Судове рішення #33102777

03.10.2013


Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/1900/13р. Головуючий у першій

інстанції Дибуцо О.М.

Категорія 27 Доповідач у апеляційній

інстанції Лівінський С.В.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Лівінського С.В.,

суддів - Зотова В.С., Козуб О.В.,

при секретарі - Лашкевич Н.О.,

за участю - відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Балаклавськогог районного суду м. Севастополя від 03 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції і трьох процентів річних від простроченої суми , -


В С Т А Н О В И Л А:


У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та просив суд стягнути з нього на його користь суму боргу за договором позики з урахуванням трьох процентів річних та індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 18711 грн. 55 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що 05 серпня 2009 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, а останній зобов'язався повернути вказану суму у строк до 01 січня 2010 року, проте цього зобов'язання відповідач досі не виконав.

Заочним рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 03 червня 2013 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми у розмір 16511 грн. 60 коп.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування ухваленого по справі рішення, у зв'язку із тим, що воно винесено з порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, висновки суду, якими обґрунтовується рішення, не відповідають фактичним обставинам справи та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_4

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення осіб, які брали участь у справі, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає відхиленню за такого.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимоги договору позики, у зв'язку з чим стягнув з останнього суму заборгованості, три процента річних та судові витрати.

З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

05 серпня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, а останній зобов'язався повернути суму боргу у строк до 1 січня 2010 року.

На підтвердження укладання договору позики та його умов відповідачем ОСОБА_3 була складена розписка ( а. с. 21).

Також судом встановлено, що відповідач грошові кошти у загальній сумі 3 000 доларів США позивачу не повернув.

Всупереч твердженням апеляційної скарги, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку усім доказам, які надали сторони, в тому числі й тим, на які посилається апелянт, та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апелянта про відсутність між сторонами договірних правовідносин у зв'язку із тим, що між ними не був укладений та належним чином посвідчений договору займу, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалами справи за такого.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання свого зобов'язання відповідачем була власноруч написана та надана позивачу розписка про отримання ним від останнього грошових коштів, яка в свою чергу є первинним відносно договору позики документом та підтверджує існування між сторонами договірних відносин.

Посилання ж апелянта та ту обставину, що з розписки не вбачається та судом не доведено, що саме відповідач отримав від позивача гроші, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б могли спростувати твердження позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог колегія суддів вважає надуманими.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта висновків суду не спростовують, не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апелянта являються наслідком помилкового тлумачення норм права і не спростовують встановлених судом фактів і висновків районного суду.

Тому, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя, -


У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3- відхилити.

Заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 03 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до суду касаційної інстанції.


Головуючий суддя: С.В. Лівінський


Судді: В.С. Зотов

О.В. Козуб





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація