ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2008                                                                                Справа №9/99

за позовом  Полтавського обласного відділення Фонду  соціального захисту інвалідів  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю " Торговельна компанія "ЮЛіС"

про  стягнення 18424,23 грн

                                      Суддя  Тимошенко К.В.

                                      Секретар судового засідання  Білокінь А.О.

Представники:

від позивача:   Ляпота І.М., дор. № 04-420/3518 від 26.12.07р

від відповідача:  Чиркіна А.М., дор. № 1099 від 03.12.07р

                               Ленський Є.А., паспорт серія КН № 580384

          Розглядається адміністративний позов  про стягнення   18424, 23 грн , з яких 17922,33 грн адміністративно-господарські санкції, 501,90 грн пеня за непрацевлаштування інвалідів на 1 робочому місці  у 2007 році.

          Відповідач  проти позову заперечує, посилаючись на створення необхідної кількості робочих місць та вжиття необхідних заходів до працевлаштування інвалідів.

Розглянувши матеріали справи , заслухавши представників сторін, суд,встановив:

Згідно наданого відповідачем "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма №10-ПІ) позивачем встановлено, що вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідачем не виконано, оскільки норматив робочих місць на підприємстві для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 4 робочих місць, а фактично на підприємстві відповідача працювали 3 інваліди

При вирішенні спору, суд  виходячи з наступного.

          Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " від 21.03.1991р. № 875-ХІІ ( зі змінами та доповненнями)( далі-Закон)   для всіх підприємств (об"єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється  норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

      Згідно ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

  Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві , де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда , наявних у нього професійних навичок і знань , а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

 Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов"язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

  Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах , організаціях , державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

    Законодавством встановлена обов"язкова форма повідомлення центру зайнятості про наявність вільних робочих місць - форма № 3 - ПН.

       Відповідачем надавалися центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад ) для працевлаштування інвалідів за формою № 3- ПН, що підтверджується поданими відповідачем доказами.

  Крім того, відповідачем створені 2 додаткові робочі місця, що підтверджується витягом з наказу № 16 від 03.05.07р  та копією  звіту про наявність вакансій ( форма №3-ПН) станом на 05.09.2007р (  в матеріалах справи  )

  Відповідно до наданих відповідачем доказів протягом 2007р на підприємстві працювало шість інвалідів, які відпрацювали 42 місяці, а не 41, як відповідачем помилково зазначено у наданому позивачу звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів ( форма 10-ПІ), оскільки інвалід Панов Володимир Костянтинович працював 2 місяці, 19 днів , тобто по суті 3 місяці , а не 2 місяці як зазначено у доданому до звіту списку інвалідів.

  Таким чином, кількість інвалідів , які  працювали в 2007р складає:   42 місяці  : 12 місяців року = 3,5, отже фактично працювало 4 інваліди, як і зазначено у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007р ( а. с.5 ).

  Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких грунтується її вимоги і заперечення .

 Позивач доказів того, що інваліди звертались за працевлаштуванням до відповідача чи направлялись центром зайнятості і не були прийняті відповідачем на роботу не навів.

 При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно - господарських санкцій суд виходить з того, що відповідальність настає за наявності правопорушення.

  Позивачем не надані докази  відносно факту порушення відповідачем  у сфері господарювання.

   Примусове працевлаштування інвалідів діючим законодавством не передбачено.

   Отже, за таких обставин  вимоги позивача задоволені бути не можуть.

    На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  160-163 КАС України, суд, -

                         ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю

Суддя                                                                                                  Тимошенко К.В.

Повний текст постанови складено 11.07.2008р

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  Кодексом адміністративного судочинства,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.