АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/11326/13 Справа № 201/938/13 Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С.О. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Максюти Ж.І
суддів - Слоквенка Г.П., Кочкової Н.О.,
при секретарі - Кулик О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання договору поруки недійсним. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в лютому 2011 року йому стало відомо про укладений від його імені 06 грудня 2007 року договору поруки № 102896-SOGL яким забезпечено виконання кредитного договору укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та іншою особою. Про існування вказаного договору йому стало відомо внаслідок відкриття виконавчого провадження та стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суми боргу в розмірі 106 384,04 грн. Вказаний договір поруки позивач не укладав та не підписував тому просить суд визнати його недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ 03 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки - задоволено.
Договір поруки № 102896 від 06 грудня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком ПриватБанк» та ОСОБА_2 - визнано недійсним.
Стягнено з Публічного акціонерного товариства Комерційного банка «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 111 грн. 80 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі-
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін,за наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено кредитний договір №102896-SOGL та отримано кредит в розмірі 9 500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення згідно строку дії кредитної картки.
В забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 06 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 102896- SOGL.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 зазначив, що вказаний договір поруки він не підписував, та взагалі нічого про нього не знав.
На підтвердження заперечень позивача судом була проведена судова-почеркознавча експертиза, за висновками якої підпис від імені ОСОБА_2 в графі «ОСОБА_2» з боку поручителя в договорі поруки № 102896 від 06 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Таким чином, висновок районного суду про те, що договір поруки, був укладений з порушенням вимог цивільного законодавства України, не може створювати правових наслідків для поручителя., тому підлягає визнанню недійсним -є правильним.
При вирішені справи районний суд правильно застосував норми матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 546, 547, ч. 1 с. 553, ч. 1 ст. 202 , ч. ч. 1,3,4,5 ст. 203, 215 ЦК України, статтю 638 ЦК України, та врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України п. 7 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, відповідно до якого: правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та з застосування наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про те, що районним судом порушені саме ці норми матеріального закону є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги про порушення процедури проведення почеркознавчої експертизи, є не суттєвим та висновків суду не спростовують.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями свідків, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» -відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: