Справа № 256/6511/13-ц
2/256/1849/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
24 жовтня 2013 року м. Донецьк
Калінінський районний суд міста Донецька у складі:
Головуючого судді - Гладкої І.А.,
при секретарі - Гаркуші І.А.,
за участю сторін:
представника позивача - не з'явився,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яку обґрунтував тим, що відповідач зареєструвався за адресою пр. Миру, 65а/17 23 червня 2008 року, але в гуртожитку не проживав жодного дня, речі його відсутні, та оплату житлово-комунальних послуг він не здійснює, Так, заборгованість по квартирній платі складає 2151,62 грн., заборгованість за послуги з електроенергії складає 1661,74 грн. і заборгованість з вивозу твердих побутових відходів - 81,74 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак надав заяву, згідно якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак доказів поважності своєї неявки або заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надав.
Згідно ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, і власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно вимог ст. 386 Цивільного кодексу України власник може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушення свого права власності. Виходячи з вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.71 Житлового Кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 Житлового Кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семі днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Судом встановлено, що будинок, який розташовано за адресою: м. Донецьк, пр. Мира, 55А, перебуває на балансі позивача, про що свідчить відповідна довідка, яка долучена до матеріалів справи.
Як вбачається судом із долученої до матеріалів справи копії ордеру на житлову площу в гуртожитках № 46 від 24 квітня 1990 року, його було видано ОСОБА_3 на право займання житлової площі 32,9 кв.м. по пр. Мира, 55А, к. 218, 220 (кв. 17).
Із долученої до матеріалів справи копії особового рахунку № 4866 за ордером № 46 від 24 квітня 1990 року та копії виписки з особового рахунку від 26 жовтня 2011 року, судом вбачається, що відповідач був зареєстрований в кімнатах № 218, 220 з 23 липня 2008 року.
Судом також встановлено, що заборгованість відповідача за комунальні послуги по утриманню кімнат № 218, 220, які розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Мира, 55А, загалом складає 3895,10 грн., про що свідчить копія довідки від 06 серпня 2013 року.
Із долучених до матеріалів справи копії листа № 08/1-36 від 18 січня 2011 року, копій акті від 07 червня 2012 року, 03 серпня 2013 року, 06 лютого 2013 року, які були складені за участю, зокрема, директора КП «ЖЕК № 7» Калінінського району м. Донецька ОСОБА_4 та за участю: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Святецького А,І., які мешкають за адресою: м. Донецьк, пр. Мира, 55А, судом вбачається, що відповідач не мешкає в гуртожитку з 2008 року.
Отже, враховуючи той факт, що відповідач не мешкає в квартирі за адресою: м. Донецьк, пр. Мира, 55А/17 з 2008 року, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підлягає задоволенню, як обґрунтована.
При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 88, 169, 209, 213, 215, 223-227 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 71, 72 Житлового Кодексу Української РСР, ст.ст. 3,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_1 підприємства «Керуюча компанія Калінінського району м. Донецька» витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької Області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя І.А.Гладка 24.10.2013