ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2008 р. Справа № 14/2439
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від "Агенства з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу ": Коваль В.Б. - представника за довіреністю №320 від 08.01.2008 р.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся":Шепель Л.І. - виконавчий директор,
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся",
с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "21" липня 2008 р. у справі № 14/2439 (суддя Костриця О.О.)
за позовом Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Державного підприємства
"Агентства з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся"
м. Житомир
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся",
с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області
про зобов'язання повернути 108,7 тон пшениці 3 класу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.07.2008 р.у справі №14/2439 позовом Прокурора Корольовського району м.Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м.Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся", м. Житомир до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" про зобов'язання повернути 108,7 тонн пшениці 3 класу. задоволено частково: стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на користь Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м.Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України-Полісся", м. Житомир 24787,48 грн. заборгованості, 18574,31 грн. інфляційних нарахувань, 2723,90 грн. 3% річних, а також в доход Державного бюджету України 460,86 грн. державного мита та 77,99 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2008 р. в справі №14/2439 і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини справи щодо заборгованості. Зокрема, відповідач зазначає, що згідно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся" заяви про уточнення позовних вимог сума боргу становила 24787,48 грн., на яку було нараховано інфляційні та 3 % річних. Водночас, як вказує скаржник, відповідно до претензії безпосередньо ДП "Агентства з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" за №724 від 18.07.2008 р. борг підприємства становить лише 17336,68 грн., що також підтверджується актом звірки станом на 01.07.2008 р., направленого разом з даною претензією.
Крім того, відповідач вважає неправомірним нарахування судом інфляційних та 3% річних за період з 03.10.2004 р. по 31.05.2008 р., а саме 18574,31 грн. інфляційних та 2723,90 грн. 3% річних, оскільки, на думку скаржника, період нарахування повинен становити не більше 3-х років (відповідно до ст.257 ЦК України), а саме - з 31.05.2006 р. по 31.05.2008 р.
В судове засідання скаржник свого представника не направив, надавши до суду клопотання №248 від 06.11.2008 р. про розгляд справи без участі представника СТОВ "Полісся". У даному клопотанні відповідач зазначив також, що підтримує доводи апеляційної скарги.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся" подавши до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу (вих.№52 від 17.11.2008 р.) проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.2008 р. у справі №14/2439 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
При цьому, у відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "Хліб України - Полісся" вказало, що в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2008 р. помилково зазначено суму боргу, а тому просить вважати недійсними акт звірки взаєморозрахунків за Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 р. №977 станом на 01.07.2008р. та претензію від 18.07.2008 р. №724 на суму 17336,68 грн.
ТзОВ "Хліб України - Полісся" зазначає також, що в судовому засіданні першої інстанції було досліджено фактичний борг СТОВ "Полісся" за одержані мінеральні добрива відповідно до постанови КМУ від 03.09.1997 р. №977 і керівник СТОВ "Полісся" не заперечив борг в сумі 24787,48 грн.
Позивач - Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вих.№1788 від 17.11.2008 р.) проти доводів апеляційної скарги заперечив, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В засіданні суду представники позивачів проти доводів апеляційної скарги СТОВ "Полісся" заперечили та просять залишити скаргу без задоволення.
Прокурор в судове засідання не з"явився, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа (з ухвалою суду) №96984 від 06.08.2008 р.
З урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання учасників процесу, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України №977 від 03.09.1997 р. "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року" (а.с.8), спільним наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 14.10.1997р. за №65/213/77 був затверджений "Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" (а.с.9, 10-12).
Абзацом 2 пункту 7 Постанови КМУ №977 від 03.09.1997 р. встановлено, що умови виконання цієї постанови визначаються за тристоронніми угодами між постачальниками мінеральних добрив, об'єднанням "Украгрохім", Державною акціонерною компанією "Хліб України", а також за угодами із сільськогосподарськими товаровиробниками.
Згідно пункту 5 Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року (надалі - Порядок), взаємодія між постачальниками мінеральних добрив, ВАТ "Агрохімцентр" та Державною акціонерною компанією "Хліб України" визначається за тристоронніми договорами та цим порядком. Власником отриманих райагрохімами мінеральних добрив є ДАК "Хліб України", який доручає ВАТ "Агрохімцентр" надавати погоджені розпорядження на відвантаження, зберігання і передачу сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив на підставі тристоронніх договорів між райагрохімом, сільгосптоваровиробником і заготівельним або переробним підприємством. Взаємодія між постачальниками мінеральних добрив та підприємствами визначається за двосторонніми договорами, де передбачається зобов’язання оптового постачальника по забезпеченню виробництва міндобрив енергоносіями і сировиною у межах витратних коефіцієнтів, умови оплати витрат за переробку, упакування, залізничного тарифу з урахуванням податків на додану вартість та інших обов'язкових платежів, передбачивши, при цьому, порядок нарахування та сплати зазначених платежів до бюджетів.
