КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5016/12/1070( в3-х томакх) Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.,
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Костюченко М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське», Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Жоравське» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 00000423200, № 0000052300, № 0000261700, № 0000032300.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку СТОВ «Жоравське» питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 06.04.2012 № 69/2200/03755696 (далі по тексту Акт перевірки).
СТОВ «Жоравське» з 2000 року отримало у користування, в порядку правонаступництва, земельну ділянку на підставі Державного акта на право постійного користування землею КСП «Жоравське» від 26.12.1995 загальною площею 294,9 га.
Земля, загальною площею 1643,1 га була передана у колективну власність КСП «Жоравське» на підставі Рішення Жоравської сільської ради народних депутатів Яготинського району Київської області від 01.12.1995р.
Крім того, між позивачем і орендодавцями укладено Додаткові договори від 01.03.2010, предметом яких є внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині продовження їх дії до 2015 року. При цьому, вказані додаткові договори, на думку податкового органу, не зареєстровані належним чином.
У пункті 3.2.3 Акта перевірки «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» відповідачем зазначено, що СТОВ «Жоравське» занижено ПДВ всього у сумі 680 601,0 грн.
В Акті перевірки від 06.10.2010 № 756/1700/03755696, у додатку 2 «Розрахунок повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб по СТОВ «Жоравське», зазначено, що у позивача наявна заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб, яка виникла з 27.09.2006 по 01.09.2010 у сумі 384 022,80 грн.
На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000032300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 500 456,38 грн., з них 398 323,50 грн. - за основним платежем і 102 132,88 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000042300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 842 503,00 грн., з них 680 601,00 грн. за основним платежем і 161 902,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000261700, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку по актах перевірок у сумі 329 255,57 грн., з них 328 892,63 грн. за основним платежем і 366,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000052300, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання води у розмірі 1 461,67 грн., з них 761,33 грн. за основним платежем і 700,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог адміністративного позову, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач самостійно змінював призначення платежів СТОВ «Жоравське» щодо сплати грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, починаючи з 2006р., використовував дані суми для оплати податкового боргу позивача минулих періодів а саме: податкового боргу, який виник у позивача з 2003 року, чим штучно збільшував виникнення пені та збільшення податкового боргу.
Тобто, СТОВ «Жоравське» з 2006 року сплачувало вчасно всі зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, але відповідач в порушення призначення платежу - змінював періоди оплати таких сум з 2003р., чим породжував не тільки виникнення пені з 2003р., але й невчасної сплати платежів з 2006р., незаконно застосовуючи штрафні санкції та знову породжував виникнення пені.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі дії відповідача не мають правового обґрунтування та є протиправними з огляду на наступне.
Факт зміни призначення платежів з 2006р. на погашення боргу 2003р. був підтверджений представниками податкового органу 20.12.2012р. в судовому засіданні суду першої інстанції.
Даний факт також підтверджується і самим актом перевірки від 06.04.2012р. № 69/12/2200/03755696, а саме на с. 33 акту перевірки абзац другий зверху, вчинено запис: «Так як, в перевіряємому періоді попередні сплати податку з січня 2009р. по серпень 2010р. включені в погашення попередніх боргів актом позачергової податкової документальної перевірки СТОВ «Жоравське» від 06.10.2010р. № 756/1700/03755696», - але в жодній частині акту перевірки від 06.10.2010р. № 756/1700/03755696 не вчинено запису про таке погашення.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений принцип рівності бюджетних інтересів.
Встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 -III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з п. 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІУ "Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Отже, відповідно до вищезазначених правових норм право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 року № 358/13/13-09.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що СТОВ «Жоравське» було подано адміністративний позов до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання дій щодо розподілу сплачених сум згідно платіжних документів в рахунок погашення податкового боргу та пені протиправними та зобов'язання внести зміни до карток особових рахунків.
10 квітня 2013 року Київським окружним адміністративним судом по справі №810/421/13а за адміністративним позовом СТОВ «Жоравське» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, було ухвалено постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
12 вересня 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу, якою залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року в справі за адміністративним позовом СТОВ «Жоравське» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, в силу вимог ч. 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою вимоги адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.04.2012 року № 00000423200, № 0000052300, № 0000261700, № 0000032300.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське» суму сплаченого судового збору в розмірі - 1 073,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.