Справа №256\219\13-ц
2\256\399\2013
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне рішення)
29.10.2013 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
Головуючий - суддя Сватіков А.В.,
при секретарі - Клименко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним і визнання права власності,
В с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним і визнання права власності.
В позовній заяві вона зазначила, що 28.08.2007 року вона та відповідач ОСОБА_2 уклали між собою договір купівлі-продажу частини житлового будинку, розташованого за адресою Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44. Позивачка та її родина мешкає за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, і їй на праві власності належить 73/100 частини цього будинку. Частина будинку, а саме 27/100 належала ОСОБА_3, яка у подальшому продала свою частку ОСОБА_4 01.09.1984 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу за реєстром №6752 Восьмої Донецької державної нотаріальної контори набула права власності на 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд.44, та зареєструвала в КП БТІ м. Донецька у книзі під №32439. 19.06.2006 року ОСОБА_4 померла про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НО №116973 актовий запис №655 ВРАЦС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька. При цьому ОСОБА_4 19.02.2002 року зареєструвала в реєстрі за №3-269 Восьмої Донецької державної нотаріальної контори заповіт згідно якого спадкоємцем її майна, а саме 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, є її син ОСОБА_2 20.12.2006 року ОСОБА_2 на підставі усного договору нотаріально посвідчив довіреність строком до 31.03.2007 року, якою уповноважив батька позивачки – ОСОБА_5, на отримання та оформлення документів стосовно спадщини за заповітом, після смерті його матері - ОСОБА_4, а саме 27\100 частин будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44. Так як між позивачкою та відповідачем була домовленість про наміри укласти договір купівлі-продажу зазначеної частки будинку, як співвласником будинку. Також ОСОБА_2 не мав можливості знаходитись тривалий час в Україні, так як він є громадянином ОСОБА_6 Федерації і йому необхідно було повертатись додому. Після чого, батько позивачки - ОСОБА_5 у тримісячний строк отримав всі необхідні довідки та документи, звернувся до КП БТІ м. Донецька за оновленням технічного паспорту на житловий будинок, на підставі чого 30.03.2007 року у Восьмій Донецькій державній нотаріальній конторі за спадковою справою №416 за 2006 рік, зареєстрованого в реєстрі за №3-211, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_2 28.08.2007 року ОСОБА_2 на підставі усного договору, нотаріально посвідчив довіреність строком до 28.08.2010 року, якою уповноважив позивачку ОСОБА_1, розпоряджатись та управляти всім його майном, без обмеження відповідно до Закону. Зазначена довіреність була видана відповідачем на підставі того, щоб здійснити свої попередні наміри щодо купівлі - продажу 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, між ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 Але зазначену довіреність не представилось можливим позивачці використати, так як згідно технічного паспорту житлового будинку від 03.01.2007 року та припису БТІ м. Донецька від 29.01.2007 року були виявлені самовільні перебудови, при цьому була збільшена площа на 4,6 кв.м. Таким чином зазначені обставини на той час унеможливлювали провести купівлю-продаж частини домоволодіння, посвідчуючи у нотаріуса с подальшою реєстрацією у БТІ м. Донецька. Узаконення зазначених перебудов вимагало від позивачки тривалого часу та великої кількості збору документів. У зв’язку з чим ОСОБА_2 та позивачка вирішили, що позивачка передає відповідачу кошти у розмірі 30 000 гр. за його частку будинку у присутності родини позивачки та двох незалежних свідків, а відповідач виписує нотаріальну довіреність на позивачку з правом розпорядження його часткою будинку. Також однією з причин таких дій був той факт, що ОСОБА_2 не міг часто приїздити до України, так як він є громадянином РФ де постійно мешкав, а подорожі до України вимагали чи мало затрат, і він не мав більше намірів приїздити до України. На підставі зазначеної домовленості 28.08.2007 року приблизно у 9.30 годині у присутності двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, позивачка – ОСОБА_1 передала відповідачу – ОСОБА_2 обумовлену суму коштів, а саме 30 000 гр. в рахунок купівлі частини будинку, а той в свою чергу на підтвердження укладення договору купівлі-продажу частини будинку видав генеральну нотаріальну довіреність на позивачку на розпорядження 27/100 частин житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, після чого відповідач ОСОБА_2 поїхав до Росії. Таким чином на думку позивачки вони вчинили купівлю – продаж зазначеної частки будинку. Нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчувався і ця угода ніде не реєструвалась. Документи на частину будинку та ключі знаходяться у позивачки, ще зі смерті ОСОБА_4, родина позивачки користується цією частиною будинку. Після укладання з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частини будинку, позивачка за власні кошти виконала ремонтні роботи у будинку, вона сплачує комунальні послуги та інші платежі, тобто користується частиною будинку, як власник. До теперішнього часу, позивачка не оформлювала ніяких документів, тобто вона не використала надану довіреність на переоформлення придбаної частки будинку, так як у неї були матеріальні труднощі у родині, у зв’язку з хворобою батька ОСОБА_5, який 05.07.2012 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО №6197 актовий запис №684 від 06.07.2012 року виданого ВРАЦС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька. Останні пів року позивачка намагалась зв’язатись з ОСОБА_2 з тією метою щоб укласти письмово договір купівлі-продажу частки будинку та нотаріально його посвідчити, однак це виявилось безрезультатно, так як відповідач ігнорує позивачку, він не має бажання приїздити знову до України, витрачати час та кошти на дорогу. З цих підстав позивачка не має можливості здійснити реєстрацію права власності на частину житлового будинку, яку набула на підставі договору купівлі-продажу. Згідно ч.