У відповідності до пункту 6 Порядку, райагрохіми укладають з сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними та переробними підприємствами договори на оплату за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997-1998 р.р., які погоджуються з відділеннями Державного казначейства України.
В пункті 7 (абз.2) Порядку встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники отримують мінеральні добрива від райагрохімів відповідно до укладених договорів за еквівалентами обміну, погодженими з їх постачальниками, згідно з протоколом комісії з організації та проведення конкурсу постачальників мінеральних добрив. Підтвердженням факту одержання мінеральних добрив є акт їх передачі-приймання, що підписаний райагрохімом, заготівельним підприємством і сільськогосподарським товаровиробником та погоджений з відділенням Державного казначейства України в районі за формою.
14 жовтня 1997 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997р. №977 та протокольних рішень комісії Конкурсу по визначенню постачальників мінеральних добрив, між Дочірнім підприємством "Українська Газова Компанія" (постачальник), державною акціонерною компанією "Хліб України" (одержувач) та Відкритим акціонерним товариством "Агрохімцентр" (агент), відповідно до Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року, укладено договір №87/4-190 про постачання мінеральних добрив під урожай 1998 року (а.с.15-16). За даним договором постачальник через агента забезпечує одержувача мінеральними добривами за цінами в асортименті та кількості згідно із специфікацією з наступною оплатою їх вартості шляхом зворотнього викупу векселів ДАК "Хліб України" до 20.12.1998 р. (п.1.1. договору).
13 листопада 1997 року між ВАТ "Вікторія" (райагрохім), Курненським ХПП (заготівельник) та КСП "Полісся" (одержувач), відповідно до Порядку укладено договір №8 про постачання сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив в обмін на сільськогосподарську продукцію (а.с.17-18).
Слід зазначити, що згідно довідки управління агропромислового розвитку Червоноармійської райдержадміністрації (а.с.38), правонаступником КСП "Полісся" є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" - відповідач по справі. Наведене підтверджується п.2.1 Статуту відповідача, зареєстрованого Червоноармійською райдержадміністрацією 01.03.2000 р. за №0014 (а.с.75).
У відповідності до договору №8 від 13.11.1997 р. райагрохім забезпечує одержувача мінеральними добривами з наступною оплатою їх вартості шляхом закладання у заготівельника сільськогосподарської продукції урожаю 1997-1998 рр. або коштами.
Згідно п.2.1 зазначеного договору, райагрохім зобов'язався поставити відповідачу мінеральні добрива в обмін на сільськогосподарську продукцію за затвердженими еквівалентами (згідно з додатком до договору (а.с.19,64).
Пунктом 2.3. договору передбачено, що райагрохім зобов"язується оформити акти передачі-приймання мінеральних добрив та реєстрів до цих актів і передати їх обласному агрохімічному формуванню.
Заготівельник - Курненське ХПП згідно договору №8 від 13.11.1997 р. зобов"язався, зокрема, прийняти від одержувача (СТОВ "Полісся") сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник), але не пізніше 01.12.1998 р. в обсягах, еквівалентних визначеними актами приймання-передачі міндобрив (п.4.1. договору).
Одержувач за даним договором зобов"язався від райагрохіму на баланс засоби хімізації по акту передачі-приймання згідно з Порядком (п.3.1. договору), а також згідно п.3.2. договору - поставити заготівельнику в обумовлені договором строки до 01.12.1998р. на адресу ДАК "Хліб України" за свій рахунок сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник) у кількості згідно з додатком (а.с.19).
Зважаючи на умови пункту 3.2 договору №8 від 13.11.1997 р. та додатку №1 до договору №8 від 13.11.1997р. - еквіваленту обміну сільськогосподарської продукції на мінеральні добрива, за одержані мінеральні добрива КСП "Полісся", правонаступником якого є відповідач у даній справі, зобов'язалось поставити ДАК "Хліб України" 117,632 тон пшениці 3 класу.
Слід зазначити, що позовні вимоги у даній справі обґрунтовуються, зокрема, тим, що на виконання умов договору № 8 від 13.11.1997 р. ДАК "Хліб України" передала відповідачу мінеральних добрив в кількості 108,00 тон на загальну суму 28145,81 грн. на виконання умов договору № 8 від 13.11.1997 р.
