Справа № 645/1134/13-ц

Провадження № 2/645/950/13

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р.           Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.

при секретарі - Курбатовій А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору ,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з позовом до суду в якому просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 219344,95 грн., а також суму сплаченого судового збору. В обґрунтування заявлених вимог зазначив наступне: 22.03.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір «Автопакет» № 6/4/33/2007/840- К/29, згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 18 200,00 доларів США, строком до 21.03.2014 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в Кредитному договорі. Свої зобов’язання за кредитним договором Банк виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі готівки на підставі заяви про видачу готівки № 1 від 22.03.2007 року. Згідно п. п. 2.2.1.-2.2.3. Кредитного договору Відповідач зобов’язався своєчасно погашати суму Кредиту та сплачувати відсотки за користування Кредитом в порядку і строки, визначені в Кредитному договорі. Але відповідач свої обов’язки належним чином не виконав, у зв’язку з чим Банк звернувся до суду з зазначеним позовом.

          Відповідач ОСОБА_1 не погодившись з первісним позовом заявив зустрічний позов, в якому просив розірвати Кредитний договір «Автопакет» № 6/4/33/2007/840- К/29 від 22 березня 2007 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що він дійсно 22 березня 2007 року уклав з Банком кредитний договір та отримав кредит в розмірі 18200 доларів США для придбання автомобіля. На момент укладення зазначеного Договору ОСОБА_1 мав можливість виконувати зобов’язання по кредитному договору, та в подальшому сподівався на стабільну ситуацію на валютному ринку та на свою постійну стабільну роботу. Тобто в момент укладення договору він виходив з того, що істотної зміни цих обставин не настане. ОСОБА_1 зазначає, що він не міг передбачити і усунути виникнення світової фінансовий кризи, не мав передбачити таке значне коливання курсу долару та втрату роботу, що на його думку, є істотними змінами обставин і тому, посилаюсь на положення ст. 652 ЦК України він просить кредитний договір розірвати.

          У судовому засіданні представник ПАТ «Комерційний банк «Надра» підтримав первісний позов та просив його задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав зустрічний позов, проти задоволення первісного позову заперечував. Також зазначив, що у листопаді 2012 року він передав свій автомобіль «Опель Астра-Н», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на реалізацію Банку, але до часу судового засідання автомобіль не реалізований, він ним користуватися не може, заробляти гроші також не має можливості і тому, він вважає, що сума заборгованості за кредитом повинна бути зменшена на суму вартості автомобіля.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити. При цьому суд виходить з наступного:

Судовим розглядом встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що 22 березня 2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний банк «Надра», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір «Автопакет» № 6/4/33/2007/840- К/29 згідно з яким відповідач отримав кредит в розмірі 18 200,00 доларів США, строком до 21.03.2014 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в Кредитному договорі.

Свої зобов’язання за кредитним договором ПАТ «Комерційний банк «Надра» виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом видачі готівки на підставі заяви про видачу готівки № 1 від 22.03.2007 року. (а.с.20).

Згідно п. п. 2.2.1.-2.2.3. Кредитного договору Відповідач зобов’язався своєчасно погашати суму Кредиту та сплачувати відсотки за користування Кредитом в порядку і строки, визначені в Кредитному договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд вважає, що посилання відповідача на ст. 652 ЦК України, як на підставу розірвання кредитного договору внаслідок істотної зміни обставин, безпідставними. ОСОБА_1 зазначає, що істотними змінами обставин є фінансова криза, зростання курсу долару та втрата роботи відповідача за первісним позовом.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пунктах 15, 16 постанови від 30 березня № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини, суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК України і виходити з того, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявності істотної зміни обставин, а з наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

           Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Втрата роботи відповідачем ОСОБА_1 взагалі не є зміною істотної обставини, в розумінні ст. 652 ЦК України.

Також суд не погоджується з запереченнями ОСОБА_1 та його представника про те, що сума заборгованості повинна бути зменшена, оскільки ОСОБА_1 добровільно передав свій автомобіль «Опель Астра-Н», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, на реалізацію Банку, та як вбачається з відповіді представника Банка, і про що не заперечував ОСОБА_1 та його представник, вищезазначений автомобіль на цей час не реалізований, знаходиться на реалізації у позивача, і тому у суда не має підстав для зменшення суми заборгованості.

Враховуючи вищезазначена, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1

Нормою ст. 610 ЦК України передбачено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).          

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Відповідно до змісту ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє первісний позов та стягує з відповідача суму у розмірі 219344,95 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі – 119678,87 грн.; заборгованості по сплаті відсотків – 65559,78 грн.; пені за прострочення сплати кредиту – 11559,03 грн.; штрафу за порушення умов Кредитного договору – 14547,26 грн.

Відповідно до п. 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача.

На підставі викладеного і керуючись ст. 526, 610, 1054, ЦК України, ст. ст. 88, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суму заборгованості у розмірі 219344 (двісті дев’ятнадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суму сплаченого судового збору у розмірі 2193,45 грн.          

У задоволенні зустрічного позову           ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ –