ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.11.2013 р. Справа № 914/3244/13
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м.Бровари Київської області
до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство «Кобиловолоцький спиртовий завод», с.Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області
про визнання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №295585, площею 39,8329 га, зареєстрованого за №030665900007 13.04.2006р., який належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» недійсним.
Представники сторін:
від позивача: Славіч А.В. - представник
від відповідача: Кривяк Д.Р. - ю/к служби з управління майновими та земельними ресурсами
від третьої особи: не з'явився
Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», м.Бровари Київської області до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства «Кобиловолоцький спиртовий завод», с.Кобиловолоки Теребовлянського району Тернопільської області про визнання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №295585, площею 39,8329 га, зареєстрованого за №030665900007 13.04.2006р., який належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» недійсним.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.08.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 19.09.2013р.
Судове засідання, призначене ухвалою суду від 23.08.2013р. на 19.09.2013р. не відбулося, у зв'язку тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Станька Л.Л.
Ухвалою суду від 23.09.2013р. відкладено розгляд справи на 17.10.2013р.
Ухвалою суду від 17.10.2013р. продовжено термін вирішення спору та відкладено розгляд справи на 04.11.2013р.
Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано додаткові пояснення від 31.10.2013р. №603 (вх.№46259/13 від 04.11.2013р.), яким позовні вимоги підтримано.
Відповідачем явку представника в засідання суду забезпечено, подано відзив на додаткові пояснення до позову вх.№46384/13 від 04.11.2013р. в якому позов заперечено.
Третьою особою явку представника в засідання суду не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено.
Судом з'ясовано:
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" здійснюється реорганізація спиртової галузі шляхом приєднання державних підприємств та об'єднань спиртової та лікеро-горілчаної промисловості до ДП "Укрспирт" (зокрема, так і реорганізується ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод») та шляхом виділу майна, з використанням якого виготовляється підакцизна продукція і передачі такого майна до ДП "Укрспирт".
Під час проведення переоформлення державних актів на право постійного користування землею з ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» на правонаступника ДП «Укспирт», було виготовлено технічну документацію на земельну ділянку, на якій знаходиться залізничне місце розвантаження та завантаження за межами населених пунктів на території Довгенської сільської ради у Теребовлянському районі, площею 2,683 га та підготовлено звернення на її затвердження.
При поданні заяви про державну реєстрацію земельної ділянки до відділу Держземагенства у Теребовлянському районі ДП «Укспирт» отримано рішення №т РВ-6100015332013 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 25.04.2013р. з таких підстав: перетин ділянок з ділянкою 6125082700:01:001:0606, яка належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця». Площа співпадає на 9,2303%, що складає 0,2476 га.
Державний акт на право постійного користування землею ДП "Кобиловолоцький спиртовий завод" було виготовлено та зареєстровано 11 серпня 2003 року за № 1 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001746. Межі земельної ділянки погоджені всіма власниками/користувачами суміжних земельних ділянок, в тому числі ДТГО «Львівська залізниця». Також було погоджено нововиготовлену технічну документацію на правонаступника ДП «Укрспирт».
Державний акт на право постійного користування землею ДП "Кобиловолоцький спиртовий завод" було виготовлено на підставі розпорядження голови Теребовлянської районної Державної адміністрації № 403 від 25 липня 2003 року (сторінка 4 технічної документації), тобто набагато раніше отримання ДТГО «Львівська залізниця» розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 березня 2006р № 199, на підставі якого розроблялась їхня технічна документація.
Проте, у 2006 ДТГО «Львівська залізниця» виготовила Державний акт на право постійного користування землею, топографічні дані якого було внесено до Державного земельного кадастру, який теж було створено в 2006р. в межах погоджених всіма власниками/користувачами суміжних земельних ділянок.
Зважаючи на те, що процедура тодішньої реєстрації Теребовлянським районним відділом земельних ресурсів була витримана в повному обсязі, дані про межі земельної ділянки були відповідно зареєстровані, а тому необхідності у поновленні техдокументації та додаткових витратах на її виготовлення не було.
Також не проводилась процедура внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, так як для цього необхідно було поновлювати техдокументацію та додатково оплачувати послуги по їх внесенню.
На даному етапі при переоформленні державних актів на право постійного користування землею з ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» на правонаступника ДП «Укрспирт» обов'язковою процедурою є внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
При виготовленні ДТГО «Львівська залізниця» Державного акту на право постійного користування землею проектант їхньої технічної документації Державне підприємство «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» допустив перетин ділянок з належною ДП «Укрспирт» ділянкою та яка була зареєстрована ДП «Укрспирт» у відповідності до вимог чинного законодавства.
На запит ДП «Укрспирт» про надання інформації № 291 від 23.05.2013р. відділом Держземагенства у Теребовлянському районі надано відповідь за №1010/02-3 від 27.06.2013р. з конкретизованими даними про те, що земельна ділянка 6125082700:01:001:0606, належить на праві постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» (юридична адреса: м. Львів, вул. Гоголя 1.) Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 295585, площею 39,8329 га., зареєстрований за № 030665900007 13 квітня 2006р. Земельну ділянку було надано на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 30 березня 2006р № 199.
