ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

29 листопада 2006 р.

№ 17/89

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

перевіривши матеріали касаційного подання

прокурора Олександрійського району

на ухвалу

від 27.07.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№17/89

господарського суду

Кіровоградської області

за позовом

прокурора Олександрійського району в інтересах держави в особі Лікарівської сільської ради

до	ЗАТ “Енерговугілля” в особі Олександрійської філії

треті особи

1. Олександрійський районний відділ земельних ресурсів 2. Олександрійської районної державної адміністрації

про	повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 2199,15 грн.

за участю представників сторін

від позивача:

у засідання не прибули

від відповідача:

у засідання не прибули

від третьої особи 1:

у засідання не прибули

від третьої особи 2:

у засідання не прибули

від ГПУ:

Прасов О.О. , посв.

В С Т А Н О В И  В :

Вищий господарський суд України ухвалою від 19.09.06 прийняв до провадження касаційне подання прокурора Олександрійського району у справі та призначив його до розгляду на 15.11.06. Ухвалою від 30.10.06 Вищий господарський суд України зобов’язав Генеральну прокуратуру України надати суду оригінали відповідних документів. Ухвалою від 19.09.06 Вищого господарського суду України розгляд справи відкладався.

Предметом оскарження в касаційному поданні, поданому до Вищого господарського суду України, визначено ухвалу від 27.07.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

При підготовці справи до розгляду судова колегія з’ясувала, що вказаною ухвалою залишено без розгляду на підставі ст. 165, п.п. 3, 5, 6 ст. 186, ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційне подання прокурора Олександрійського району, подане відповідно до ст. 91 ГПК України на рішення від 26.06.06 господарського суду Кіровоградської області, прийняте в порядку ст. 84 ГПК України.

Тобто при винесенні оскаржуваної ухвали Дніпропетровський апеляційний господарський суд керувався положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, розглядаючи вказане апеляційне подання, виступив як адміністративний суд апеляційної інстанції відповідно до повноважень, наданих п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

Касаційне оскарження ухвал судів апеляційної інстанції в адміністративних справах врегульовано главою 2 розділу IV КАС України.

Стаття 210 КАС України визначає, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Разом з тим, розділом ХІІ1 ГПК України передбачено касаційний перегляд Вищим господарським судом України рішень, постанов та ухвал судів попередніх інстанцій, прийнятих в порядку господарського судочинства.

Виходячи з викладеного, Вищий господарський суд України не наділений повноваженнями щодо перегляду в касаційному порядку ухвали від 27.07.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду, прийнятої в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з вказівок розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, касаційне подання разом зі справою підлягає передачі до Вищого адміністративного суду України.

Керуючись ст. 86, 108, 11113 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 210,  п. 10 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.          Касаційне подання прокурора Олександрійського району у справі №17/89 передати для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

2.          Ухвалу Вищого господарського суду України від 19.09.06 у даній справі вважати такою, що втратила чинність.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький