УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 р.Справа № 2а-1870/8750/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

за участю представника позивача - Петрищева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 2а-1870/8750/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161.

Постановою постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. задоволено позовні вимоги.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, не погодившись із рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивач заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 24.09.2012 року по 26.09.2012 року ДПІ у с. Сумах проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356 (а.с.10-15 т. 1).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилось в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 3255293,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161, яким ПАТ "Сумихімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3255293,00 грн. та нараховано 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16 т. 1).

Як вбачається із акту перевірки 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356, висновки щодо порядку та правильності формування від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року викладено в акті про результати документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року від 14.08.2012 року №2230/2250/057663356/28 (а.с.167-250 т. 1, а.с. 1-175 т. 2).

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, в тому числі за березень 2012 року (а.с.74 т. 4), що пов'язана з сумою бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі №2а-1870/7721/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року (а.с.96-117 т. 4), податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 скасоване, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 14.08.2012 року визнанні необґрунтованими та неправомірними.

Позивачем надано документи, що підтверджують правомірність формування суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 21311201,00 грн. (а.с.92-250 т. 2, 1-250 т. 3, 1-63 т. 4), при цьому всі первинні документи за перевіряємий період досліджено податковим органом при проведенні документальної позапланової перевірки ПАТ "Сумихімпром" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання, сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за квітень-травень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 20.07.2012 року №1814/15-520/05766356/94 згідно якої порушень не встановлено (а.с.28-166 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Судовим розглядом встановлено, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку, що не заперечується представником відповідача

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судовим розглядом з'ясовано, що податковим органом не виявлено порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками якого позивачем заявлено до відшкодування зазначену суму податку на додану вартість, та не встановлено недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби в акті перевірки підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.

Судовим розглядом встановлено, що спір виник з тих підстав, що податковим органом проведена перевірка та складено акт від 14.08.2012р., що був підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому ДПІ у м. Сумах не враховується той факт, що висновки даного акту визнані судом неправомірними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі відсутні, оскільки судове рішення прийнято законно та обґрунтовано, з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. по справі № 2а-1870/8750/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.

Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.10.2013 р.