Справа №256\8097\13-ц
2\256\2292\2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31.10.2013 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Сватіков А.В.,
при секретарі - Клименко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння,
В с т а н о в и в:
Позивачка - ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що 26 листопада 1997 року вона на «Товарній біржі «Час» уклала біржовий контракт №0011/97 (договір купівлі-продажу 34/100 домоволодіння) про купівлю у ОСОБА_4 34/100 частини житлового домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45 з приналежними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами: житловий будинок під літерою А-1 житловою площею 34,90 кв.м.; житловий будинок під літерою Б-1 житловою площею 7,70 кв. м.; житловий будинок під літерою В-1 житловою площею 6,30 кв. м. і наступні господарські і побутові будівлі та споруди: - погреб літер Г; - сарай літер Д; - уборна літер Е; - сарай літер З; - гараж літер И; - сарай літер К; - забор, ворота № 1-4. Безпосередньо у її власність на підставі вказаного договору були передані: квартира №1 в будинку літер А-1, а саме кімната 1-1 (сени) площею 12,10 кв.м., кімната 1-2 житловою площею 14,40 кв.м.; кімната 1-3 житловою площею 8,30 кв.м., погреб літер Г; сарай літер К. Відповідно до вказаного біржового контракту вона придбала вказані 34/100 частини домоволодіння і повністю розрахувалась за них перед продавцем відповідно до вимог п.4 біржового контракту, а також оплатила відповідний біржовий збір та державне мито. Вказана частина домоволодіння була передана позивачці продавцем, після чого позивачка переїхала в цей будинок і стала постійно проживати в ньому, зареєструвавши своє місце проживання. Своє право власності на вказані 34/100 частини домоволодіння позивачка відповідно до вимог ч. 2 ст. 227 ЦК Української РСР, зареєструвала у Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про що було зроблено запис у реєстрову книгу №59 ДК-55 за реєстровим №2013 від 03 грудня 1997 року. Інші 66/100 частини домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45, як на момент придбання нею 34/100 частини домоволодіння так і на теперішній час належать іншим двом співвласникам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. В теперішній час, через свій вік та стан здоров’я, позивачка вирішила зробити розпорядження щодо належної їй 34/100 частини домоволодіння. Для цього вона в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» замовила і виготовила новий технічний паспорт на житловий будинок №45 по вул. Комсомольської правди в м. Донецьку. Відповідно до технічного паспорту дане домоволодіння складається з: - житлового будинку літер А-1 загальною площею 76,40 кв. м. житловою площею 45,70 кв. м.; - прибудови літер а; - прибудови літер а1; - житлового будинку літер Б-1 загальною площею 16,80 кв.м., житловою площею 6,30 кв. м.; - житлового будинку літер В-1 загальною площею 15,90 кв. м., житловою площею 15,90 кв. м.; - убиральні літер Е; - сарай літер И; - сарай літер М; - сарай літер Н; - душ літер О; - бесідка літер П; - душ літер Р; - сарай літер С; - убиральня літер Т; - сарай літер У; - убиральня літер Ф; - трубопровід літер *; - трубопровід літер *1; - трубопровід літер *2; - огородження літер №1-3, 5-1; - тротуар літер І,ІІ,ІІІ. При цьому зміни в житлову площу житлових будинків літер А-1, літер Б-1, літер В-1, а також найменування кімнат були внесені відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року, про що безпосередньо вказується у новому технічному паспорті на домоволодіння. В теперішній час в безпосередньому володінні позивачки, як і раніше перебувають: у будинку літер А-1: кімната 1-1 – кухня площею 7,80 кв.м., кімната 1-2 – житлова житловою площею 13,00 кв.м., кімната 1-3 – житлова житловою площею 8,10 кв.м., кімната 1-4 санвузол площею 4,20 кв.м., - убиральня літер Т; - сарай літер У та трубопровід. Але при зверненні до нотаріуса у Восьму Донецьку державну нотаріальну контору позивачці було повідомлено, що даних про реєстрацію за нею права власності на вказані 34/100 частини домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не має і нотаріус не може зареєструвати за нею право власності, а також вчинити будь-які дії з приводу належного позивачці нерухомого майна. При зверненні до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку позивачці було повідомлено, що провести реєстрацію її права власності на належні їй 34/100 частини домоволодіння неможливо, оскільки відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року біржовий контракт не вказаний в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких може бути зареєстровано право власності та рекомендовано звернутися до суду з цього приводу. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Ст. 41 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ст. 17 Загальної декларації прав людини встановлює, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Стаття 3 ЦК України передбачає, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність. На підставі ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Таким чином позивачка вважає, що до обставин набуття нею права власності на 34/100 частини домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45 необхідно застосовувати цивільне законодавство, що діяло в той момент. Відповідно до вимог ст. 41 ЦК Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. На підставі ст. 44 ЦК Української РСР повинні укладатись у письмовій формі угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Статтею 8 Закону України «Про власність» було передбачено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами. Відповідно до вимог ч.2 ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Згідно до ст. 48 Закону України «Про власність» захист права власності здійснюється судом або третейським судом. Ст. 49 ЦК Української РСР передбачала, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про власність» передбачалось, що власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Згідно до ст. 