АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/4647/13 Головуючий 1 - інстанції - Яремчук В.І.

Справа № 643/3589/13-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія - кредитні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.

суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.

при секретарі - ШПАРАГА О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором № 032-Н-В/01/08 від 17 квітня 2008 року у розмірі 413 747 грн. 43 коп.

Заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто на користь ПАТ «Фідобанк» солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 032-Н-В/01/08 від 17 квітня 2008 року, що утворилась станом на 01 березня 2013 року у розмірі 413747 грн. 43 коп., що складається з: 246404,37 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 85,53 грн. - нараховані відсотки; 121328,22 грн. - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45929,31 грн. - сума нарахованої пені станом на 01 березня 2013 року.

Стягнуто на користь ПАТ «Фідобанк» з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сплачену суму судового збору у розмірі 3441 грн. в рівних частках, по 1720 грн. 50 коп., з кожного.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 04 червня 2013 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подана апеляційна скарга, в якій він просить рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Вказує, що рішення ухвалено за відсутності відповідачів та їх представників, що не дозволило йому реалізувати свої процесуальні права, а також порушило принцип змагальності сторін.

Зазначає, що судова повістка за місцем його постійного проживання не надходила, що позбавило його права надати суду докази щодо заперечення проти позову.

Вказує, що не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні з поважної причини, оскільки взагалі не було відомо про судову справу за його участю.

Звертає увагу, що з початку літа 2012 року мешкає у м.Суми.

Також зазначає, що позивач ввів в оману суд і твердження щодо наявності заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_5 повністю сплачено кошти за кредитним договором.

Вказує, що між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір кредиту №032-Н-В/01/08 від 17 квітня 2008 року, у забезпечення якого у цей же день було укладено договір іпотеки на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1) та договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

29 вересня 2011 року договір іпотеки було розірвано за згодою сторін та знято заборону відчуження на іпотечне майно. Після продажу у вересні-жовтні 2011 року квартири було сплачено залишок заборгованості за кредитним договором.

Зазначає, що відносно договору поруки, укладеного між ним та позивачем, від 17 квітня 2008 року позивачу надавалось право стягувати з відповідачів заборгованість за кредитним договором солідарно. Строк виконання зобов'язання встановлено щомісячно, порушення зобов'язання почалося із жовтня 2011 року, позовна заява датована 15 березня 2013 року, що становить майже півтора роки, між тим така вимога мала бути надіслана в межах шестимісячного строку.

Крім того, звертає увагу, що в порушенні пунктів 3.3., 3.3.1. договору поруки ним не було отримано ніяких повідомлень від позичальника щодо порушень боржником своїх зобов'язань.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Постановляючи рішення про задоволення позову , суд першої інстанції виходив з того, що невиконання відповідачами зобов'язань за кредитним договором є підставою для задоволення вимог позивача.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується частково.

Судовим розглядом встановлено, 17.04.2008 р. між ОСОБА_5 і АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого та ВАТ «СЕБ Банк» є ПуАТ «СЕБ Банк», найменування якого в подальшому було змінено на ПуАТ «ФІДОБАНК» , був укладений кредитний договір № 032-Н-В/01/08, згідно з яким Банк надав ОСОБА_5 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності грошові кошти у сумі 61200,00 доларів США на строк до 14 квітня 2023 року зі сплатою 12,5% річних (п.1.1. Кредитного договору).

Відповідно до п.п.3.3. Кредитного договору ОСОБА_5 зобов'язалась щомісячно сплачувати кредитору грошові кошти у сумі, відповідно з Графіком погашення, що складається з суми заборгованості за кредитом та суми процентів за користування кредитом, в строки та в порядку, що визначені Графіком погашення кредиту, наведеному у Додатку № 1 до кредитного договору, з урахуванням положень Договору про внесення змін № 1 від 09.10.2008 p., Договору про внесення змін № 2 від 29.04.2009 р.

Умовами кредитного договору передбачена відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, а саме, у разі прострочення боржником строків сплати процентів та комісій, прострочення строків повернення кредиту та штрафних санкцій боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором за кожен день прострочення та від суми несплаченої заборгованості; у разі порушення зобов'язань кредитор має право вимагати дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором, боржник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції (п.п.4.2., 4.3. кредитного договору), (а.с.7-16).

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором було укладено Договір поруки № 032/01 від 17.04.2008 р. між АБ «Факторіал-Банк», правонаступником якого є ПуАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_4, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником умов щодо сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісійних, а також можливих штрафних санкцій та інших витрат у розмірі, в строк та на умовах, передбачених Кредитним договором. У випадку невиконання боржником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором, як солідарні боржники будь-яким своїм майном, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення (п.1.1., п.3.1.2. Договору поруки), (а.с. 17-20).

