ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 р. Справа № 9/458-06
Суддя господарського суду Балтак О.О.
при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,21100, вул. Пирогова, 135А, м. Вінниця
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька промислова група",21000, вул. Толстого,10, м. Вінниця
про стягнення 4211,11 грн.
Представники :
позивача : Бібік В.І.-представник за довіреністю
відповідача : Захаребич В.О.-представник за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Вінницька промислова група” заборгованості в розмірі 4211 грн. 11 коп. за не створення робочого місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.
Відповідач в запереченні на позов № 150 від 14.12.2006 року проти позову заперечує вважає, що факти викладені в позовній заяві не відповідають дійсності оскільки в 2005 р. на підприємстві відповідача було працевлаштовано одного інваліда на посаду вахтера відповідно до норм ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме громадянин Барцьося В.О., який тривалий час знаходився на лікарняному і адміністрація підприємства вже знала про очевидність надання даному громадянину інвалідності, тому не зверталась до відповідних установ та організацій із запитами про направлення на підприємство інших інвалідів з метою їх подальшого працевлаштування. Крім того, відповідач пояснює, що бухгалтерія підприємства не вірно відобразила в Звіті про зайнятість та працевлаштування інваліда за 2005р. відповідну інформацію, яка в свою чергу стала підставою звернення з позовом до суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено, що згідно ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Відповідно до вищевказаного Закону відповідачеві встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, що становить 1 робоче місце.
Як вбачається зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік ТОВ „Вінницькою промисловою групою”, не було створено жодного робочого місця для інвалідів.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначив, що в 2005 році на ТОВ «Вінницька промислова група» було працевлаштовано інваліда, проте, як вбачається з довідки до акта огляду МСЕК № 101633 громадянин Барцьось В.О. третю групу інвалідності отримав 18 листопада 2005 року.
Таким чином, відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не проінформував центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується: листом Ленінської районної ради управління праці та соціального захисту населення № 1136 від 08.06.2006р.
Тому, згідно ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач повинен сплатити кошти у розмірі середньорічної зарплати за 2005 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, що становить 4211 грн. 11 коп. за 1 нестворене робоче місце.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вінницька промислова група” (вул.. Толстого,10, м. Вінниця, код 31041602, р/р. 26003104990001 АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 302645) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (21100, вул.. Пирогова, 135А, м. Вінниця, Держбюджет м. Вінниці, р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК у Вінницькій області, м. Вінниці, МФО 802015), 4211 грн. 11 коп. штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена в повному обсязі відповідно
до ч. 3 ст. 160 КАС України 20.12.2006 р.
Суддя Балтак О.О.