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Ст. 128 ЦК Української РСР передбачала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі. Вказані вимоги законодавства, що діяло на момент придбання позивачкою квартири у 1997 році, повністю відповідають і вимогам діючого в теперішній час цивільного законодавства України. Так згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. На підставі ст. 321 ЦК України право власності являється непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні тільки у випадках і у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності у набувача майна за біржовим контрактом виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Частиною 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Закон України «Про товарну біржу» встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Так, зокрема, відповідно до ст. 15 Закону України “Про товарну біржу” біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі. Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав. Таким чином позивачка вважає, що вона придбала у власність 34/100 частини домоволодіння за адресою: 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45 на підставі біржового контракту, право власності на які у неї виникло з моменту реєстрації такого договору на біржі з урахуванням приписів діючого законодавства. Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. З цих підстав позивачка просила суд визнати за нею право власності на 34/100 частки домоволодіння № 45 по вул. Комсомольської правди в місті Донецьку що складається із: - житлового будинку літер А-1 загальною площею 76,40 кв. м. житловою площею 45,70 кв. м.; - прибудови літер а; - прибудови літер а1; - житлового будинку літер Б-1 загальною площею 16,80 кв.м., житловою площею 6,30 кв. м.; - житлового будинку літер В-1 загальною площею 15,90 кв. м., житловою площею 15,90 кв. м.; - убиральні літер Е; - сарай літер И; - сарай літер М; - сарай літер Н; - душ літер О; - бесідка літер П; - душ літер Р; - сарай літер С; - убиральня літер Т; - сарай літер У; - убиральня літер Ф; - трубопровід літер *; - трубопровід літер *1; - трубопровід літер *2; - огородження літер №1-3, 5-1; - тротуар літер І,ІІ,ІІІ, придбані мною на підставі біржового контракту № 0011/97 від 26 листопада 1997 року на «Товарній біржі «Час».
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, однак звернулась до суду із письмовою заявою в якій просила суд розглянути справу у її відсутність і задовольнити її позовні вимоги, тому суд вважає можливим розглянути цивільну справу у відсутність позивачки, по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст. ст. 158 ч.2 та 169 ЦПК України.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, однак надали до суду письмові заяви в яких просили суд розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на частину домоволодіння, вони визнають у повному обсязі і просять суд задовольнити їх у повному обсязі, тому суд вважає можливим розглянути цивільну справу у відсутність відповідачів, по наявним у справі доказам, відповідно до вимог ст. ст. 158 ч.2 та 169 ЦПК України.
Суд вивчивши матеріали справи, дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні і підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦК України фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
В судовому засіданні було встановлено, що 26 листопада 1997 року на «Товарній біржі «Час» ОСОБА_1 уклала біржовий контракт №0011/97 (договір купівлі-продажу 34/100 домоволодіння) про купівлю у ОСОБА_4 34/100 частини житлового домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди буд. 45 з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, а саме: житловий будинок під літерою А-1 житловою площею 34,90 кв.м.; житловий будинок під літерою Б-1 житловою площею 7,70 кв. м.; житловий будинок під літерою В-1 житловою площею 6,30 кв. м. і наступні господарські і побутові будівлі та споруди: - погреб літер Г; - сарай літер Д; - уборна літер Е; - сарай літер З; - гараж літер И; - сарай літер К; - забор, ворота № 1-4.
Безпосередньо власність ОСОБА_1 на підставі вказаного договору були передані: квартира №1 в будинку літер А-1, а саме кімната 1-1 (сени) площею 12,10 кв.м., кімната 1-2 житловою площею 14,40 кв.м.; кімната 1-3 житловою площею 8,30 кв.м., погреб літер Г; сарай літер К.
Відповідно до вказаного біржового контракту ОСОБА_1 придбала вказані 34/100 частини домоволодіння і повністю розрахувалась за них перед продавцем відповідно до вимог п.4 біржового контракту, а також оплатила відповідний біржовий збір та державне мито, що підтверджено копією біржового контракту.
Після укладення біржового контракту зазначена частина домоволодіння була передана продавцем ОСОБА_1, після чого остання переїхала в цей будинок і стала постійно проживати в ньому, зареєструвавши своє місце проживання, що підтверджено копією паспорту позивачки.
Право власності на вказані 34/100 частини домоволодіння ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.227 ЦК Української РСР, зареєструвала в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», про що було зроблено запис у реєстрову книгу № 59 ДК-55 за реєстровим № 2013 від 03 грудня 1997 року.