Боржником були порушені умови кредитного договору, а саме, не сплачується залишок основного боргу по кредиту та процентам за його користування належним чином, в зв'язку з чим, згідно розрахунку заборгованості станом на 01.03.2013 року заборгованість по кредитному договору складає 413 747,43 гривень, з яких: 30 827,52 доларів США, що по курсу НБУ станом на 01.03.2013 р. становить 246 404,37 гривень - строкова заборгованість по кредиту; 10,70 доларів США, що по курсу НБУ станом на 01.03.2013 р. становить 85,53 гривень т нараховані відсотки; 15 179,31 доларів США, що по курсу НБУ станом на 01.03.2013 р. становить 121 328,22 гривень - прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 45 929,31 гривень - сума нарахованої пені станом на 01.03.2013 р.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторін.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах,

встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. ст. 549, 550, 611, 624 ЦК України за порушення грошового зобов'язання передбачена сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про задоволення позову , але при цьому визначаючи розмір пені не застосував строки позовної давності.

На відміну від загальної норми цивільного законодавства, що регулює застосування наслідків спливу позовної давності (п. 3, 4 ст.267 ЦК) Законом України «Про захист прав споживачів», встановлено спеціальний порядок застосування давності у споживчих правовідносинах. Зазначеним Законом встановлена пряма заборона на задоволення вимог, що подаються після спливу давності. У разі подання позову про погашення боргового зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту із пропуском строків позовної давності, в порядку передбаченому ч.7 п.11 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», суд застосовує позовну давність без заяви сторони у спорі.

Враховуючи вищезазначені норми і на підставі Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в якому він виходив з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1,2 ст. 627 ЦК засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права , судова колегія вважає, за можливе застосувати спеціальну позовну давність в один рік, встановлену ч.1 п.2 ст.258 ЦК, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду 18 березня 2013 року, згідно наданого банком розрахунку сума пені в межах річного строку позовної давності з 19 березня 2012 року по 18 березня 2013 року складає 15 841 грн. 89 коп.

Стосовно доводів апеляційної скарги про початок шестимісячного строку вимоги до поручителя з дня несплати чергового платежу, слід зазначити таке.

Згідно з п. 24 , 37 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» порука припиняється відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доводи відповідача, що боржником після продажу квартири було погашено заборгованість в повному обсязі спростовуються матеріалами справи. По-перше банк звернувся до суду 18 березня 2013 року , тобто вже після реалізації квартири , яка відбувалась в 2011 році.

Сумніви відповідача щодо відсутності права у позивача звертатись з даним позовом також спростовуються матеріалами справи.

Зі змісту статуту вбачається, що ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ФідОБАНК», надалі за текстом - «Банк», є юридичною особою, створеною внаслідок зміни найменування пубЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕБ БАНК» на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів від 07 червня 2012 року (Протокол № 60) та зміни найменування Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк» на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів від 23 березня 2009 року (Протокол № 47) та зміни найменування Акціонерного банку «АЖІО», зареєстрованого Національним Банком України 02 жовтня 1991 року (Реєстраційний № 11) на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів від 01 березня 2006 року (Протокол № 36). Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО тоВАРИСТВА «СЕБ БАНК», Відкритого акціонерного товариства «СЕБ Банк» та Акціонерного банку «АЖІО».

23 березня 2009 року на підставі рішення Загальних зборів Акціонерів Банку Протокол № 47) був затверджений передавальний акт (передаточний баланс), у відповідності до якого до Банку були передані всі активи та зобов'язання Акціонерного банку «Факторіал-Банк» (Ідентифікаційний код 14350784), зареєстрованого Національним банком України 01 грудня 1992 року реєстраційний № 131), який був правонаступником Акціонерного банку « Приват - Ексел», внаслідок чого Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного банку «Факторіал-Банк» та Акціонерного банку «Приват-Ексел».

Матеріали справи свідчать, що відповідач ОСОБА_4 29 квітня 2009 року надавав згоду ВАТ «СЕБ Банк» на укладення договору про внесення змін до договору кредиту (а.с.16) і підписував з цим же банком додаткову угоду до договору поруки (а.с.20).

Таким чином, судова колегія вважає, що зміна назви банку не позбавляє його права звернення до суду з позовом до позичальників , які отримали кошти до зміни назви, або у баку правонаступником якого є позивач.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи .

Відповідач ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи і відповідно до ст..5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону звільнено від сплати судових витрат , вони компенсуються за рахунок держави.

На користь позивача належить стягнути з ОСОБА_5 судові витрати : 860 грн. 25 коп. і таку ж суму віднести за рахунок держави.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, має право змінити рішення суду першої інстанції. Підставою для зміни рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 14, 258,267,526,536,553,554, 610, 611, 624, 625, 1050,1054 ЦК України, ст. 79,88, 303, 304, 307, п. 1,4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2013 року- в частині стягнення пені в сумі 45 929,31 грн. і судових витрат в сумі 1 720 грн. 50 коп. - змінити.

Позовні вимоги про стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» солідарно суму нарахованої пені за період з 19 березня 2012 року по 18 березня 2013 року в сумі 15 841 (п"ятнадцять тисяч вісімсот сорок одну ) грн. 89 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фідобанк» судові витрати в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. Судові витрати в сумі 860 (вісімсот шістдесят ) грн. 25 коп. віднести на рахунок держави.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя -

Судді колегії -