24.10.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/1944/13 Головуючий у першій

інстанції Батурін А.С.

Категорія 45 Доповідач у апеляційній інстанції Сундуков В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Сундукова В.М.,

суддів: Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,

при секретарі: Лашкевич Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м.Севастополя, діючого в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом прокурора Ленінського району м.Севастополя, діючого в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, до ОСОБА_3, третя особа Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Беркут-08» для індивідуального дачного будівництва, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року прокурор Ленінського району м.Севастополя, діючи в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОК «Дачно-будівельний кооператив «Беркут-08» для індивідуального дачного будівництва, у якому просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану у АДРЕСА_1 серія ЯИ № 061146, виданий відповідачу Головним управлінням Держкомзему у м.Севастополі 06 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088401298;

витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0239.

Вимоги позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка вибула із державної власності всупереч вимог земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що є підставою для звернення до суду із відповідним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 25 грудня 2012 року у задоволенні позову прокурора Ленінського району м.Севастополя відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16 березня 2011 року.

Прокурор Ленінського району м.Севастополя з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про його скасування з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалення нового - про задоволення вимог його позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання державного акту недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України, не ґрунтується на вимогах закону, а порушень з боку відповідача при отриманні оскаржуваного державного акту не встановлено. Також позивачем не надано доказів про повноваження Севастопольської міської Ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що розпорядженням СМДА №1016-р від 11 грудня 2009 року Обслуговуючому кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Беркут 08» затверджено проект землеустрою з відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 10,00 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Епроновська, 8/1-8/146 для передачі у власність громадянам (згідно додатку) для індивідуального дачного будівництва (арк.с.48).

Також пунктом 2 даного розпорядження громадянам - членам кооперативу передано у власність земельні ділянки загальною площею 10,00 га для індивідуального дачного будівництва.

Пунктом 3 розпорядження членів кооперативу згідно з додатком зобов'язано виконати через землевпорядне підприємство роботи щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та підготовки технічної документації із землеустрою вказаних земельних ділянок.

На підставі даного розпорядження відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 061146 (а.с.6), кадастровий номер №8536400000:04:001:0239 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011088401298.

Частинами 1 та 2 ст. 126 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, відповідно до частин першої, другої, шостої - дев'ятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідачем не підтверджено його звернення з особистою заявою, відповідно до ст. 118 ЗК України, про надання йому у власність спірної земельної ділянки.

Наявність в матеріалах технічної документації по землеустрою та встановлення меж земельної ділянки також не свідчить про дотримання вимог ст. 118 ЗК України, оскільки вчинені після видачі розпорядження СМДА від № 1016-р від 11 грудня 2009 року «Про передачу у власність громадянам-членам обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельного кооперативу «Беркут-08» земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2

Як вбачається з п. 3.2 даного розпорядження громадян, яким надано у власність земельні ділянки, зобов'язано виконати роботи щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та підготовки технічної документації із їх землеустрою.

Отже, судом першої інстанції не враховано, що встановлений ст. 118 ЗК України порядок передачі земельних ділянок громадянам відповідачем дотриманий не був, і що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 116-р від 11 грудня 2009 року видано до розроблення технічної документації із землеустрою та що додаток до розпорядження не містить відомостей про площу земельних ділянок, які надаються громадянам.

Колегія суддів також не погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність повноважень Севастопольської міської Ради на розпорядження спірною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст.ст.173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року № 361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м.Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Ленінського, Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.

Факт того, що спірна земельна ділянка знаходиться в територіальних межах м. Севастополя, а саме в Гагарінському районі, є загальновідомим, та відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України не потребує доказуванню.

В зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі та встановлення меж міста здійснюються Севастопольською міською Радою.

Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж м. Севастополя, не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином слід визнати, що набуття ОСОБА_3 права власності на підставі державного акту серії ЯИ № 061146 на земельну ділянку площею 0,0800 га, розташовану у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0239, не відповідає приписам ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим є недійсним державний акт, виданий на його ім'я.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2012 року по справі про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (№ 6-33 цс 13), яка відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування у практиці загальних судів.

За положеннями ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Доводи представника третьої особи про наділення повноваженнями членами кооперативу його керівних органів стосовно проведення юридично значимих дій для отримання громадянами - членами кооперативу земельних ділянок у приватні власність, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки отримання земельних ділянок громадянами у власність у такий спосіб не відповідає вимогам ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Таким чином, проведений колегією суддів апеляційного суду аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави дійти висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 1,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Враховуючи, що матеріали справи не містять в собі достовірних відомостей про вартість спірної земельної ділянки, а в повідомленні Головного управління Держкомзему у м. Севастополі від 13 січня 2011 року № 8-2.1-1/75 про її нормативну грошову оцінку її вартість є орієнтовною, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь держави за вимогами майнового та немайнового характеру підлягає стягненню судовий збір в мінімальному розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» (229,40 + 114,70) = 344,10 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1,3,4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м. Севастополя - задовольнити.

Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5, третя особа - Обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Беркут-08", - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 061146 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0600 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0239, виданий ОСОБА_3 Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088401298 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Витребувати на користь Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0600 га, розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536400000:04:001:0239.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 344,10 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.М.Сунудков

Судді: Т.П.Колбіна

В.І.Птіціна