ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

                    Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.06.2006р. (суддя Бенівський В.) у справі № 5/25-05 затверджений реєстр вимог кредиторів боржника відкритого акціонерного товариства “Жмеринський елеватор”, визнані вимоги таких кредиторів: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Жмеринському районі з сумою основною боргу 920,94грн., третя черга; Жмеринського міськрайонний центр зайнятості, з сумою основного боргу 2275,87грн., третя черга; ТОВ "Реєстраційна компанія "Хлібопродукт", з сумою основного боргу 592,07грн., четверта черга; 85грн. держмита та 40,00грн. інформаційно-технічне забезпечення перша черга; заборгованість по заробітній платі працівників ВАТ "Жмеринський елеватор" станом на 01.04.2005року в сумі 13116,40грн., друга черга.

                    Не погодившись з цією ухвалою відкрите акціонерне товариство “Жмеринський елеватор” подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.06.2006р. у справі № 5/25-05 скасувати.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі №5/25-05 ( судді: Зарудяна Л.О.; Вечірко І.О.; Ляхевич А.А.)  апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Жмеринський елеватор” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 07.06.2006р. у справі № 5/25-05 змінено, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: Визнано додаткові вимоги Жмеринської ОДПІ до боржника на суму 4333,30 грн. основного боргу. Зобов'язано розпорядника майна включити окремо в реєстр вимог кредиторів пеню в сумі 84475,59грн., штраф в сумі 254,23гн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Визнано вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жмеринському районі до боржника на суму 31419,17грн. основного боргу. Зобов'язано розпорядника майна включити окремо в реєстр вимог кредиторів пеню в сумі 638,06грн., штраф в сумі 716 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Визнано вимоги державного комітету України з державного матеріального резерву до боржника на суму 437510,88 грн. основного боргу. Зобов'язано розпорядника майна включити окремо в реєстр вимог пеню в сумі 8178,20 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Державний комітет України з державного матеріального резерву подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

05.12.2006р. в судовому засіданні оголошено перерву до 12.12.2005р.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для  задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, 25.03.2005р. із заявою про визнання кредитором на суму 931670,40грн. до господарського суду звернувся Державний комітет України з державного матеріального резерву.

Заява обґрунтована тим, що 20.06.1999р.  між кредитором та боржником було укладено договір №9 про відповідальне зберігання  матеріальних цінностей державного резерву,  відповідно до умов якого ВАТ "Жмеринський елеватор" зобов'язалось забезпечити належне зберігання переданих йому матеріальних цінностей без надання права користування цими матеріальними цінностями до прийняття рішення про відпуск їх з державного резерву.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно приймальних актів, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, Державний комітет України з державного матеріального резерву передав ВАТ "Жмеринський елеватор" в порядку закладки матеріальні цінності.

Як вбачається з постанови Верховної Ради України від 20.02.1996р. №57-96-ВР "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" (із змінами, внесеними згідно з постановою Верховної Ради України №26-97-ВР від 23.01.1997р.), Державний комітет України з державного матеріального резерву та його територіальні органи здійснюють перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться, за результатами яких складаються акти. За виявленими фактами самовільного відчуження (використання, реалізації) матеріальних цінностей до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку. За результатами перевірок складаються акти, з якими обов'язково ознайомлюються керівник і головний бухгалтер відповідального зберігача, підписи яких скріплюються печаткою. У разі відмови цих посадових осіб від підписання акта перевірки на ньому уповноваженим представником Держкомрезерву України або його територіальних органів робиться відповідний запис.

На підставі службового завдання та відповідно до розпорядження голови Держкорезерву України від 21.04.2004р. працівниками Центрального контрольно - ревізійного відділу КРУ Державного комітету України з державного матеріального резерву 01.06.2004р. була проведена контрольна перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні ВАТ "Жмеринський елеватор", що підтверджується актом №042 від 01.06.2004р. Вказаний акт підписано посадовими особами боржника - керівником та головним бухгалтером та скріплений печаткою підприємства

Апеляційний суд правомірно врахував, що з результатів проведеної перевірки вбачається факт самовільного відчуження матеріальних цінностей всього на загальну суму 437510,88грн., тоді як відповідно до ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Суд попередньої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що рішення Кабінету Міністрів України з приводу надання дозволу на використання наданих ВАТ "Жмеринський елеватор" матеріальних цінностей в матеріалах справи відсутнє.

Згідно положень ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд апеляційної інстанції, дійшов до вірного висновку, що самовільне відчуження матеріальних цінностей свідчить про неналежне виконання боржником зобов'язань, передбачених договором від 20.06.1999р. №9 на підставі Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Апеляційний суд зазначив, що із пояснень представника Державного комітету України з державного матеріального резерву вбачається, що боржнику було запропоновано негайно повернути самовільно використані матеріальні цінності та скласти форми щорічної звітності. Станом на час подачі заяви про визнання кредитором у справі та на момент розгляду справи в апеляційному господарському суді докази повернення боржником самовільно використаних матеріальних цінностей відсутні.

Отже, суд попередньої інстанції, обґрунтовано погодився з розрахунком кредитора та висновком суду першої інстанції про визнання вимог Держкомрезерву на суму 437510,88грн. вартості самовільно використаних матеріальних цінностей державного резерву.

Що стосується вимог про стягнення штрафу та пені, то апеляційний суд правомірно врахував, що в заяві про визнання кредитором Держкомезерв просив також визнати вимоги по стягненню штрафу в розміри 100% вартості самовільного використання матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пені з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення, що передбачено п.7.1 договору від 20.06.1999р. №9 та п.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", що складає відповідно 437510,88грн. штрафу та 56648,67грн. пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.11.2004р. у справі №10/130-03 заяву Жмеринської ОДПІ №1164/10/10-013/1 від 07.04.2003р., згідно якої 14.04.2003р. було порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ "Жмеринський елеватор", залишено без розгляду, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введений ухвалою суду з 14.04.2003р..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.01.2005р. порушено провадження у даній справі про визнання банкрутом ВАТ "Жмеринський елеватор" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. 4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Висновок суду апеляційної інстанції, що за період з 14.04.2003р. по 25.11.2004р. та з 04.01.2005р. нарахування штрафу та пені є безпідставним, є вірним і відповідає матеріалам справи та нормам права.

Суд попередньої інстанції вірно зазначив, що при   прийнятті   рішення   місцевим   господарським   судом   зазначені обставини не враховано.

Отже, нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію є безпідставним; обґрунтованим є нарахування пені в період з 26.11.2004р. по 03.01.2005р. із суми боргу 437510,88грн. Отже, сума пені складатиме 8178,20грн. (2 х 9% ставка НБУ : 365дн. х 38дн. х 437510,88).

          За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Житомирським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р.  не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі №5/25-05 залишити без задоволення.

2.Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі №5/25-05 залишити без змін.

Головуючий                                                  О.С. Удовиченко

Судді                                                                О.В. Яценко

                                                                                   І.Ю. Панова