ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 листопада 2008 р.

№ 1/43

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого, судді

Плюшко І.А.,

суддів

Разводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Меркурій"

на	рішення господарського суду м. Києва від 11.02.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.08р.

у справі

№ 1/43

за позовом

КП "Київжитлоспецексплуатація"

до	ТОВ "Меркурій"

третя особа

Київська міська рада

про	виселення та повернення нежитлового приміщення

За участю представників сторін

від позивача         Соколова Р.І. дов. від 17.01.08р. № 155/1/11-174,

від відповідача     не з'явилися,

від третьої особи  не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

           КП "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду     м. Києва з позовною заявою до ТОВ "Меркурій" про виселення відповідача та повернення нежилого приміщення в будинку № 16 літ. А на вул. Туполєва у      м. Києві площею 173,90 кв.м. позивачу з підстав закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.02.2008 року у справі       № 1/43 (суддя Кондратова І.Д.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року у справі № 1/43 (судді: Корсак В.А., Коршун Н.М., Авдєєв П.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Меркурій" звернулося до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 11.02.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2008 року у справі № 1/43 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 777 Цивільного кодексу України, ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

 Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) № 10/1544 від 01.12.2004 року відповідач правомірно користувався протягом періоду з 01.12.2004 року по 06.09.2006 року спірним приміщенням, що знаходиться за адресою: вул. Туполєва  будинок № 16 літ. А у м. Києві площею 173,90 кв.м. Вказане спірне приміщення було надане відповідачу в строкове користування –до 06.09.2006 року.

В зазначеному договорі, а саме в п. 5.8 сторони погодили, що уразі закінчення строку договору або при його розірванні орендар зобов’язаний повернути орендоване приміщення (будівлю, споруду) орендодавцю в задовільному технічному стані з невіддільними поліпшеннями, зробленими орендарем.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що укладання договору оренди на вказане приміщення на новий термін дії можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів(рішення Київської міської ради).

Суд апеляційної інстанції вказав, що спір між сторонами виник з приводу правомірності продовження відповідачем користування спірним приміщенням після закінчення строку дії договору оренди  - 06.09.2006 року.

Позивач (орендодавець) надіслав відповідачу (орендареві) лист № 155/05-2049 від 25.09.2006 року з вимогою звільнити орендоване приміщення з передачею його  КП "Київжитлоспецексплуатація" за актом у відповідності до вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Вказана вимога була залишена відповідачем без виконання.

Господарські суди встановили, що щодо правомірності займання спірного приміщення та продовження його користуванням, то відповідач вказав на належне виконання своїх обов’язків орендаря за договором оренди № 10/1544 від 01.12.2004 року, звернення ним з листом-пропозицією від 04.09.2006 року про продовження строку дії договору оренди до Головного управління  комунальної власності м. Києва, а також на рішення господарського суду         м. Києва від 19.10.2007 року у справі № 21/283.

Відповідно до матеріалів справи рішенням місцевого господарського суду від 19.10.2007 року у справі 21/283 позов ТОВ "Меркурій" до: 1) КП "Київжитлоспецексплуатація", 2) Головного управління  комунальної власності м. Києва, 3) Київської міської ради про зобов’язання продовжити строк дії договору оренди  № 10/1544 від 01.12.2004 року задоволено частково. Визнано нечинним рішення Київської міської ради № 526/583-1 від 21.12.2006 року в частині відмови ТОВ "Меркурій" в продовженні терміну дії договору оренди. В іншій частині позову  про зобов’язання продовження строку дії договору оренди відмовлено, оскільки відповідачем  у відповідності до вимог чинного законодавства протягом місяця з дати закінчення строку дії договору було направлено орендарю повідомлення про закінчення дії даного договору.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

       Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження  або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Суд попередньої інстанції з`ясував, що  в матеріалах справи відсутні розпорядчі документи власника майна, якими б відповідачу надавалося право на укладання нового договору оренди на спірне приміщення чи відповідно до яких, строк дії договору оренди від 01.12.2004 року було продовжено.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін як такого, що прийняте з дотриманням чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -      

 

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.           Касаційну скаргу ТОВ "Меркурій" залишити без задоволення.

    2.    Рішення господарського суду м. Києва від 11.02.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.08р.  по справі № 1/43 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                          І.А. Плюшко

Судді                                                                                                С.С. Разводова

                                                                                                          С.С. Самусенко