Справа № 430/2420/13-а
ПОСТАНОВА
"04" листопада 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганській районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.,
при секретарі Сухаревській Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з цим позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що вона на утриманні має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. До народження дитини вона працювала в ТОВ «Лугапласт» і мала право на отримання соціальної допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року. У зв’язку з цим вона знаходилась як застрахована особа на обліку в управлінні соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації (далі за текстом – УСЗН Станично-Луганської РДА) і отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в розмірі 130,00 грн. на місяць. Вказуючи, що на її заяву від 03.09.13 р. про перерахунок вказаної допомоги відповідач їй в цьому відмовив, зазначаючи, що дії відповідача стосовно відмови у перерахунку допомоги вона вважає неправомірними, просила суд визнати неправомірними дії УСЗН Станично-Луганської РДА щодо відмови їй у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй цієї допомоги, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років на відповідний період, з 30.04.10 р. по день винесення постанови з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Станично-Луганської районного суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року позов ОСОБА_2 в частині її вимог за період часу з 30.04.10 р по 02.04.13 р. був залишений без розгляду у зв’язку із пропуском строку на зверненням з ним до суду.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, яка міститься у її позовній заяві.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечень проти позову не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним образом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов в залишковій частині вимог таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка дійсно 30 квітня 2010 року народила дитину – сина ОСОБА_3.
До народження дитини вона працювала у ТОВ «Лугапласт» прибиральницею виробничих приміщень.
З 01 грудня 2011 року по 21 жовтня 2012 року вона перебувала на обліку у відповідача і отримала щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років за: грудень 2011 року в розмірі 442,15 грн.; січень – березень 2012 року – по 511,15 грн.; квітень – травень 2012 року – по 532,15 грн.; червень – вересень 2012 року – по 130 грн.; жовтень – 88,06 грн..
Також суд не сумнівається, що позивачка за період з 01 грудня 2011 року по 24 травня 2012 року, після проголошення рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року, яким було відновлену дію статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року, мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановленого законом. Потім з 25 травня по 21 жовтня 2012 року вона мала право на отримання цієї допомоги у такому ж розмірі як не застрахована особа відповідно до положень статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям із дітьми»
Разом з цим, враховуючи, що за період часу до 02 квітня 2013 року позов позивачки був залишений без розгляду, суд вважає, що вимоги позивачки про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови у перерахунку вказаної допомоги за період з 03 квітня 2013 по 30 квітня 2013 року – досягнення дитиною трьох років – є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.01 р. зі змінами відповідно до постанови КМУ № 57 від 22.02.08 р. допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.
Із трудової книжки позивачки йдеться, що позивачка 24 травня 2012 року звільнилася з місця роботи за власним бажанням, звідки вона виходила у відпустку по догляду за дитиною, після чого вона стала отримувати допомогу як не застрахована особа.
22 жовтня 2012 року позивачка влаштувалася на роботу і на день досягнення її дитиною трирічного віку працювала.
За таких обставин, враховуючи, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується особам, що фактично не мають заробітку для захисту прав дитини на її належне утримання, позивачці слід відмовити у задоволенні її позову до відповідача в залишковій частині за необґрунтованістю.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії в залишковій частині її вимог за період з 03 до 30 квітня 2013 року – залишити без задоволення за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами.
Головуючий: