ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/198

23.09.08

За позовом

Дочірнього підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»

До	Акціонерного страхового товариства «Вексель»

Третя особа

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Дніпровське відділення Промінвестбанку в м. Київ»- Третя особа 1; Бенюх Сергій Васильович –Третя особа 2

Про	стягнення 69997,50 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачів

Дерлюк В.Д.

Від відповідача

Роговенко Д.С.

Від третіх осіб

Шевченко Н.А.  –Третя особа 1; Бенюх С.В. –Третя особа 2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про 1) стягнення на користь Третьої особи 1 страхового відшкодування в розмірі 43580,00 грн. в рахунок зобов’язань Позивача за кредитним договором №81/31 від 08.12.06р.; 2) стягнення на користь Позивача страхового відшкодування в сумі 26417,50 грн.

          У судовому засіданні Позивач подав суду пояснення, яким змінив предмет збільшив та зменшив розміри своїх позовних вимог та просить суд: 1) стягнути на користь Третьої особи 1 страхове відшкодування в розмірі 35870,00 грн. в рахунок зобов’язань Позивача за кредитним договором №81/31 від 08.12.06р.; 2) стягнути на користь Позивача страхове відшкодування в сумі 34127,50 грн.

  

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір страхування, відповідно до якого Відповідач прийняв під страховий захист транспортний засіб Позивача. На виконання умов договору Позивач сплатив Відповідачу страховий платіж .

Позивач звернувся до Відповідача заявою від 24.12.07р. за виплатою страхового відшкодування, однак Відповідач листом від 19.02.08р.  у виплаті страхового відшкодування відмовив, оскільки на його думку мало місце використання транспортного засобу не за призначенням. Відмова Відповідача є безпідставною, оскільки використання транспортного засобу не за призначенням не допускалося.

Застрахований за договором страхування транспортний засіб був придбаний Позивачем у кредит та переданий у заставу Третій особі 1. Відповідно до п.13.1. договору страхування, якщо транспортний засіб придбаний в кредит та переданий у заставу вигодонабувачу, то вигодонабувач має виключне право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми в розмірі суми зобов’язання за кредитним договором. Таким чином, Відповідач має сплатити на користь Третьої особи 1 страхове відшкодування в рахунок зобов’язань Позивача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог Позивача, мотивуючи наступним. Відповідно до умов укладеного між Позивачем та Відповідачем договору страхування, Відповідачем було прийнято на страхування транспортний засіб Позивача. Сторони добровільно та без примусу погодили, що автомобіль буде використовуватись виключно для виробничих потреб.

Під час ДТП, яке сталось 22.12.07р. водій Бенюх С.В. керував вказаним автомобілем без законних підстав, а сам автомобіль використовувався не за призначенням, тобто не для виробничих питань. Автомобіль було взято водієм самовільно, без відома керівництва, що підтверджується як письмовими поясненнями самого С.В. Бенюха, так і листом Позивача.

Відповідно до п.9.1.3 укладеного договору страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок будь-якого використання транспортним засобом не за призначенням. Водій Позивача Бенюх С.В. керував застрахованим автомобілем незаконно, без відповідних документів на право керування і користування автомобілем, а саме без подорожного листа. Оскільки Позивачем не подано документів, що підтверджують правомірність керування водієм Бенюхом С.В. застрахованим автомобілем на момент ДТП, то Відповідач має всі підстави відмовити у виплаті страхового відшкодування по даному випадку.

          Третя особа 1 підтримала позовні вимоги Позивача обґрунтовуючи наступним. У відповідності до умов кредитного договору Третя особа 1 надала Позивачу цільовий кредит на придбання легкового автомобіля, який в свою чергу є предметом  забезпечення (застави) за кредитом. З метою зменшення кредитного ризику предмет застави був застрахований Відповідачем, про що укладено договір страхування. Відповідно до договору страхування страховим ризиком є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП, пожежі, вибуху, протиправних дій третіх осіб, незаконне заволодіння тощо.

          Дії водія Бенюк С.В. недостовірно кваліфіковані страховою організацією та привели до неправильного тлумачення умов договору страхування в частині застосування п.9.1.3., який дає право страховій організації виключати із страхових випадків факт будь-якого використання транспортного засобу не за призначенням.

Відповідно до  норм Закону України «Про автомобільний транспорт»та постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху»призначенням легкового автомобіля є виключно перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більш ніж дев’ять з місцем водія включно. Таким чином дії водія не можна кваліфікувати, як використання застрахованого транспортного засобу не за призначенням.

Третя особа 2 позовні вимоги Позивача підтримала, пояснюючи це тим, що застрахований автомобіль дійсно був повністю знищений пожежею.

Ухвалою від 04.08.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 28.08.08р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.  

Ухвалою від 28.08.08р. розгляд справи був відкладений на 09.09.08р., у зв’язку з нез’явленням представника Позивача в судове засідання та неподанням витребуваних судом документів. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено Третіх осіб.

Ухвалою від 09.09.08р. розгляд справи був відкладений на 23.09.08р. у зв’язку з неявкою представника Третьої особи 2, неподанням ним витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Судом заслухані пояснення представника Позивачів, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

          15.12.04р. Відповідачем були затверджені Правила добровільного страхування наземного транспорту №13/2004, згідно з п.5.1.4.5. яких страховими випадками не визнаються події, що відбулись внаслідок експлуатації страхувальником застрахованого транспортного засобу з порушенням вимог діючих законодавчих та нормативно-правових актів щодо безпеки технічної експлуатації транспорту, а саме будь-якого використання транспортного засобу не за призначенням.    

          

          08.12.06р. між Третьою особою 1 та Позивачем був укладений кредитний договір №813/1 за яким Третя особа 1 зобов’язалась надати Позивачу кредит в сумі 92400,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а Позивач зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

          Згідно з п.2.2. цього договору кінцевим терміном повернення кредиту є 07.12.09р. На час вирішення спору зобов’язання Позивача перед Третьої особою 1 за кредитним договором складають 35870,00 грн., що підтверджується спільним поясненням Позивача та Третьої особи 1 від 28.08.08р.  

          08.12.06р. між Третьою особою 1 та Позивачем був укладений договір застави майнових прав №813/2, відповідно до якого цей договір забезпечує вимоги Третьої особи 1, що випливають з кредитного договору №813/1 від 08.12.06р., укладеного між Третьою особою 1 та Позивачем за умовами якого останній зобов’язаний повернути Третій особі 1 до 07.12.09р. кредит у розмірі 92400,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 18% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 25% річних, комісійну винагороду 0,9% від перерахованих коштів по кредиту, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати всі збитки, понесені внаслідок невиконання кредитного договору.  

          Відповідно до п.1.2 вказаного договору Позивач передає в заставу Третій особі 1 майнові права на транспортний засіб: автомобіль марки Mitsubishi Lancer 1.6 Comfort комплектації S82, кольору А31, який буде придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна», код ЄДРПОУ 30113927 у відповідності до договору №0611-06001 від 06.11.06р. за ціною 93330,00 грн.

          Згідно п. 1.3 зазначеного договору вартість предмету застави за згодою сторін складає 77775,00 грн.

          09.01.07р. Позивачем була складена заява на добровільне страхування наземного транспортного засобу, згідно з п.8 опитувального листа страхувальника якої застрахований автомобіль планується експлуатувати для виробничих питань.

          

          09.01.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір страхування №ЦД 202-344/07, відповідно до якого об’єктом страхування є  автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6.

          Згідно з п.3.9, 3.14. зазначеного договору вартість страхування складає 77775,00 грн., страхова сума 77775,00 грн., строк дії договору з 09.01.07р. по 08.01.08р.

          Згідно з п.3.12. даного договору франшиза по ризикам при повній загибелі транспортного засобу складає 10% від страхової суми, вказаної у п.3.9. даного договору.  

          Відповідно до п.4 цього договору страховими ризиками є, в тому числі пошкодження та знищення транспортного засобу внаслідок пожежі, вибуху незалежно від місця їх виникнення як у застрахованому транспортному засобі, так і поза ним, в т.ч. внаслідок протиправних дій третіх осіб.

          Згідно п.5 цього договору Позивач зобов’язується сплатити Відповідачу страхову премію  в сумі 3888,75 грн. до 19.01.07р.

          Згідно з п.6 вказаного договору страхову відшкодування сплачується при повній загибелі транспортного засобу в розмірі його вартості за вирахування франшизи, але не більше страхової суми.

          Відповідно до п.7.1. вказаного договору страхувальник має право на одержання страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

          Згідно з п.7.2.2. даного договору страхувальник зобов’язаний при укладанні договору письмово надати страховику достовірну інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику. Зазначена інформація подається в заяві на страхування транспортного засобу, яка є невід’ємною частиною договору і містить істотні умов страхування.

          Згідно з п.7.4.3. вказаного договору страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачені договором строки при визнанні страховим випадком події, що сталась із застрахованим транспортним засобом.

          Відповідно до 9.1.3. зазначеного договору страховими випадками не являються події, що відбулись внаслідок будь-якого використання транспортного засобу не за призначенням.

          Згідно з п.10.2.2. даного договору виплата страхового відшкодування здійснюється у випадку повної загибелі застрахованого транспортного засобу протягом 30 робочих днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику всіх необхідних документів.

          Відповідно до п.10.3.1. вказаного договору страхове відшкодування виплачується з вирахування франшизи, зазначеної в п.3.12. договору.     

          Відповідно до п.13.1. цього договору виключне право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми, в розмірі суми зобов’язання за кредитним договором зазначеним у п.2.3 має Третя особа 1.

          12.01.07р. на виконання умов укладеного договору Позивач сплатив Відповідачу страхову премію в сумі 3888,75 грн.

          23.12.07р. о 02:00 години сталась дорожньо-транспортна пригода відповідно до якої Третя особа 2, яка керувала застрахований автомобілем Позивача не впоралась з керуванням, автомобіль з’їхав в кювет, перекинувся та загорівся, пригода сталась внаслідок порушення Третьою особою 2 п.12.1. Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділення ДАІ з обслуговування території м. Прилук та Прилуцького району в Чернігівській області №1267 від 22.01.08р.

          Внаслідок вказаної пригоди застрахований автомобіль був повністю знищений пожежею, що підтверджується вказаною довідкою, довідкою Позивача, актом про ліквідацію основних засобів, фотографіями та іншими матеріалами справи.

          24.12.07р. Позивач зробив Відповідачу повідомлення про страховий випадок №777, в якому повідомив про настання страхового випадку, а саме з’їзд застрахованого автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 з траси на швидкості, опрокидування та загорання автомобіля.

          24.12.07р. Позивач зробив Відповідачу заяву №778 про виплату страхового відшкодування.

          17.01.08р. Третя особа 2 подала Відповідачу пояснення в яких зазначила, що застрахований автомобіль був взятий без відома керівництва Позивача, в в’їзді в село Жовтневе машина пішла прямо з дороги, зупинилась та спалахнула.

          30.01.08р. Позивач листом №28-01 повідомив Відповідача, що згідно з наказом №87 від 20.12.07р. водій Бенюх С.В. 21.12.07р. працював до 17:00 на автомобілі Mitsubishi Lancer держ. №АА 4525 СВ подорожній лист №118 від 03.12.07р., зареєстрований в книзі видачі подорожніх листів. По закінченню роботи Бенюх С.В. о 19:00 21.12.07р. самостійно взяв автомобіль для поїздки в Прилуцький район Чернігівської області. Під час ДТП подорожній лист та інші документи згоріли.

          

          19.02.08р. Відповідач листом №444у повідомив Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку ДТП, яка відбулась 22.12.07р.

          Спір виник з причини того, що Відповідач не сплатив Позивачу страхове відшкодування в наслідок ДТП.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як встановлено судом, 09.01.07р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір страхування №ЦД 202-344/07, відповідно до якого об’єктом страхування є  автомобіль Mitsubishi Lancer. Згідно п.3.9 зазначеного договору,  вартість страхування складає 77775,00 грн., страхова сума 77775,00 грн. Згідно з п.3.12. даного договору франшиза по ризикам при повній загибелі транспортного засобу складає 10% від страхової суми, вказаної у п.3.9. даного договору.            Відповідно до п.4 цього договору страховими ризиками є, в тому числі пошкодження та знищення транспортного засобу внаслідок пожежі незалежно від місця їх виникнення як у застрахованому транспортному засобі, так і поза ним, в т.ч. внаслідок протиправних дій третіх осіб.

          Як встановлено судом 23.12.07р. сталась дорожньо-транспортна пригода відповідно внаслідок якої застрахований автомобіль з’їхав в кювет, перекинувся та загорівся. Внаслідок вказаної пригоди застрахований автомобіль був повністю знищений пожежею.

          Як встановлено судом 24.12.07р. Позивач зробив Відповідачу повідомлення про страховий випадок в якому повідомив про настання страхового випадку та згорання страхового автомобіля. 24.12.07р. Позивач зробив Відповідачу заяву №778 про виплату страхового відшкодування. 19.02.08р. Відповідач листом №444у повідомив Позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування по страховому випадку ДТП, яка відбулась 22.12.07р.

          Як встановлено судом згідно з п.6 вказаного договору страхове відшкодування сплачується при повній загибелі транспортного засобу в розмірі його вартості за вирахування франшизи, але не більше страхової суми.           Згідно з п.10.2.2. даного договору виплата страхового відшкодування здійснюється у випадку повної загибелі застрахованого транспортного засобу протягом 30 робочих днів, починаючи з дня надання страхувальником страховику всіх необхідних документів.

          З наведених норм права та встановлених судом обставин вбачається, що Відповідач прострочив виконання свого обов’язку зі здійснення страхового відшкодування, тому позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача страхового відшкодування в сумі 34127,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

          Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача про стягнення на користь Третьої особи 1 страхового відшкодування в розмірі 35870,00 грн. в рахунок зобов’язань Позивача за кредитним договором №81/31 від 08.12.06р.

          Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами суб’єктів, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З наведених норм вбачається, що особа може звернутись до суду у разі порушення або оспорення іншою особою її власного права чи інтересу. Якщо наявності, порушення або оспорення такого права чи інтересу не доведено у суду немає підстав для задоволення позову.

          Як встановлено судом 08.12.06р. між Третьою особою 1 та Позивачем був укладений кредитний договір №813/1 за яким Третя особа 1 зобов’язалась надати Позивачу кредит в сумі 92400,00 грн. на умовах, встановлених цим договором, а Позивач зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Згідно з п.2.2. цього договору кінцевим терміном повернення кредиту є 07.12.09р. На час вирішення спору зобов’язання Позивача перед Третьої особою 1 за кредитним договором складають 35870,00 грн. 08.12.06р. між Третьою особою 1 та Позивачем був укладений договір застави майнових прав №813/2, відповідно до якого цей договір забезпечує вимоги Третьої особи 1, що випливають з кредитного договору №813/1 від 08.12.06р., укладеного між Третьою особою 1 та Позивачем. Відповідно до п.1.2 вказаного договору Позивач передає в заставу Третій особі 1 майнові права на транспортний засіб: автомобіль марки Mitsubishi Lancer 1.6 Comfort комплектації S82, кольору А31, який буде придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна», код ЄДРПОУ 30113927 у відповідності до договору №0611-06001 від 06.11.06р. за ціною 93330,00 грн. Згідно п. 1.3 зазначеного договору вартість предмету застави за згодою сторін складає 77775,00 грн.

          Як встановлено судом відповідно до п.13.1. цього договору виключне право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми, в розмірі суми зобов’язання за кредитним договором, зазначеним у п.2.3, має Третя особа 1.

          З наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що право на отримання від Відповідача страхового відшкодування в сумі 35870,00 грн. має Третя особа 1, а не Позивача, з даною вимогою Позивач звернувся за захистом не своїх прав та інтересів, а Третьої особи 1, при цьому власні права Позивача не порушені, що є підставою для відмови Позивачу у позові в цій частині позовних вимог. При цьому Третя особа 1 не позбавлена права самостійно звернутись до суду з відповідними позовними вимогами.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача, що  під час ДТП водій Бенюх С.В. керував автомобілем без законних підстав, автомобіль використовувався не за призначенням, тобто не для виробничих питань, тому відповідно до п.9.1.3 укладеного договору дана подія не визнається страховим випадком, відповідно Відповідач мав всі підстави відмовити у виплаті страхового відшкодування по даному випадку.

          Як встановлено судом відповідно до 9.1.3. зазначеного договору страховими випадками не являються події, що відбулись внаслідок будь-якого використання транспортного засобу не за призначенням.

          Як встановлено судом згідно з п.7.2.2. даного договору зазначена інформація подається в заяві на страхування транспортного засобу, яка є невід’ємною частиною договору і містить істотні умов страхування. Відповідно до заяви на добровільне страхування наземного транспортного засобу, згідно з п.8 опитувального листа страхувальника якої застрахований автомобіль планується експлуатувати для виробничих питань.

          Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб).

          Згідно з Правилам дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01р. легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

          З наведених норм та встановлених судом фактів вбачається, що призначення застрахованого автомобіля є перевезення пасажирів, і саме з цією метою він використовувався під час настання страхового випадку.

          Посилання Відповідача на п.8 опитувального листа страхувальника вказаної заяви відповідно до якої застрахований автомобіль планувалось експлуатувати для виробничих питань, не спростовує використання застрахованого автомобіля за його встановленим законодавством України цільовим призначенням, крім того з даної заяви не виникав обов’язок Позивача використовувати автомобіль виключно для виробничих питань, оскільки у поданій заяві йдеться про планування Позивачем використовувати автомобіль для виробничих питань, проте не заперечується, не забороняється та не обмежується використання автомобіля з іншою метою.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України всі судові витрати Позивача розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь тієї сторони, яка їх сплачувала.

          Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного страхового товариства Вексель»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 7; код 2003191) на користь Дочірнього Підприємства «Печерське монтажне управління»Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»страхове відшкодування в сумі 34127 (тридцять чотири тисячі сто двадцять сім) грн. 50 коп., державне мито в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 27 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 57 (п’ятдесят сім) грн. 54 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

Рішення підписане 21.10.2008р.