ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2013 р. Справа № 914/3674/13
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства «Лідер», м.Калуш Івано-Франківської області
до відповідача: Приватного підприємства «Лара», м.Львів
про стягнення 26889,60 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Голубовський М.М. - представник
Представнику відповідача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Приватного підприємства «Лідер», м.Калуш Івано-Франківської області до відповідача: Приватного підприємства «Лара», м.Львів про стягнення 26466,90 грн., з яких: 21915,70 грн. основного боргу, 3777,25 грн. пені, 773,95 грн. 3% річних, а також судового збору.
Ухвалою господарського суду від 27.09.2013 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 17.10.2013 року.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 17.10.2013р.
Позивачем явку представника в судове засідання не забезпечено, подано заяву про збільшення позовних вимог від 01.11.2013р. (вх.№46450/13 від 04.11.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача: 26889,60 грн., з яких: 21915,70 грн. основного боргу, 4120,69 грн. пені, 853,21 грн. 3% річних, а також судовий збір, з доказами про надіслання даної заяви відповідачу, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи. Також подано клопотання від 21.10.2013р. (вх..№44929/13 від 29.10.2013р.) в якому виражено прохання про приєднання до матеріалів справи: довідки ПП «Лідер» вих.№287 від 21.10.2013р. про стан заборгованості; копії листа ПП «Лідер» від 21.10.2013р. вих.№288; копії одностороннього акту звірки взаєморозрахунків станом на 21.10.2013р.; копій доказів відправлення відповідачу листа від 21.10.2013р. вих.№288, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.
Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, подано клопотання від 05.11.2013р. (вх.№46564/13 від 05.11.2013р.) про застосування терміну позовної давності до вимог про стягнення пені, яке судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Судом встановлено:
04 травня 2012 року між Приватним підприємством «Лідер» та Приватним підприємством «ЛАРА» було укладено договір купівлі-продажу щебеневої продукції № 040512.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору продавець (ПП «Лідер») зобов'язується передати у власність покупця (ПП «ЛАРА») щебінь гранітний різного асортименту, відсів гранітний, а останній зобов'язується попередньо оплатити продукцію та прийняти її на умовах даного договору.
П.4.3. договору № 040512 від 04.05.2012 р. передбачена можливість дострокового виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором та здійснення поставки продукції покупцю до здійснення ним авансового платежу (передоплати) за таку продукцію. У такому випадку покупець зобов'язаний оплатити поставлену йому продукцію протягом 3 (трьох) банківських днів з наступного дня поставки продукції.
ПП «ЛАРА» отримало від ПП «Лідер» щебінь гранітний на загальну суму з ПДВ 88 915,70 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000252 від 08.05.2012 р. на суму 50 760,00 грн., № РН-00802 від 15.09.2012 р. на суму 38 155,70 грн.
ПП «Лідер» виписало і надало ПП «ЛАРА» видаткові накладні: № 25 від 08.05.2012 р. (на суму 50 760.00грн.). № 59 від 14.09.2012 р. (на суму 4 240,00 грн.), № 60 від 15.09.2012 р. (на суму 33915,70 грн.). ПП «ЛАРА» оплатило отриману продукцію на суму 67 000,00 грн. наступним чином: 08.05.2012 р. - 30 000,00 грн., 21.05.2012 р. - 15 000,00 грн., 14.092012 р. - 10 000,00 грн., 19.09.2012р.-10000,00грн., 09.07.2013 р.- 2 000,00 грн.
Всупереч умовам п. 4.3. вказаного договору ПП «ЛАРА» не розрахувалося з ПП «Лідер» за отриману щебеневу продукцію протягом 3 (трьох) банківських днів з наступного дня поставки такої партії продукції.
Залишок заборгованості складає 21 915,70 грн. (88915,70-67000,00).
27.06.2013 р. на адресу ПП «ЛАРА» була надіслана претензія вих. № 26/06-П від 27.06.2013р., яка була отримана Відповідачем 01.07.2013р. Проте, відповіді на вказану претензію ПП Лара» не надало, заборгованість не сплатило.
Станом на день подання позову основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 21915,70 грн.
Позивачем в процесі розгляду справи подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 01.11.2013р. (вх.№46450/13 від 04.11.2013р.) в якій виражено прохання про стягнення з відповідача: 26889,60 грн., з яких: 21915,70 грн. основного боргу, 4120,69 грн. пені, 853,21 грн. 3% річних, а також судовий збір.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.193 ГК України ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до п.6.2 договору у випадку прострочення оплати за продукцію, винна сторона сплачує на користь іншої сторони суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Згідно ст.229 ГК України, ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги позивача про стягнення 853,21 грн. 3% річних підставні і підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка обчислюється від суми простроченого платежу.
Також у п.6.3 договору сторони дійшли взаємної годи про те, що на нарахування штрафних санкцій за прострочення покупцем оплати за продукцію не поширюється шестимісячний строк, передбачений ч.6 ст.232 ГК України.
Позивачем, згідно розрахунку нараховано відповідачу, за прострочення виконання зобов'язання, 4120,69 грн. пені за період з 12.05.2012р. по 01.11.2013р.
З приводу вимоги щодо нарахування пені судом зазначається наступне.
Згідно ч. 1 ст.256 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно абз. 5 п.п.4.4.1 п.4.1 Постанови ПВГС України від 29 травня 2013 року N 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора (зокрема, неустойки, процентів за користування коштами), а так само й вимог щодо відшкодування збитків і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами.
Із змісту вище викладених положень Цивільного кодексу України, вбачається, що строк позовної давності про стягнення пені становить один рік. Вказаний строк, зокрема у зобов'язаннях з визначеним строком виконання, починається зі спливом строку виконання зобов'язання.
З огляду на вище зазначене, вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з вимогу про стягнення пені у розмірі 350,41 грн. за прострочення оплати товару отриманого згідно видаткової накладної №РН-0000252 від 08.05.2012р., оскільки строк звернення до суду з вказаного вимогою минув 12 травня 2013 року. Також неправомірним судом вважається збільшення розміру пені за період з 19.09.2013р. по 01.11.2013р. на суму 343,44 грн.
Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Беручи до уваги клопотання відповідача від 05.11.2013р. (вх.№46564/13 від 05.11.2013р.) про застосування терміну позовної давності до вимоги про стягнення пені за період, який виходить за межі спеціальної позовної давності, встановленого пп.1 п.2 ст.258 ЦК України. Суд вважає за доцільне за період з 12.05.2012р. по 13.09.2012р. на суму 350,41 грн. і за період з 19.09.2013р. по 01.11.2013р. на суму 343,44 грн. в позові відмовити. А в частині решти вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3426,84 грн. за період з 20.09.2012р. по 18.09.2013р. позов задоволити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 21915,70 грн. основного боргу, 3426,84 грн. пені, 853,21 грн. 3% річних.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Лара» (79007, м.Львів, вул.Шпитальна, 26/8, код ЄДРПОУ 22332240) на користь Приватного підприємства «Лідер» (77301, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул..Пушкіна, 5/16, код ЄДРПОУ 31563452) 21915,70 грн. основного боргу, 3426,84 грн. пені, 853,21 грн. 3% річних, 1676,11 грн. судового збору.
3. В задоволенні позову в частині стягнення 693,85 грн. пені - відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано 06.11.2013р.
Суддя Станько Л.Л.