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Таким чином позивачка вважає, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 28.08.2007 року було укладено договір купівлі-продажу 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44., письмова форма та нотаріальне посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу не дотримані, і на підтвердження укладення договору позивачка, як покупець передала відповідачу ОСОБА_2 30 000 гр., а останній прийняв гроші та надав позивачці нотаріально посвідчену довіреність, в рахунок проданої частки житлового будинку як продавець. Тому дії позивачки та відповідача свідчать про те, що вони домовились щодо всіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків, та в повному обсязі виконали умови договору купівлі-продажу частини домоволодіння. З цих підстав позивачка просила суд визнати договір купівлі - продажу 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, укладений 28.08.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаним та дійсним, і визнати за ОСОБА_1 право власності на 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44.
Представник позивачки – ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності в судове засідання не прибула, але звернулась до суду із письмовою заявою в якій просила суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивачки, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.
Представник позивачки адвокат ОСОБА_10, який діє на підставі договору, в судове засідання не прибув, але надав до суду письмову заяву в якій просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги він підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність адвоката позивачки, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.
Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився, про причини не явки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи, в тому числі шляхом направлення судового доручення, на адресу суду від нього не надходило повідомлень про причини неявки чи про розгляд справи за його відсутності. При таких обставинах суд, зі згоди представників позивачки, вважає за можливе розглянути цивільну справу у відсутність не з’явившегося відповідача, тобто ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним і визнання права власності, знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні і підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦК України фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Згідно вимог ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що визначено ст. 358 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, майно, яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до вимог норм ст. 317 ч.1 ЦК України – власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Нормами ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном за власним розсудом. Власник має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, в тому числі укладати угоди про відчуження.
Як встановлено в ході судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 мешкає за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44 та їй на праві власності належить 73/100 частини цього будинку. Інші 27/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44 належали ОСОБА_3.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.09.1984 року ОСОБА_3 продала належні їй 27/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, ОСОБА_4, зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом Восьмої Донецької Державної нотаріальної контори за реєстром №6752, та було зареєстровано в КП «БТІ м. Донецька» у книзі під №32439. Таким чином судом встановлено, що на підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 стала власником 27/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44.
18.06.2006 року ОСОБА_4 померла про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НО №116973 актовий запис №655, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції м. Донецька.
При житті ОСОБА_4 19.02.2002 року склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3-269 Восьмої Донецької державної нотаріальної контори, згідно якого спадкоємцем її майна, а саме 27/100 частини житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44 є її син ОСОБА_2.
20.12.2006 року ОСОБА_2 надав нотаріально посвідчену довіреність строком до 31.03.2007 року, якою уповноважив батька позивачки – ОСОБА_5, на отримання та оформлення документів стосовно спадщини за заповітом, після смерті його матері - ОСОБА_4, а саме 27\100 частин будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44. Зазначена довіреність була надана тому що між позивачкою та відповідачем була домовленість про наміри укласти договір купівлі-продажу зазначеної частки будинку, а відповідачу необхідно було повертатись до місця проживання у РФ.
Отримавши довіреність від ОСОБА_2 батько позивачки - ОСОБА_5, оформив всі необхідні документи, для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4, в тому числі він отримав новий технічний паспорт на 27\100 частин будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, і 30.03.2007 року у Восьмій Донецькій державній нотаріальній конторі за спадковою справою №416 за 2006 рік, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім’я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4. Відповідно до зазначеного свідоцтва спадкове майно складається з 27\100 частин будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44.