Інші 66/100 частини домоволодіння за адресою 83003 м. Донецьк вул. Комсомольської правди буд. 45 належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Відповідно до технічного паспорту на домоволодіння розташоване за адресою м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45, домоволодіння складається з: - житлового будинку літер А-1 загальною площею 76,40 кв. м. житловою площею 45,70 кв. м.; - прибудови літер а; - прибудови літер а1; - житлового будинку літер Б-1 загальною площею 16,80 кв.м., житловою площею 6,30 кв. м.; - житлового будинку літер В-1 загальною площею 15,90 кв. м., житловою площею 15,90 кв. м.; - убиральні літер Е; - сарай літер И; - сарай літер М; - сарай літер Н; - душ літер О; - бесідка літер П; - душ літер Р; - сарай літер С; - убиральня літер Т; - сарай літер У; - убиральня літер Ф; - трубопровід літер *; - трубопровід літер *1; - трубопровід літер *2; - огородження літер №1-3, 5-1; - тротуар літер І,ІІ,ІІІ. При цьому зміни в житлову площу житлових будинків літер А-1, літер Б-1, літер В-1, а також найменування кімнат були внесені відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001 року, про що було зазначено у новому технічному паспорті на домоволодіння.
В теперішній час безпосередньому володінні ОСОБА_1 перебувають: у будинку літер А-1: кімната 1-1 – кухня площею 7,80 кв.м., кімната 1-2 – житлова житловою площею 13,00 кв.м., кімната 1-3 – житлова житловою площею 8,10 кв.м., кімната 1-4 санвузол площею 4,20 кв.м., - убиральня літер Т; - сарай літер У та трубопровід.
При зверненні до нотаріуса у Восьму Донецьку державну нотаріальну контору ОСОБА_1 було повідомлено, що даних про реєстрацію за нею права власності на вказані 34/100 частини домоволодіння за адресою м. Донецьк вул. Комсомольської правди б.45 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не має і нотаріус не може зареєструвати за нею право власності, а також вчинити будь-які дії з приводу належного позивачці нерухомого майна.
При зверненні до реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку ОСОБА_1 повідомили, що провести реєстрацію її права власності на належні їй 34/100 частини домоволодіння неможливо, оскільки відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року біржовий контракт не вказаний в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких може бути зареєстровано право власності та було рекомендовано позивачці звернутися до суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права. Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, і право приватної власності є непорушним. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. На підставі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином до обставин набуття ОСОБА_1 права власності на 34/100 частини домоволодіння за адресою м. Донецьк вул. Комсомольської правди буд. 45 необхідно застосовувати цивільне законодавство, що діяло в той момент.
Відповідно до вимог ст. 41 ЦК Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. На підставі ст. 44 ЦК Української РСР повинні укладатись у письмовій формі угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у ст. 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Статтею 8 Закону України «Про власність» було передбачено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. Відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються ЦК України та іншими законодавчими актами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Згідно до ст. 48 Закону України «Про власність» захист права власності здійснюється судом або третейським судом. Ст. 49 ЦК Української РСР передбачала, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про власність» передбачалось, що власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України.
Згідно до вимог ст.86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Ст. 128 ЦК Української РСР передбачала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Вимогами ст. 11 ЦК України також передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. На підставі ст. 321 ЦК України право власності являється непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні тільки у випадках і у порядку, передбаченому законом. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності у набувача майна за біржовим контрактом виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Частиною 4 ст.656 ЦК України передбачено, що по договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Закон України «Про товарну біржу» встановлює певні особливості укладення договорів на біржах. Так, зокрема, відповідно до ст.15 Закону України “Про товарну біржу” біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі.
Відповідно до ч.3. ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.
З цих підстав суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 придбала у власність 34/100 частини домоволодіння за адресою м. Донецьк вул. Комсомольської правди буд. 45 на підставі біржового контракту, і право власності на які у неї виникло з моменту реєстрації такого договору на біржі з урахуванням приписів діючого законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 57, 60, 84, 88, 130, 131, 158, 169, 209, 213-215, 216, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на частину домоволодіння - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) право власності на 34/100 частки домоволодіння №45 по вул. Комсомольської правди в місті Донецьку що складається з: - житлового будинку літер А-1 загальною площею 76,40 кв. м. житловою площею 45,70 кв. м.; - прибудови літер а; - прибудови літер а1; - житлового будинку літер Б-1 загальною площею 16,80 кв. м., житловою площею 6,30 кв. м.; - житлового будинку літер В-1 загальною площею 15,90 кв. м., житловою площею 15,90 кв. м.; - убиральні літер Е; - сарай літер И; - сарай літер М; - сарай літер Н; - душ літер О; - бесідка літер П; - душ літер Р; - сарай літер С; - убиральня літер Т; - сарай літер У; - убиральня літер Ф; - трубопровід літер *; - трубопровід літер *1; - трубопровід літер *2; - огородження літер №1-3, 5-1; - тротуар літер І,ІІ,ІІІ, придбані ОСОБА_1 на підставі біржового контракту №0011/97 від 26 листопада 1997 року на «Товарній біржі «Час».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Донецька протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Сватіков А. В.
31.10.2013