Справа № 1227/4050/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Посохова І.С.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа КП «Житлосервіс «Добробут», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулися до Сєвєродонецького міського суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа КП «Житлосервіс «Добробут», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. 14 квітня 2012 року сталося залиття їхньої квартири водою з квартири, яка знаходиться поверхом вище, з квартири № 116. Місце проживання відповідача протягом тривалого часу зареєстроване в квартирі № 116, відповідач час від часу відвідує зазначену квартиру. Згідно акту від 19.04.2012 р., який складений Комунальним підприємством «Житлосервис «Добробут», залиття квартири сталося з вини відповідача, а саме був залишений за ванною гнучкий шланг (душ). Більше того, відповідач задовго до цього неодноразово заливав їхню квартиру, але вони не хотіли сваритися і не зверталися з цього приводу до суду. Внаслідок залиття в їхній квартирі пошкоджені стіни, шпалери, шпаклівка. Пошкодження мають місце на кухні і в ванній кімнаті. Для визначення розміру матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок залиття квартири, ОСОБА_1 звернулася до фахівця для складання локального кошторису на ремонт квартири. Вартість ремонту згідно кошторису складає 1 662 грн. Після цього вони намагалися звернутися до відповідача з проханням відшкодувати їм завдану залиттям квартири матеріальну шкоду в добровільному (позасудовому) порядку, але відповідач уникав зустрічі з ними, а отже, фактично відмовився вирішити це питання в добровільному порядку. У зв’язку з цим позивачі вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила вказані вище обставини, суду пояснила, що така ситуація відбувалася неодноразово. Їх квартира знаходиться на 4 поверсі. Вночі виявили, що по стінам тече вода. Сусіди затопили їх втретє. В момент залиття вони звернулись до сусідів, там були якісь молоді люди. Відповідач здає квартиру. Він постійно у квартирі не проживає. Комісія в складі двох інженерів та майстра підіймалися до квартири № 116. Люди, які знаходились у вищевказаній квартирі, сказали, що вони не власники квартири та розписуватися в акті не будуть. ОСОБА_5 разом з квартирантами приходив до їхньої квартири і дивився факт затоплення. Відповідач у добровільному порядку сплатити збитки відмовився. Просила суд стягнути з відповідача на їх користь майнову шкоду у сумі 1 662 грн., 180 грн. за складання кошторису відновного ремонту квартири, витрати на правову допомогу у сумі 250 грн. і судові витрати у сумі 214 грн. 60 коп.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала у повному обсязі, суду пояснила, що вини відповідача з приводу залиття квартири позивачів немає. На той час у квартирі проживали квартиранти, яких вони впустили на короткий час. В квартирі регулярно проводиться огляд сантехнічного обладнання. ОСОБА_5 пішов подивитись на затоплення, але його до квартири позивачі не пустили. При складанні акту відповідач був відсутній, до квартири відповідача комісія не приходила. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_3 пояснила, що факт затоплення був зафіксований через халатність мешканців квартири № 116. В квартирі № 116 на той час проживали квартиранти, які і відкрили двері. Комісія проходила у квартиру відповідача. Було виявлено залишення шлангу за ванною, з якого і відбувся вилив води. Комісією був складений акт, однак квартиранти сказали, що вони не будуть підписувати акт, оскільки вони не власники квартири.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною відповідача. Їй подзвонила ОСОБА_7, яка проживає на п’ятому поверсі в квартирі її чоловіка. Вони з чоловіком пускали ОСОБА_7 пожити. Вона пояснила, що ОСОБА_1 вимагають 200 грн. за те, що їх затопили. В квітні 2012 року вона з чоловіком пішла до квартири ОСОБА_1, але там було все сухо.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з копією свідоцтва про право власності на житло № 58 від 10.11.2005 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськради, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_8.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Сєвєродонецьким міським бюро технічної інвентаризації № 9166428 від 05.12.2005 р. власниками квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_4, ОСОБА_8, форма власності: приватна спільна сумісна.
Згідно з копією свідоцтва про зміну імені серії І-ЕД № 006207 виданого 13.02.2013 року Відділом ДРАЦС Сєвєродонецького МУЮ у Луганській області, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила прізвище на ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_9 України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, підписаної від імені України 09 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_1 є власниками та користувачами квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, а отже правомірно звернулися до суду за захистом свого порушеного права та відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з довідкою Сєвєродонецького міського відділу СГІРФО від 30.05.2012 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований з 01.12.1981 року за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 30/116.
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло № 178 від 21.09.2007 року виданого Управлінням житлово-комунального господарства міськради, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3, належить на праві приватної власності ОСОБА_5.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» № 16325095 від 18.10.2007 р. власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, є ОСОБА_5, форма власності: приватна.