Таким чином судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2007 року ОСОБА_2 став власником 27/100 частини житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44., що складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, убиральні літ. Г, огородження 1-2, тротуару І., що підтверджено копією свідоцтва та копією технічного паспорту на частину житлового будинку.
28.08.2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали між собою усний договір купівлі-продажу 27\100 частин житлового будинку, розташованого за адресою Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44. У зазначений день приблизно у 09 годин 30 хвилин у присутності двох свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_1 на виконання зазначеного договору купівлі-продажу частини будинку передала ОСОБА_2 обумовлену договором суму коштів, а саме 30 000 гр. в рахунок купівлі частини будинку, а відповідач ОСОБА_2 прийняв зазначені кошти і на підтвердження укладення договору купівлі-продажу частини будинку видав ОСОБА_1 нотаріальну довіреність на розпорядження 27/100 частин житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вони письмово підтвердили що 28.08.2007 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 30 000 гр. за куплену нею частину житлового будинку розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44.
Після отримання грошових коштів від ОСОБА_1 ОСОБА_2 поїхав до Росії. Нотаріально договір купівлі-продажу частини житлового будинку не посвідчувався і ця угода ніде не реєструвалась, але ОСОБА_2 фактично передав свою частину житлового будинку ОСОБА_1. З моменту смерті ОСОБА_4 позивачка користується 27/100 частинами житлового будинку, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44., вважаючи себе власником, всі документи на частину будинку та ключі знаходяться у позивачки, і вона несе всі витрати по утриманню цього майна.
Після укладання з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частини будинку, позивачка ОСОБА_1 за власні кошти виконала ремонтні роботи у будинку, вона сплачує комунальні послуги та інші платежі за частину будинку, що підтверджено документально.
Крім того судом встановлено, що ОСОБА_1 не оформила документів на 27\100 частин житлового будинку і не використала надану ОСОБА_2 довіреність на переоформлення придбаної нею частки будинку, тому що у неї були матеріальні труднощі у родині, у зв’язку з хворобою батька ОСОБА_5, який 05.07.2012 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НО №6197 актовий запис №684.
ОСОБА_1 намагалась зв’язатись з ОСОБА_2 з тією метою щоб укласти письмово договір купівлі-продажу частки будинку та нотаріально його посвідчити, однак це виявилось безрезультатно, тому що відповідач не має бажання приїздити знову до України, та витрачати час і кошти на дорогу.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст. 218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлено його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна сторона вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Вимогами ч. 2 ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи, що між сторонами по справі ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони 28.08.2007 року було укладено договір купівлі-продажу 27\100 частин житлового будинку, розташованого за адресою Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, яким були оговорені всі істотні умови договору і по договору купівлі-продажу відбулось повне виконання договору, а саме позивачка ОСОБА_1 сплатила відповідачу ОСОБА_2 обумовлену договором суму коштів - 30 000 гр., а відповідач прийняв кошти і передав позивачці у фактичне користування та розпорядження 27/100 частин житлового будинку за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44 ( передав ключі, правовстановлюючі документи, та видав нотаріально посвідчену довіреність на розпорядження цим майном), суд вважає за можливе визнати договір купівлі - продажу 27/100 частини житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, який був укладений 28.08.2007 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони дійсним та виконаним.
Таким чином судом було встановлено, що після укладення договору купівлі-продажу 27/100 частини житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, який був укладений 28.08.2007 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2, позивачка фактично стала власником 27/100 частини житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, що складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, убиральні літ. Г, огородження 1-2, тротуару І.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності виникає на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не витікає із закону або незаконність виникнення права власності не встановлена судом.
Вимогами ст. 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним і визнання права власності, задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 207, 220, 316, 317, 319, 325, 328, 334, 392, 638, 640, 655 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60,13, 130, 158, 169, 208, 209, 210, 212 - 216, 218, 223, 224 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу виконаним та дійсним і визнання права власності - задовольнити.
Визнати договір купівлі - продажу 27/100 частини житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, який був укладений 28.08.2007 року між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої сторони дійсним та виконаним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 27/100 частини житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого за адресою м. Донецьк вул. Ромена Роллана буд. 44, що складається з житлового будинку літ. А-1, літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, убиральні літ. Г, огородження 1-2, тротуару І.
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.
30.10.2013