У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кравченка К.Т., |
|
суддів |
Кузьменко О.Т., Мороза М.А., |
|
за участю прокурора |
Сухарєва О.М. |
розглянула у судовому засіданні 6 листопада 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Миколаївської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 березня 2008 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Первомайська Миколаївської області, судимого
20 грудня 2007 року за ч. 2 ст. 185 КК України
на 2 роки позбавлення волі, із звільненням на підставі
ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1 000 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК України попередній вирок від 20 грудня 2007 року постановлено виконувати самостійно.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 28 січня 2008 року о 4 години біля автобусної зупинки у м. Первомайську, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито заволодів належними ОСОБА_2 мобільним телефоном та золотою каблучкою загальною вартістю 762 грн.
У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор просить скасувати вирок і направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Посилається на безпідставне призначення ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межи, встановленої у санкції ч. 2 ст. 186 КК України. Зазначає, що суд не в повній мірі врахував особу винного. Указує, що пом'якшуюча обставина - добровільне відшкодування потерпілому шкоди, врахована судом помилково, оскільки викрадені речі повернуті потерпілому працівниками міліції, а не відшкодовані у добровільній формі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, узяв до уваги дані про особу винного та деякі обставини справи, зокрема, те, що вчинений злочин відноситься тяжких, а також позитивну характеристику за місцем проживання, повне визнання вини й щире каяття, молодий вік, відшкодування майнових збитків, відсутність тяжких наслідків. Разом із тим, суд не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став, вчинив новий, більш тяжкий злочин через місяць після постановлення попереднього вироку. Крім того, суд помилково врахував як пом'якшуючу обставину добровільне відшкодування потерпілому шкоди, оскільки речі, які засуджений забрав у потерпілого під час пограбування, були вилучені у ОСОБА_1 при його затриманні та повернуті потерпілому працівниками міліції, а не відшкодовані у добровільній формі.
Тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого і є занадто м'якім.
З огляду на викладене вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому ОСОБА_1 визнано винним за даним вироком, призначити йому покарання, яке б відповідало вимогам кримінального закону.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і :
К.Т. Кравченко О.Т. Кузьменко М.А. Мороз