Таким чином, позивач вважає, що обміри земельної ділянки, виготовлення та погодження у встановленому законом порядку технічної документації здійснювалось Державним підприємством «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
На підставі цієї документації було виготовлено Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 295585, площею 39,8329 га, зареєстрований за № 030665900007 13 квітня 2006р. Однак, при затвердженні даної документації було допущено порушення межових знаків. Некоректне винесення в натуру меж земельних ділянок призвело до накладення одного землекористування на інше.
ДТГО «Львівська залізниця» встановлено, що площа перетину ділянок не має впливу на норми експлуатації, а також ДТГО «Львівська залізниця» не претендує на дану ділянку. Але разом з цим внесення змін до Державного акту ДТГО «Львівська залізниця» можливе лише на підставі рішення суду.
Тому для завершення процедури переоформлення державного акта на земельну ділянку, на якій знаходиться залізничне місце розвантаження та завантаження за межами населених пунктів на території Довгенської сільської ради у Теребовлянському районі площею 2,683 га, ДП «Укрспирт» звернулось з позовом про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 295585, площею 39,8329 га., зареєстрований за № 030665900007 13 квітня 2006р., який належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» в частині перетину земельних ділянок.
Необхідність подання даного позову обґрунтована також тим, що на перетині ділянок знаходиться заїзд на територію залізничного місця розвантаження та завантаження, ворота та прохідна і частково ця ділянка заходить під територію господарської будівлі вагової, яка передана на баланс ДП «Укрспирт» згідно передавального акту та являється його власністю. Також слід взяти до уваги те, що територія огороджена залізо-бетонною огорожею, яка теж являється власністю ДП «Укспирт».
Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 р., зареєстрованої в Мінюсті України 04.06.1999 р. за № 354/3647, усі записи в державному акті мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.
Тому позивач вважає, що допущену у виданому ДТГО «Львівська залізниця» державному акті помилку можна виправити лише шляхом визнання вказаного державного акта серії ЯЯ № 295585, площею 39,8329 га., зареєстрованого за № 030665900007 13 квітня 2006р. недійсним. За таких обставин, виданий державний акт з недостовірними відомостями щодо належної йому земельної ділянки слід визнати недійсним і сам факт існування даного оспорюваного акта означає порушення прав позивача.
Неможливе оскарження частково та визнання недійсним в частині перетину державного акта на право постійного землекористування та відповідно до вимог законодавства не допускається внесення в нього будь-яких змін та виправлень.
Державний акт на право постійного користування землею ДП "Кобиловолоцький спиртовий завод" було виготовлено на підставі розпорядження голови Теребовлянської районної Державної адміністрації № 403 від 25 липня 2003 року (сторінка 4 технічної документації), та зареєстровано 11 серпня 2003 року за № 1 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001746. Межі земельної ділянки погоджені всіма власниками/користувачами суміжних земельних ділянок, в тому числі ДТГО «Львівська залізниця». Також було погоджено нововиготовлену технічну документацію на правонаступника ДП «Укрспирт». У той час, як ДТГО «Львівська залізниця» виготовлено Державний акт на право постійного користування землею лише 13 квітня 2006р, тобто пізніше на три роки.
Також зазначено, що ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» будувало залізничне місце розвантаження та завантаження за межами населених пунктів на території Довгенської сільської ради у Теребовлянському районі, узгоджуючи всю технічну документацію з ДТГО «Львівська залізниця».
Рішення відділу Держземагентства у Теребовлянському районі ДП «Укрспирт» № РВ-6100015332013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 25.04.2013 з підстав перетину ділянки з ділянкою 6125082700:01:001:0606, яка належить на праві постійного користування ДТГО «Львівська залізниця», свідчить про неякісне виконання робіт із землеустрою саме щодо земельної ділянки Позивача.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», із доповненим абзацом згідно із постановою Вищого господарського суду України № 8 від 29.05.2013, господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву і у відзиві на пояснення до позову позивача зазначено, що право на земельну ділянку у Залізниці виникло на підставі наведених вище норм, зокрема на підставі Положення «Про землі, надані транспорту», затвердженого Постановою Центрального виконавчого комітету СРСР №58, Ради народних комісарів СРСР №50 від 07.02.1933, відповідно до ст. 1 якого, землями, наданими транспорту, визнавались перелічені в ст.ст. 4-8 цього Положення землі. А відповідно до ст. 4 цього Положення до залізничних транспортних земель відносились землі, зайняті залізничними шляхами та іншими об'єктами залізничної інфраструктури. Дане Положення набрало чинності та діяло на вищевказаних землях із 1939-го року, на підставі Закону СРСР «Про включення Західної України у склад СРСР із воз'єднанням її із УРСР» від 01.11.1939 до набрання чинності Постанови Ради Міністрів СРСР №24 від 08.01.1981 «Про затвердження Положення про землі надані транспорту». Статтею 1 цього Положення землями транспорту визнаються землі, надані підприємствам, установам і організаціям транспорту для здійснення покладених на них спеціальних задач. Розміри земельних ділянок, наданих для вказаних цілей визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку норм або проектно-технічної документації.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи містобудування» плани смуги відведення є містобудівною документацією, яка є основою зокрема для підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації та вирішення питань щодо вилучення (викупу), передачі (надання) земельних ділянок у власність чи користування юридичних осіб.
