ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"03" листопада 2008 р. | справа № 5020-13/070 |
За позовом: Військового прокурора Севастопольського гарнізону
(99011, м. Севастополь, вул.Суворова, 27)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
(03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)
Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж"
(99007, м.Севастополь, вул.4-та Бастіонна, 32)
до: Приватного підприємства „Оріон-Дізайн”
(99007, м.Севастополь, вул.Л.Толстого, 62)
про стягнення майнової шкоди у розмірі 7428,00 грн.,
Суддя Д.О. Сімоходська
Представники сторін:
прокурор - Котелевець М.В., посвідчення № 303 від 14.01.08, Військовий прокурор Севастопольського гарнізону;
від позивача - не з’явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, Міністерство оборони України;
від позивача - Синиця О.А., довіреність № 01/1048 від 09.09.2008, ДП МОУ "102 Підприємство електричних мереж";
від відповідача - Волошина І.О., довіреність № б/н від 18.08.2008, ПП "Орион - Дізайн";
від відповідача - Ридько О.Л., наказ №1 від 01.06.2001, ПП "Орион - Дізайн";
СУТЬ СПОРУ:
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" (далі - позивач) до приватного підприємства „Оріон-Дізайн” (далі - відповідач) про стягнення майнової шкоди у розмірі 7428,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача в ході земельних робіт самовільно вийшли за межі ділянки, погодженої з позивачем, та проводили вказані роботи в охоронній зоні кабельної лінії 6 кВ ТП-233 –ТП –138, внаслідок чого пошкодили вказану лінію.
Ухвалою суду від 05.08.2008 порушено провадження по справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою представника позивача (Міністерство оборони України) в судове засідання.
Строк розгляду справи продовжувався в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою заступника голови господарського суду міста Севастополя від 01.10.2008.
Позивач (Міністерство оборони України) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача (а.с.34).
Прокурор та представник позивача (Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж") в судовому засіданні вимоги позову підтримали, просять задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін суд -
В С Т А Н О В И В :
Згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-1/99 від 08.04.99р. прокурори та їх заступники вправі звертатися в господарський суд з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоуправління, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.
Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор та його заступник самостійно визначають і обґрунтовують в позовній заяві, в чому виражається порушення інтересів держави або в чому полягає загроза інтересам держави, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах і така заява є підставою для порушення справи в господарському суді.
Міністерство Оборони України, згідно ст. З Закону України "Про Збройні сили України", є центральним органом виконавчої влади і військового управління, в підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.
Згідно ст. 10 вказаного Закону окремі види діяльності Збройних сил України можуть здійснюватися державними підприємствами, створеними у встановленому порядку Міністерством Оборони України.
На Збройні Сили України, відповідно до ст. 17 Конституції України покладено завдання оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Державне підприємство МО України "102 підприємство електричних мереж" створене Міністерством Оборони України для здійснення окремих видів діяльності, щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості і зокрема здійснює забезпечення передачі електричної енергії військовим частинам та установам, дислокованим у М.Севастополі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", кошти, одержані від здійснення військовими частинами господарської діяльності, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на національну оборону відповідно до кошторису Міністерства оборони України.
На підставі акта прийому-передачі основних фондів, обладнання майна, матеріалів 33 електричної мережі від ЧФ ВМС України кабельна лінія 6 кВ ТП-233 –ТП –138 передана Державному підприємству Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж".
28.11.2007 року представниками Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" складений акт про пошкодження кабельної лінії 6 кВ ТП-233 –ТП –138 (а.с.5).
Представниками Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" 28.11.2007 року щодо виконроба ПП „Оріон-Дізайн” Сальгаєва Л.Г. складений протокол № 28/11/07-1 про адміністративне правопорушення, яке виразилося в пошкодженні кабельної лінії, чим спричинена матеріальна шкода (а.с. 6).
За вказане правопорушення постановою адміністративної комісії при Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 42/471 від 03.12.2007 року до адміністративної відповідальності притягнутий виконроб ПП „Оріон-Дізайн” Сальгаєв Леонід Георгійович.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Судом встановлено, що згідно з наказом № 13 від 12.11.2007 року виконроб ПП „Оріон-Дізайн” Сальгаєв Леонід Георгійович звільнений за власним бажанням в порядку статті 38 Кодексу законів України про працю (а.с.57). Вказані обставини підтверджуються копією заяви Сальгаєва Леоніда Георгійовича про звільнення за власним бажанням з 12.11.2007 року (а.с. 56), а також довідкою ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя № 2589/9/17-120 від 26.09.2008 року (а.с. 65), тобто ще до складання адміністративного матеріалу.
Таким чином, докази того, що притягнутий до адміністративної відповідальності Сальгаєв Леонід Георгійович на момент складання акта, протоколу про адміністративне правопорушення від 28.11.2007 та постанови від 03.12.2007 перебував в трудових відносинах з відповідачем відсутні.
Крім того, ухвалою суду від 20.08.2008 суд зобов’язав прокурора та позивачів надати суду витяг з генплану м. Севастополя в частині земельної ділянки, на якій відбулося пошкодження кабельної лінії.
Прокурор та представник позивача вимоги ухвали суду не виконали, витребуваних документів не надали. Докази того, що земляні роботи здійснювалися саме відповідачем на земельній ділянці, на якій сталося пошкодження кабельної лінії 6 кВ ТП-233 –ТП –138, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Таким чином, відповідальність у вигляді відшкодування шкоди застосовується до особи при наявності умов, наведених вище.
Дослідивши надані прокурором та позивачем докази, суд дійшов висновку про відсутність: неправомірної поведінки саме відповідача у заподіянні збитків позивачеві, належних доказів понесення збитків (бух. звітності, фінансових документів), які б підтверджували реальні витрати позивача на відновлення пошкодженої лінії та причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням і збитками на вини.
Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У позові відмовити повністю.
Суддя Д.О.Сімоходська
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
07.10.2008