Як стверджують прокурор та позивачі у справі, даний факт підтверджується реєстром відвантаження мінеральних добрив (а.с.20) та актом звірки від 20.12.1999 р. (а.с.21).
31.10.2000 р. між сторонами було укладено угоду, названу мировою (а.с.23), згідно п.2.1. якої СТОВ "Полісся" зобов'язалось погасити борг перед ОДП ДАК "Хліб України" до 01.10.2003 р. щорічно наступними частинами починаючи з 2001 р.:
2001 р. 62,3 т. пшениці 3 класу до 01.10.2001 р.
2002 р. 62,3 т. пшениці 3 класу до 01.10.2002 р.
2003 р. 62,3 т. пшениці 3 класу до 01.10.2003 р.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №690 від 15.05.2003 р. шляхом виділення із складу ДАК "Хліб України" утворено Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (надалі - Агентство).
Згідно пункту 3 даної постанови №690 від 15.05.2003 р. актом передачі-приймання від 31.07.2003 р. (а.с.29) ДАК "Хліб України" передало Агентству дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням Постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997 р.
При цьому, в п.1.3. акту передачі-приймання від 31.07.2003 р. зазначено, що вся заборгованість не підтверджена необхідною первинною документацією.
16 лютого 2005 року Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" відповідно до договору доручення №84 (а.с. 30-33) доручило ТОВ "Хліб України - Полісся" виконувати від імені та за рахунок довірителя дії щодо стягнення з боржників на користь довірителя дебіторської заборгованості.
Згідно пункту 3.1 договору доручення №84, Агентство передає ТОВ "Хліб України-Полісся" належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність та суму заборгованості боржників Агентства із складанням акту приймання - передачі.
У додатку №1 до договору доручення від 16.02.2005 р. №84 (а.с.104-106), укладеного між Агентством та ТОВ "Хліб України-Полісся", Агентство доручило ТОВ "Хліб України-Полісся" стягнути заборгованість з підприємств-дебіторів Житомирської області за постановою КМУ №977, в тому числі і заборгованість в сумі 24787,48 грн. з СТОВ "Полісся".
Розглядаючи спір у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) в частині стягнення з СТОВ "Полісся" на користь ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся" 24787,48 грн. заборгованості, 18574,31 грн. інфляційних нарахувань, 2723,90 грн. 3% річних та судових витрат.
Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
Як уже зазначалось, згідно пункту 7 Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року, підтвердженням факту одержання мінеральних добрив є акт їх передачі-приймання, що підписаний райагрохімом, заготівельним підприємством і сільськогосподарським товаровиробником та погоджений з відділенням Державного казначейства України в районі за формою.
Проте, в даному випадку, такий документ, який був би підтвердженням факту одержання мінеральних добрив відповідачем, сторонами не складався, тобто сам факт передачі відповідачу мінеральних добрив не є підтвердженим документально за відсутності належного доказу - акту передачі приймання.
Слід зазначити, що й в акті передачі-приймання від 31.07.2003 р. дебіторської заборгованості ДАК "Хліб України" Агентству дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням Постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997 р. зазначено, що вся заборгованість не підтверджена необхідною первинною документацією (п.1.3.).
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закін чення. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань та фінансових результатів.
Тобто факт проведення суб’єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов’язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні облікові документи (накладні та довіреності) згідно з ч.2 ст.9 Закону, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Саме такі первинні документи, а не складені на їх підставі акти звірки взаємних розрахунків, виступають належними доказами у підтвердження проведеної тієї чи іншої господарської операції, здійснення тих чи інших дій, виконання цивільних прав та обов’язків.
В даному випадку, окрім передбаченого Порядком акту передачі - приймання, відсутні також накладні та довіреності, а також інші документи, які б містили підпис представника відповідача.
Водночас, реєстр відвантажень не відповідає наведеним вимогам чинного законодавства.
Крім того, колегія відзначає, що акт звірки відповідно до чинного законодавства - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, він не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін. Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.
У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення наведених приписів процесуального права, прокурором та позивачами не було доведено належними доказами факт отримання відповідачем мінеральних добрив на виконання договору №8 від 13.11.1997р., на який вони посилались як на підставу своїх позовних вимог.
За таких обставин, позов Прокурора Корольовського району м.Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м.Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України-Полісся" є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Зважаючи на наведене, рішення апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" слід задовольнити, а рішення господарського суду Житомирської області від 21 липня 2008 року у справі №14/2439 скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", м. Житомир - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21 липня 2008 року у справі № 14/2439 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України в особі Державного підприємства "Агентства з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся", м.Житомир до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області - відмовити.
3. Справу № 14/2439 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2-3 позивачам
4 - відповідачу
5 -прокурору