УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2007 року                                                                                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 03 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Любашівський елеватор» про відшкодування збитків, стягнення неустойки, судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Любашівський елеватор», в якому, уточнивши вимоги, зазначив, що 30.08.2005 p., 01.09.2005 p. і 08.09.2005 p. між приватним підприємцем -ОСОБА_2 і ВАТ «Любашівський елеватор» укладено договори, на підставі яких - ВАТ «Любашівський елеватор» - відвантажив для перевезення зерно пшениці 5 класу, яке належало ТОВ «Продагро» і знаходилось на зберіганні у ВАТ «Любашівський елеватор». Всього за товаротранспортними накладними №№ 007160, 007161, 007162, 007163, 007164 за перевезення вантажу - 129070 кг пшениці 5-го класу - автомобільним транспортом відповідача, ОСОБА_2 заплатив 10703 грн. 82 коп.

Оскільки вантаж не був доставлений ні ТОВ «Продагро», ні на Куліндорівський КХП, позивач, якому ОСОБА_2 передав свої права за укладеними договорами (відступлення права вимоги), просив суд стягнути з відповідача на його користь збитки у сумі 77442 грн., пеню у сумі 30 202 грн., судові витрати у сумі 1160 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням суду у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позивних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального закону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись

Справа №22ц-3456/07

Головуючий у першій інстанції: Вужиловський О.В.

Доповідач: Фадєєнко А.Ф.                                                                        Категорія ЦП:

перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Судом встановлено, що 01.09.2005 р. директор ТОВ «Подагро» - ОСОБА_2 - звернувся з листом до ВАТ «Любашівський елеватор», в якому просив відвантажити зерно пшениці 5-го класу - 134490 кг. яке знаходилось на його зберіганні (а.с. 82-83).

30.08.2005 р. ОСОБА_2 сплачено за авто послуги 4476 грн. 75 коп. (а.с. 53), 01.09.2005 р. - за послуги по прийому - 4169 грн. 32 коп. (а.с. 52) і за відвантаження пшениці - 2057 грн. 70 коп. (а.с. 51).

Зерно пшениці 5-го класу було завантажено на автомобілі ВАТ «Любашівський елеватор», а саме на автомобілі: «КАМАЗ», держномер НОМЕР_1, причіп НОМЕР_2-24680 кг; № 10-02 ІКА, причіп НОМЕР_3 - 29310 кг; НОМЕР_4, причіп НОМЕР_5 -24270 кг, НОМЕР_6, причіп НОМЕР_7 - 24840 кг; НОМЕР_8, причіп НОМЕР_9 -25970 кг, про що видано товарно-транспортні накладні відповідно №№ 007160, 007161, 007162, 007163, 007164. Ввантажоодержувачем вказано ТОВ «Продарго», через платника ОСОБА_2 (а.с. 46-50).

01.09.2005 р. зерно пшениці було завантажено на автомобілі відповідача, які ОСОБА_2 зустрів у с.м.т. Любашівка Одеської області за межами ВАТ «Любашівський елеватор» та особисто виписав водіям товарно-транспортні накладні, розписався у них і проставив печаті - «Підприємець ОСОБА_2» (а.с. 44-45).

Ці обставини, допитаний у якості свідка ОСОБА_2 підтвердив у судовому засіданні (а.с. 113 зворот - 114 зворот).

Вантаж, 02.09.2005 p., був доставлений водіями ВАТ «Любашівський елеватор» на Куліндоровський КХП, і за вказівкою господаря вантажу, прийнятий на зберігання ТОВ «Зернова компанія фінінвестхліб» і ТОВ «Гармонія» (а.с. 85-89).

Вважаючи, що договір перевезення вантажу у письмовій формі, як це передбачено ст. 909 ч.3 ЦК України між ТОВ «Продагро» і ВАТ «Любашівський елеватор» не укладено, і після отримання вантажу, підприємець ОСОБА_2, який діяв в інтересах ТОВ «Продагро» виписав свої товарно-транспортні накладні, замість накладних, які видані відповідачем, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що перевізник з моменту передачі вантажу за товарно-транспортними накладними представнику ТОВ «Продагро» -ОСОБА_2, який не забезпечив його прийом у пункту призначення, не може нести відповідальність за правилами ст. 924 ЦК України.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги те, що видача товарно-транспортних накладних відповідачем для вивезення вантажу за межі ВАТ «Любашівський елеватор», на який потім ОСОБА_2 виписав свої перевізні документи (а.с. 44-45) само по собі не свідчить про укладення договору перевезення.

Позивач оплату послуг за договором перевезення не проводив, ним сплачено за послуги відвантаження пшениці, її прийому і автопослуги (а.с. 51-53), тобто послуги за користування транспортом відповідача.

Позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом до ТОВ «Зернова компанія фінінвестхліб» і ТОВ «Гармонія», якими прийнято на зберігання спірне зерно.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і правових підстав для скасування рішення суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308 ч. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Любашівського районного суду Одеської області від 03 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.