ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2006 р. | № 2/221 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Першикова Є.В. |
суддів : | Савенко Г.В. Ходаківської І.П. |
перевіривши матеріали касаційної скарги | Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-Індсервіс” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 року |
у справі | № 2/221 господарського суду міста Києва |
за позовом | Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою відповідальністю “Сапсан-Індсервіс” |
до 3-тя особа про | Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву Національний технічний університет України “КПІ” зобов’язання продовжити договір оренди |
за участю представників сторін:
позивача: Капітанова І.С. дов. від 26.06.06р.
відповідача 1:Чепурда П.І. дв. від 26.10.06р. № 110
третьої особи: Бабенко А.І. дов. від 21.11.05р.
Бежевець А.М. дов.від 07.06.06р.
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 09.11.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Виробниче торгово-побутове товариство з обмеженою відповідальністю "Сапсан -Індсервіс" звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України в м. Києві, третя особа Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", про зобов'язання продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 від 30 червня 2005 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2006р. у справі № 2/221 позовні вимоги Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан -Індсервіс" задоволено.
Рішення суду мотивоване тими обставинами, що ВТП ТОВ "Сапсан - Індсервіс" має право на укладення договору оренди терміном дії не менше ніж на три роки відповідно до встановленого Указом Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" від 12.05.2005р. № 779 та п. 1 Наказу Фонду державного майна України від 29.06.2005р. № 1821 мінімального терміну дії договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким ВТП ТОВ "Сапсан - Індсервіс" в позові відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не розглянуто прав позивача на укладення договору оренди на строк не менше ніж на три роки, чим порушено норми процесуального та матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а саме: ст.ст. 43,99,101,105 ГПК України та ст. 16 ЦК України.
Апеляційним судом безпідставно не застосовано Указ Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" від 12.05.2005р. № 779 та п. 1 Наказу Фонду державного майна України від 29.06.2005р. № 1821 виданого у відповідності до Указу Президента України № 779, якими встановлений мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше ніж три роки, а також ст. 106 Конституції України згідно якої укази Президента України є обов'язковими до виконання на всій території України, а вирішення питання про відповідність чи невідповідність цих нормативних актів є виключною компетенцією Конституційного суду України.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 30.06.2005 р. між ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву укладено договір оренди № 1891 державного нерухомого майна, що належить до державної власності та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 144-а.
Пунктом 21.1 спірного договору Регіональним відділенням ФДМ України по м. Києву встановлено для ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс" термін оренди два місяці з 30.06.2005р. до 31.08.2005 р.
Відповідно до Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства " за № 779 від 12.05.2005р. зобов'язано запровадити мінімальний термін дії договорів оренди для орендарів державного майна не менше ніж три роки.
Пунктом 1 Наказу ФДМ України №1821 від 29 червня 2005р. встановлено для Фонду держмайна України та регіональних відділень ФДМ України, у тому числі Регіонального відділення ФДМ в м. Києві, обов'язок укладати з орендарями державного майна договори оренди не менше трьох років.
До закінчення терміну дії спірного договору оренди ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс", з метою захисту своїх порушених прав, звернувся до відповідача з письмовим проханням продовжити термін договору оренди (лист № 21 від 27.07.2005р.). Відповідач вмотивованої відповіді по суті прохання не надав.
12.04.2006р. Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною завою до Регіонального відділення ФДМ України в м. Києві про зобов'язання продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005р.
Господарський суд міста Києва позов задовольнив, виходячи з того, що встановлення двомісячного терміну дії спірного договору оренди є незаконним, оскільки порушує вимоги актів цивільного законодавства, обов'язкових для виконання на всій території України, а саме: Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" № 779 від 12.05.2005р. та п. 1 Наказу ФДМ України №1821 від 29 червня 2005р.
Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував, виходячи з того, що відповідно до Указу Президента України від 12.05.2005р. № 779 та п.1 Наказу ФДМ України № 1821 від 29.06.2005р. запроваджено мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше трьох років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України в місті Києві з пропозицією продовжити дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005р., а не з пропозицією укласти новий договір. Оскільки продовження договору, виходячи з положень п. 12.6. спірного договору, передбачає продовження його на той самий строк і на тих самих умовах, то позовні вимоги позивача про зобов'язання Регіонального відділення ФДМ України у м. Києві продовжити до трьох років дію договору оренди № 1891 від 30.06.2005р. не підлягають задоволенню.
Однак, погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції неможливо, оскільки він суперечить фактичним обставинам справи, чинному процесуальному та матеріальному законодавству, практиці Вищого арбітражного суду України.
Зокрема, апеляційною інстанцією розглянуто та дано оцінку договірним правовідносинам викладеним в п. 12.6 спірного договору, які не були, а ні предметом позову, а ні предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки не порушують права Позивача та відношення до спору не мають.
Предметом позову та розгляду судом першої інстанції було порушення прав позивача при встановленні відповідачем двомісячного терміну дії спірного договору, всупереч чинного законодавства, зокрема Указу Президента України № 779 від 12.05.2005р. та п. 1 Наказу Фонду державного майна України № 1821 від 29.06.2005р., які встановлюють мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Ці обставини враховувались господарським судом першої інстанції при задоволені позову.
Касаційна інстанція враховує, що Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" № 779 від 12.05.2005р. та п. 1 Наказу Фонду державного майна України № 1821 від 29.06.2005р. є обов'язковими до виконання актами цивільного законодавства, прийнятими до укладання спірного договору оренди № 1891 від 30.06.2005р.
До того ж, суд в порушення п. 7 ст. 105 ГПК України, не зазначає доводи, через які він не приймає до уваги запровадження Указом Президента України № 779 від 12.05.2005р. та Наказом №1821 Фонду державного майна України від 29.06.2005р. зобов'язання укладати договори оренди державного майна на строк не менше трьох років, а також доводи, за яких він не дає оцінки порушенню Регіональним відділенням ФДМ України в м. Києві приписів вищезазначених нормативних актів при встановленні двомісячного строку дії договору оренди № 1891 та підстави відхилення доказів правомірності вимог позивача.
Таким чином, апеляційний суд в своїй постанові від 26.09.2006р. не розглянув порушених прав ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс" на укладання договору оренди не менше ніж на трирічний термін, передбачені Указом Президента України № 779 та Наказ № 1821 Фонду державного майна України від 29.06.2005р чим порушив право на захист майнових прав ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс" передбачене ст. 16 ЦК України.
За таких обставин апеляційним господарським судом необгрунтовано відмовлено в розгляді позовних вимог позивача, безпідставно не застосовані норми спеціального законодавства, які безпосередньо регулюють спірні відносини.
Касаційна інстанція констатує, що згідно ст. 106 Конституції України укази Президента України є обов'язковими до виконання на всій території України, а вирішення питання про відповідність чи невідповідність цих нормативних актів є виключною компетенцією Конституційного суду України. Отже незастосування апеляційним судом Указу Президента України № 779 "Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" від 12.05.2005р. при вирішенні спору щодо правовідносин між Регіональним
відділенням ФДМ України в м. Києві з ВТП ТОВ "Сапсан-Індсервіс", є незаконним, оскільки порушує ст. ст. 106, 147 Конституції України.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства та досліджені фактичні обставини справи, колегія судів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення вимог позивача, а апеляційний господарський суд безпідставно скасував законне рішення суду.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-10,111-11 ГПК України,
постановила:
Касаційну скаргу Виробничого торгово-побутового товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан - Індсервіс" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р. у справі № 2/221 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2006р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Г.Савенко
І.Ходаківська