Про те, що зазначена земельна ділянка була зайнята об'єктами залізничної інфраструктури на момент чинності Положення «Про землі, надані транспорту», свідчить «План полосы отвода линии ТЕРНОПОЛЬ-КОПЬІЧИНЦЬІ Львовской железной дороги Теребовлянский район Тернопольской области» від 1977 року, складений Киевжелдорпроектом на Юго-Западной ж.д. за результатами зйомки земель смуги відведення вказаної лінії у 1976 році, та погодженим з управлінням сільського господарства Тернопільської області.
Відповідно до пояснюючої записки до вказаного вище плану 1977 року, цей план відображає передачу в користування залізниці земель і реєстрації проведеної у 1950 р. Управлінням сільського господарства Тернопільської області.
3 врахуванням діючих у зазначений період норм Земельного кодексу УРСР від 25.10.1922, Загальних основ землекористування та землеустрою», затверджених Постановою ЦВК СРСР від 1928, усі землі, які знаходилися фактично у виключному віданні уповноважених органів (в тому числі Народного Комісаріату СРСР шляхів сполучення), рахуються закріпленими за ними та за відсутності їх згоди, можуть бути вилучені лише у спеціальному порядку. При цьому землі транспорту (зокрема, землі залізниць) відносилися до земель спеціального призначення щодо яких був встановлений спеціальний порядок відводу, реєстрації землекористування та вилучення земельних ділянок.
Залізниця не заперечує щодо права ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» на землекористування у межах, визначених згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001746 від 11.08.2003, однак відповідь відділу Держземагентства у Теребовлянському районі Тернопільської області не містить спростувань відзиву Залізниці на позовну заяву в частині посилання позивача на рішення відділу Держземагентства у Теребовлянському районі № РВ-6100015332013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 25.04.2013 з підстав перетину ділянки з ділянкою 6125082700:01:001:0606, яка належить на праві постійного користування ДТГО «Львівська залізниця», як на таке, що свідчить про неякісне виконання робіт із землеустрою саме щодо земельної ділянки позивача.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Господарським процесуальним кодексом не передбачено права підприємств, установ і організацій звертатися з позовом за захистом інтересів інших підприємств, установ і організацій.
Згідно п.3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідно до статей 1 і 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави. У встановлених законодавчими актами України випадках справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності. ГПК не надає органу управління права подавати до господарського суду позов в інтересах підпорядкованих йому підприємств і організацій, а також не наділяє господарський суд правом порушувати справу з власної ініціативи. Також ГПК не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи; в разі такого звернення в прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК.
Відповідно до п.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.09.1996, № 02-5/334 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" (зі змінами) підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України (господарське товариство - з моменту внесення запису про припинення його діяльності до державного реєстру). Підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.
Державний акт на право постійного користування землею було виготовлено та зареєстровано 11 серпня 2003 року за № 1 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001746ДП на "Кобиловолоцький спиртовий завод", проте судом вважається безпідставним звернення ДП «Укрспирт» з позовом про визнання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №295585, площею 39,8329 га, зареєстрованого за №030665900007 13.04.2006р., який належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» недійсним, оскільки такий порушує права не ДП «Укрспирт», а ДП «Кобиловодський спиртовий завод», оскільки останній не виключений з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак звернення ДП «Укрспирт» з даним позовом в інтересах ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» суд вважає неправомірним і з цієї підстави в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п.2.2, п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (частина четверта статті 15 Закону України "Про оренду землі").
Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.
Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини першої статті 16 ЦК України та статті 152 ЗК України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.
Згідно ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Через норму ч.1 ст.1 ГПК України реалізується принцип доступності правосуддя.
До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Водночас порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.
Як випливає з позовної заяви права і охоронювані законом інтереси ДП «Укрспирт» можуть бути порушені лише в частині земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування ДП «Кобиловолоцький спиртовий завод» і підтверджена Державним актом ІІ-ТР №001746, яка накладається на земельну ділянку, яка належить ДТГО «Львівська залізниця» на праві постійного користування, однак позов пред'явлено про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №295585, площею 39,8329 га, зареєстрований за №030665900007 13.04.2006р., який належить на правах постійного користування ДТГО «Львівська залізниця» в цілому недійсним, що не відповідає вимогам ст.1 ГПК України, оскільки в решту частини земельної ділянки права позивача не можуть бути порушені, а тому суд приходить до висновку що в позові слід відмовити ще й з цієї підстави.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити.
Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано - 05.11.2013р.
Суддя Станько Л.Л.