Судове рішення #33111591

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________



Провадження: 22ц/790/5930/2013 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2018/20324/2012 Сенаторов В.М.

Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.,

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

при секретарі Ригіні О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість за Кредитним договором № 7004861 від 10 жовтня 2008 року в загальному розмірі 201 302,06 грн., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 119 460,83 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 19.03.2012 року в розмірі 72 516,62 грн., заборгованість за пенею за порушення строків сплати відсотків за користування ним, нараховану станом на 19.03.2012 року в розмірі 9 324,61 грн. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 7004861 від 10 жовтня 2008 року в загальному розмірі 201 302,06 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства " Перший Український Міжнародний Банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2013,02 гривень. В обґрунтування позову вказано наступне. Між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство " Перший Український Міжнародний Банк" та громадянином України ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 7004861 від 10.10.2008 року (надалі за текстом - Кредитний договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 120 000,00 гривень, а останній зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем за Кредитним договором було укладено між Банком та ОСОБА_3 договір іпотеки № 7005284 від 10.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі № 3565, згідно з яким в забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартира, реєстраційний номер 24853952, загальною площею 69,8 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Позивач належним чином виконав свої обов'язки за Кредитним договором, відкривши ОСОБА_2 позичковий рахунок та надавши йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером та Випискою з позичкового рахунку Відповідача.

Починаючи з 10.10.2009 року, ОСОБА_2 систематично порушує умови п. 3.1.Кредитного договору, щодо своєчасності сплати відсотків, які нараховуються за Кредитним договором. Сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом станом на 19.03.2012 року склала 72 516,62 гривень. Починаючи з 10.06.2009 року Відповідач також не виконує зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту. У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за Кредитним договором йому нарахована пеня з порушення строків повернення кредиту. Станом на 19.03.2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед Позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів становить 201 302,06 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, позов визнав, але звертався до банку щоб йому пробачили частину боргу.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки мешкає разом з ОСОБА_2, а тому про розгляд справи йому відомо.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2на на користь Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Кредитним договором від 10 жовтня 2008 року в загальному розмірі 201 302,06 гривень. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 369 758,00 грн., узгодженою сторонами в договорі іпотеки № 7005284 від 10 жовтня 2008 року. Вирішене питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом невірно дана оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, що між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" та громадянином України ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 7004861 від 10.10.2008 року, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредит у розмірі 120 000,00 грн., а останній зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути Банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені Кредитним договором.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед позивачем за Кредитним договором було укладено між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 7005284 від 10.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі № 3565. згідно з яким в забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартира, реєстраційний номер 24853952, загальною площею 69,8 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Як свідчать матеріали справи, в обумовлений у договорі строк відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконав, та станом на 19.03.2012 року заборгованість перед Позивачем з основної суми кредиту, процентів за користування кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту і сплати процентів становить 201 302,06 грн.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, районний суд виходив із того, що ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору щодо належного виконання обов'язків по своєчасному поверненню грошових коштів, а тому поручитель, ОСОБА_3, має відповідати перед Банком своїм майном.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення факту порушення ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим наступають відповідні правові наслідки.

Разом з тим, не можна погодитись з висновками суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 572, 575 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, заставою (іпотекою).

Як вбачається з приписів п.41 Постанови Пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ,при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Як свідчать матеріали справи, загальна заборгованість ОСОБА_2 перед Банком на день звернення до суду з позовом складає 201 302,06 грн.

Районним судом встановлено порядок реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в сумі 369 758,00 грн., узгодженою сторонами в договорі іпотеки № 7005284 від 10 жовтня 2008 року при його укладанні.

Враховуючи, що вартість заставного майна навіть станом на 2008 рік майже вдвічі перевищує суму заборгованості перед банком, судова колегія вважає, що такі суми є не співмірними, а тому, враховуючи принципи розумності та справедливості, змінює судове рішення, скасувавши його в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи.

За зазначених обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, судова колегія, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 липня 2013 року змінити, скасувавши його в частині звернення стягнення в рахунок заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація