ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"30" червня 2006 р. | Справа № 6/152-06-4178 |
Позивач: Управління МВС України в Одеській області, м. Одеса
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Меандр +”, м. Одеса
про визнання недійсним договору інвестування від 25.03.2004 р., визнання недійсним акту прийманні-передачі від 30.03.2004р. та зобов`язання виконати певні дії
Суддя Демешин О.А.
Представники:
Від позивача: Панчошака О.Д. - довіреність
Від відповідача: Леонов О.Г. - довіреність
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2006р. порушено провадження у справі № 6/152-06-4178 за позовом Управління МВС України в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Меандр +” про визнання недійсним договору інвестування від 25.03.2004 р., визнання недійсним акту прийманні-передачі від 30.03.2004р. та зобов`язання відповідача вжити заходи щодо зверненя до усіх установ, підприємств та організацій з метою скасування усіх дозволів, узгоджень, техпаспортів тощо отриманих на підставі договору від 25.03.2004р.
Пунктом 2 статті 80 ГПУ України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
17.05.2005 р. господарським судом Одеської області (суддя Рога Н.В.) було винесено рішення по справі № 30/132-05-3822 між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав та за зустрічним позовом ТОВ „Меандр +” до Управління МВС України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, яким було задоволено позовні вимоги Управління МВС України в Одеській області та визнано недійсним договір від 29.07.2003 р. в редакції 25.03.204 р. укладеного між вищезазначеними сторонами про інвестування 1500000 грн. в реконструкцію дитячого оздоровчого табору „Салют” (м. Одеса, пров. Аркадієвський, 9).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. по вказаній справі - рішення господарського суду Одеської області від 17.05.2005р. в частині задоволення позову УМВС України в Одеській області до ТОВ „Меандр +” та визнання недійсним договору інвестування від 29.07.2003 р. в редакції договору від 25.03.2004р. скасовано. В задоволенні позову про визнання недійсним договору інвестування від 29.07.2003р. в редакції договору від 25.03.2004 р., укладеного між УМВС України в Одеській області та ТОВ «Меандр +» відмовлено.
Вищезазначеними судовими рішеннями встановлено, що договір від 25.03.2004р. є новою редакцією договору від 29.07.2003р.
Таким чином, предметом частини позовних вимог є визнання недійсним договору від 29.07.2003р. в редакції від 25.03.2004р.
В мотивувальній частині Постанови від 24.11.2005р. Одеський апеляційний господарський суд надав оцінку тим самим обставинам по яким позивач просить визнати договір недійсним в теперішній справі, а саме: підписання договору від 25.03.2004р. не уповноваженою особою; те, що договір суперечить Розпорядженню КМ України віл 17.03.2004р. № 141-р «Деякі питання діяльності оздоровчих закладів»; невідповідність договору Законам України «Про приватизацію державного майна»та Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
Таким чином, в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України.
Що стосується вимог про визнання недійсним акту прийманні-передачі від 30.03.2004р. та зобов`язання відповідача вжити заходи щодо звернення до усіх установ, підприємств та організацій з метою скасування усіх дозволів, узгоджень, техпаспортів тощо отриманих на підставі договору від 25.03.2004р. то провадження по цим вимогам слід припинити, оскільки спар не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно статті 12 ГПК України - господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Акт прийому-передачі від 30.03.2004р. не відноситься до нормативних актів або актів ненормативного характеру, а є документом, що підтверджує виконання умов договору.
Також, вимоги про зобов`язання виконання певних дій, не передбачених умовами договору, виходячи з вимог ст.12 ГПК України та ст.16 ЦК України, - не підвідомчі господарським судам.
Згідно п.1 статті 80 ГПК України – господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
21.06.2006 р. (Вх. № 13275) до господарського суду Одеської області надійшла заява від вище визначених сторін по справі про затвердження мирової угоди та припинення провадження по справі № 6/152-06-4178.
Однак, зазначена заява не може бути затверджена господарським судом оскільки є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав і укладення мирової угоди, в такому разі, можливо тільки на стадії виконання вищевказаного рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, з тексту мирової угоди, яку надано до господарського суду для затвердження, вбачається, що в ній не оговорюються умови власне розв`язання спору за погодженням сторін, а надається оцінка законності спірного договору та відповідності позову вимогам норм Господарського процесуального кодексу України. Тобто, в разі невиконання умов мирової угоди однією із сторін, інша сторона буде позбавлена можливості для звернення до суду з вимогами про зобов`язання виконання мирової угоди.
До того ж, як зазначалось вище, оцінка відповідності спірного договору вимогам чинного законодавства була надана Одеським апеляційним господарським судом при прийнятті постанови від 24.11.2005р.
Умови мирової угоди про визнання заборгованості відповідача по сплаті позивачу 250000грн. не можуть бути затверджені, оскільки стягнення боргу не є предметом спору.
Викладені обставини є підставою для припинення провадження у справі на підставі п.п.1,2 ст.80 ГПК України.
Керуючись п.п. 1, 2 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Провадження у справі № 6/152-06-4178 - припинити .
Суддя Демешин О.А.