Справа № 436/565/13-к
В И Р О К
Іменем України
11 жовтня 2013 року Кам’янобрідський районний суд м.Луганська у складі:
головуючого судді – Котлярової І.Ю.
при секретарі – Сульянові В.О.
за участю:
прокурорів – Зомарєвій В.В.,Крамаренко О.С.,
захисника – адвоката: ОСОБА_1,
законного представника
обвинуваченого ОСОБА_2,
законного представника
потерпілої ОСОБА_3,
потерпілої ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030040000287 від 02.02.2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, холостого,раніше не судимого, який мешкає та зареєстрований за адресою: м.Луганськ, кв. Дзержинського, 16/9,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), при наступних обставинах.
Так, наприкінці серпня 2012 року, приблизно о 18.00 години, точної дати та часу в ході досудового розслідування та судового слідства встановити не представилося можливим, ОСОБА_5, маючи намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, знаходячись на вул. Кірова м.Луганську, на зупинці громадського транспорту «Старий залізничний вокзал», зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_4 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з якою на той момент він підтримував дружні стосунки. Знаходячись за даною адресою, обвинувачений ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи низенну мету наживи, та незаконного збагачення, шляхом обману ОСОБА_4, під вигаданим приводом того, що в нього на даний час виникли проблеми, попрохав ОСОБА_4 тимчасово передати йому її золоте кільце, яке знаходилось у неї на руці, щоб у подальшому під це кільце у своїх родичів отримати гроші, а потім кільце повернути їй назад, переконав тим самим потерпілу ОСОБА_4 у правдивості своїх намірів, зробивши тим самим у неї хибне уявлення про його фактичний намір.
ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_5 та розраховуючи на його порядність і сумлінність, добровільно передала йому своє золоте кільце у вигляді «крила», вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи №173/26 від 08.02.2013 - 2850 гривень, вважаючи, що ОСОБА_5 через деякий час, поверне їй дане кільце.
Однак, ОСОБА_5, достовірно знаючи, що він немає наміру повертати дане кільце ОСОБА_4, взяв у неї кільце, таким чином звернувши його у свою користь, при цьому попрощавшись з потерпілою, з даним кільцем, пішов по своїм справам, а згодом дане кільце продав в ломбарді, розташованому у центрі м.Луганська, а виручені від продажу гроші витратив на свої потреби.
Далі, через декілька днів, після того, як ОСОБА_5 шляхом обману заволодів майном ОСОБА_4, він продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4, шляхом її обману, приблизно о 14.00 годині, знову зустрівся з ОСОБА_4 на вул.Кірова м.Луганську, на зупинці громадського транспорту «Старий залізничний вокзал». Знаходячись за даною адресою, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи низенну мету наживи, та незаконного збагачення, шляхом обману ОСОБА_4, під вигаданим приводом того, що в нього на даний час знову виникли проблеми, попрохав ОСОБА_4 тимчасово передати йому її золотий ланцюг, який знаходився у неї на шиї, та три золоті кільця, які знаходилися у неї на обох руках, щоб у подальшому за дані золоті вироби у своїх родичів взяти гроші, а потім ланцюг, три кільця, і ще одне кільце яке він в неї взяв раніше, тобто за декілька днів до цього, повернути їй назад, переконав тим самим потерпілу ОСОБА_4 у правдивості своїх намірів, зробивши тим самим у неї хибне уявлення про його фактичний намір.
ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_5 та розраховуючи на його порядність і сумлінність, добровільно передала йому свій золотий ланцюг, вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи №173/26 від 08.02.2013 – 5462 гривень 50 копійок, одне золоте кільце у вигляді «вісімки», вартістю - 2375 гривень, одне золоте кільце у вигляді «змії», вартістю - 2375 гривень, одне золоте кільце з прозорим каменем, вартістю - 950 гривень, вважаючи, що останній через деякий час, поверне їй усі золоті вироби які вона йому передала.
