Представник потерпілого ОСОБА_2 та обвинувачена в підготовчому судовому засіданні просили суд затвердити укладену угоду.
Відповідно до угоди, ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік, відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції; - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання; - періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.
ОСОБА_1 при укладанні угоди роз’яснені положення статей 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також вона розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Заслухавши прокурора, представника потерпілого, обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Так, укладена сторонами угода про примирення в повній мірі відповідає положенням ч.3 ст.469, ст.471 КПК України. Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України – укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України, який є злочином середньої тяжкості.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.
Судом, на виконання вимог ч.6 ст.474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції ОСОБА_1 не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про примирення є добровільним і не вбачає необхідності витребувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченою взятих на себе зобов’язань за угодою.
При цьому судом з’ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Представник потерпілого ОСОБА_2 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, йому роз’яснено положення ст.394, ст.424 КПК України. Сумніву у добровільності позиції представника потерпілого у суду не має.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України. Покарання, яке узгоджене сторонами, відповідає положенням Загальної та Особливої частин Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченою та представником потерпілого і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання нею своєї вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів і відповідає загальним засадам призначення покарання.
Відповідно до ст.100 КПК України суд вважає речові докази у справі – оптичний диск «RIDATA» 16X DVD-R – залишити в матеріалах справи.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
На підставі наведеного, керуючись статтями 371, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд –
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про примирення між обвинуваченою ОСОБА_1 та представником потерпілого ОСОБА_2 від 16.10.2013 року.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.191 КК України та призначити їй узгоджену між сторонами міру покарання у вигляді 1 року позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органа кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання;
- періодично з’являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Речові докази по справі – оптичний диск «RIDATA» 16X DVD-R – залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченою та потерпілим з підстав, передбачених ст.394 КПК України шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Спасьонова О.А.