Однак, ОСОБА_5, достовірно знаючи, що він немає наміру повертати зазначені золоті вироби ОСОБА_4, взяв у неї дані золоті вироби, таким чином звернувши їх у свою користь, та з даними виробами з місту злочину зник, а згодом дані золоті вироби продав в ломбарді, розташованому у центрі м.Луганська, а виручені від продажу гроші витратив на свої потреби.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у скоєному злочині визнав повністю та пояснив, що він у 2012 році познайомився з ОСОБА_4, з якою став підтримувати дружні стосунки. Оскільки влітку 2012 року у нього виникли фінансові проблеми, він попросив ОСОБА_4 передати йому своє золоте кільце, яке він в подальшому планував реалізувати через ломбард, а отримані гроші обернути на свою користь, але ОСОБА_4 він вказав, що дане золоте кільце йому необхідне на декілька днів, що б він мав змоги показати його своїм родичам, а ті в свою чергу зайняли йому коштів під дане кільце. Оскільки потерпіла йому довіряла, вона наприкінці серпня 2012 року передала йому своє золоте кільце у вигляді «крила». Дане золоте кільце, він в подальшому реалізував через свого знайомого, шляхом здачі у ломбард. Через декілька днів він знов звернувся до ОСОБА_4 з проханням надати йому ще, належні її золоті прикраси, а саме ланцюг та три кільця, з тих же самих обставин та міркувань. ОСОБА_4, довіряючи йому та розраховуючи на його порядність передала йому золотий ланцюг та три золоті кільця, які він зобов’язався повернути її протягом 2-3 днів, разом з раніше отриманим кільцем, але того ж дня, через свого знайомого ОСОБА_7. реалізував отриманні від ОСОБА_4 золоті прикраси у ломбарді, а отриманні гроші витратив на свої потреби. В подальшому ОСОБА_4 неодноразово зверталась до нього з проханням повернути її золоті прикраси, але він на мав грошей, для їх викупу з ломбарду, та по теперішній час він не має грошей для відшкодування її спричиненої матеріальної шкоди. Цивільний позов визнав у повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_4 ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що у неї є знайомий ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з яким вона познайомилася приблизно в червні 2012 року. Наприкінці серпня 2012 року, а саме в 20-х числах серпня, близько 18.00 години, їй подзвонив на мобільний телефон ОСОБА_5 і запропонував їй зустрітися з ним. На той момент він був на автомобілі, марку якого вона не пам'ятає. Там вона сіла до нього в машину і він їй став розповідати про те, що він розбив машину, грошей у нього немає, роботи теж нема. Потім він сказав їй, щоб вона дала йому на час своє золоте кільце, вона йому відповіла, що не дасть своє золоте кільце, але, ОСОБА_5 продовжував тиснути на жалість и вона погодилася віддати йому дане кільце і зняла його з пальця і ??віддала йому, сказавши щоб він обов'язково найближчим часом повернув їй його, на що останній сказав, що через день його поверне. Дане кільце було золоте, 585 проби, вагою приблизно 6 грам, у вигляді крила. На наступний день, вона подзвонила обвинуваченому і запитала в нього, де її золоте кільце, яке він взяв у неї, на її запитання він відповів, що він його згодом поверне. Однак він дане кільце так і не повернув, а шукав різні причини, щоб не повертати їй дане кільце. Далі, приблизно в 30-х числах серпня 2012 року, їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 і попросив її з ним зустрітися. Вона знову зустрілася з ним. При зустрічі ОСОБА_5 став розповідати як йому важко в житті і погано, у нього проблеми, скоро буде у нього суд і, так як у нього є умовний термін, то його можуть посадити, але щоб його не посадили йому потрібні гроші. Потім, він попросив у неї в борг золотий ланцюжок, який висів у неї на шиї, і вона погодилась ї зняла з себе золоти ланцюг, 585 проби, вагою приблизно 11,5 грам, придбану за ціною 2530 гривень, плетіння у вигляді «крапель», і віддала його ОСОБА_8. Коли він узяв в руки ланцюжок і подивившись на неї, сказав, що тут мало золота, і попросив у неї в борг ще золото, яке було у неї на руках, а саме: 1) кільце 585 проби, вагою приблизно 5 грам, в вигляді вісімки ; 2) кільце 585 проби, вагою приблизно 5 грам, у вигляді змійки, на якому є маленький камінчик прозорого кольору, 3) кільце 585 проби вагою приблизно 2 грами, на якому був великий камінь прозорого кольору. З приводу даних кілець вона сказала ОСОБА_5, що вона йому не може їх віддати, так як у неї будуть проблеми з батька, але він став її прохати и вона погодилась та передала йому дані золоті вироби. Потім він їй сказав, що протягом декількох днів він усі її золоті вироби їй поверне. У наступні дні, коли вона йому дзвонила на телефон, то він постійно говорив, що він поверне всі золоті вироби, які вона йому дала, найближчим часом, але так їх не повертав, придумуючи при цьому різні історії. Крім того, під час їх знайомства він зазначив чуже прізвище, і вже після звернення до міліції її стало відомо його справжнє прізвище. Оскільки, дані золоті прикраси були її подаровані батьками та близькими знайомими, вона тривалий час не повідомляла матері про обставини передачі золотих прикрас ОСОБА_5, сподіваючись на те, що він їх їй поверне, але коли останній почав їй брехати, перестав відповідати на телефоні дзвінки та повідомляти різні місця свого проживання. Вона була змушена звернутися до правоохоронних органів. До теперішнього часу він ані гроші, ані золоті прикраси її не повернув.
Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні пояснив, що в нього є знайомий ОСОБА_5. Приблизно у серпні 2012 року він його просив декілька разів, щоб він по паспорту здав до ломбарду, який розташований у центрі м.Луганську золоті вироби, а саме: золотий ланцюг та золоті кільця, які як пояснював йому ОСОБА_5 взяв у свої матері. Дані золоті вироби, він здавав у ломбард, а гроші віддавав ОСОБА_5. Також він ОСОБА_5 давав свій паспорт і той, самостійно по його паспорту здавав різноманітні золоті вироби. Згодом він від дівчини ОСОБА_5 – ОСОБА_4 дізнався, що у дійсності, золоті вироби які він здавав до ломбарду належать їй, ОСОБА_5 обманним шляхом заволодів даними золотими виробами, які продав, а гроші розтратив по своєму бажанню.
ОСОБА_9 Юріївна, у судовому засіданні повідомила, що вона раніше, а саме у серпні 2012 року працювала у ломбарді «Ваш ломбард». Під час роботи у ломбарді у них була комп’ютерна база до якої вносилися ПІБ осіб які здавала золоті прикраси, тому при відкритті даної бази вона побачила, що у серпні 2012 року до них у ломбард звертався ОСОБА_7 з метою закласти «лом» золотих виробів, за які отримав гроші. При цьому, усім особам, які заставляють золоті вироби, роз’яснюється, що дані прикраси вони мають змогу викупити впродовж дня, у разі , якщо вироби не викупаються, вона підлягають реалізації, що і було зроблено в даному випадку, так як вироби не були викуплені.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що у неї є донько ОСОБА_4, яка у літку 2012 року познайомилась з хлопцем на ім’я ОСОБА_5. В подальшому, від доньки вона дізналась про те, що остання за проханням ОСОБА_5 передала тому, належні той золоті прикраси, а саме ланцюжок та кільця, які останній зобов’язався повернути впродовж декількох днів, але так і не повернув протягом всього часу.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5, його вина підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні, достатніх та взаємопов’язаних між собою, доказів кримінального провадження:
- довідкою з ломбарду «Ваш ломбард» від 26.02.2013 року, згідно якої до ломбарду 30.08.2013 року ОСОБА_7 дійсно здавалися золоті вироби, а саме: золотий ланцюг, та золоте кільце.
- даними з висновку товарознавчої експертизи №173/26 від 08.02.2013, згідно якої загальна вартість золотого ланцюжка та чотирьох золотих кілець становить 14012 гривень 50 копійок; ,50 грн.
Суд, проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ст. 190 ч.1 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч. 1 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_5, раніше не засуджений (а.к.п.120-121), згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, 18.01.195 року, його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_2 (а.к.п.113); на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває (а.к.п. 117-119), за місцем проживання характеризується задовільно (а.к.п.115).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5, відповідно до ст. 6 КК України, суд визнає визнання провини.
З урахуванням викладеного, враховуючи тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, пом’якшуючу покарання обставину, та те, що не дивлячись на те, що ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, але з матеріалів кримінального провадження вбачається, що впродовж 2012 року відносно останнього на розгляді судів двічі перебували кримінальні справи за обвинуваченням за ст.190 КК України, яки за постановами суду були закриті за нереабілітуючих обставин (а.к.п.122-123, 127-129), те, що протягом тривалого часу, майже року, обвинуваченим потерпілій не було відшкодовано шкоду, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого шляхом призначення йому покарання у вигляді обмеження волі, а також у відношенні нього можливо застосувати ст.ст.75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 122 КПК України з ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави, в рахунок витрат пов’язаних з проведення судової товарознавчої експертизи №173/26 від 08.02.2013 року, у сумі 737 гривень.
Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України: паперову бірку на золотий ланцюг, яка знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 слід залишити потерпілій за належністю.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 14012 гривень 50 копійок, задовольнити у повному обсязі, оскільки саме така сума підтверджується висновками судової товарознавчої експертизи №173/26 від 08.02.2013 року та узгоджується з обставинами події.
Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він впродовж іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового злочину, та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України обов’язки:
- не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,
- не змінювати місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази: паперову бірку на золотий ланцюг, яка знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 - залишити потерпілій за належністю
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, в рахунок витрат пов’язаних з проведенням експертизи, 737 (сімсот тридцять сім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, іден.код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, у рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди – 14012 (чотирнадцять тисяч дванадцять) гривень 50 копійок.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: І.Ю.Котлярова