Згідно з актом КП «Житлосервіс «Добробут» від 19.04.2012 року, комісія в складі головного інженера КП «Житлосервіс «Добробут» ОСОБА_9, інженера з ремонту КП «Житлосервіс «Добробут» ОСОБА_10, майстра КП «Житлосервіс «Добробут» ОСОБА_11, яка провела обстеження квартири АДРЕСА_4, встановила, що 14.04.2012 року квартира № 104 була залита з квартири № 116 через халатність мешканців квартири № 116, був залишений за ванною гнучкий шланг (душ). В квартирі № 116 проживають квартиранти. В результаті залиття квартирі № 104 нанесена матеріальна шкода – в ванній кімнаті прийшли у непридатність тонкі шпалери на стінах, здулася шпаклівка; на кухні прийшли у непридатність шпалери середньої щільності.
Згідно з локальним кошторисом, складеним КП «ЄРЦС» 25.04.2012 року, сума відновлювального ремонту квартири № 104, що розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 30, складає 1 662 грн. 00 коп.
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру КП «ЄРЦС» № 622 від 25.04.2012 року було прийнято від ОСОБА_8 за складання локального кошторису 188 грн. 40 коп.
З досліджених у судовому засіданні письмових доказів, показань позивача та представника третьої особи, суд доходить висновку про те, що залиття квартири позивачів сталося внаслідок халатності квартирантів, які проживали на момент залиття у квартирі відповідача.
Показання ж представника відповідача ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 суд оцінює критично й розцінює як бажання допомогти відповідачу ОСОБА_5 уникнути цивільної відповідальності, оскільки ОСОБА_2 є донькою, а ОСОБА_12 дружиною відповідача. Крім того, показання вищевказаних осіб не узгоджуються між собою та протирічать одне одному, а саме: представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснювала, що ОСОБА_12 пішов подивитись на затоплення, але його до квартири позивачі не пустили, натомість свідок ОСОБА_12 пояснила, що в квітні 2012 року вона з чоловіком пішла до квартири ОСОБА_1, але там було все сухо. За таких обставин суд вважає, що показання вказаних осіб не відповідають дійсності, у зв’язку чим не можуть бути прийняті судом до уваги як достовірні.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов’язує.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказана стаття встановлює презумпцію обов’язку власника нести всі витрати пов’язані з утримання належного йому майна.
Таким чином, суд доходить висновку, що, не дивлячись на те, що залиття квартири позивачів сталося внаслідок халатності квартирантів, які проживали на момент залиття у квартирі відповідача, весь тягар утримання своєї власності має нести саме відповідач ОСОБА_5.
Отже, у відповідності до ст. 22 ЦК України, позивачі мають право на відшкодування втрат, яких вони зазнали у зв’язку з пошкодженням квартири та витрат для відновлення свого порушеного права, тобто на відшкодування реальних збитків, а тому суд вважає, що позивачі мають право на стягнення з відповідача на їх користь реальних збитків, згідно з локальним кошторисом у сумі 562 грн., а саме вартість матеріалів, виробів та конструкцій, та 180 грн. 40 коп. за складання цього кошторису. Однак, суд вважає, що у частині стягнення заначеної у локальному кошторисі суми 1 662 грн., враховуючи ПДВ у сумі 277 грн., слід відмовити, оскільки в розрахунок кошторису суми матеріальної шкоди позивачем було включено не тільки реальні збитки, але й суми, які не підлягають стягненню. Це загальновиробничі витрати, заробітна плата та інше, тобто витрати, які не є реальними збитками і не підлягають відшкодуванню.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача стосовно стягнення на їх користь майнової шкоди у сумі 1 662 грн. обґрунтовані частково і є такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивачів майнової шкоди у сумі 562 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Отже, до складу витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, включаються витрати на оплату праці адвоката або іншого фахівця у галузі права (гонорар), а також відшкодування витрат, зумовлених наданням правової допомоги. Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних із наданням правової допомоги повинні бути оформлені у встановленому законом порядку, а саме: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах – суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Факт надання правової допомоги позивам ОСОБА_1, ОСОБА_4 фахівцем у галузі права підтверджується копією договору про надання правової допомоги від 16.05.2012 року та копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 525 від 22.05.2012 року про оплату правової допомоги у сумі 250 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 280/359 від 24.05.2012 року у сумі 214,60 грн.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір у сумі 87,05 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, підписаної від імені України 09 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, ст.ст. 22, 316, 319, 322, 386, 1166, 1192 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа КП «Житлосервіс «Добробут», про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4 майнову шкоду завдану внаслідок залиття квартири у сумі 562 (п’ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4 витрати на складання кошторису у сумі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_4 судовий збір у сумі 87 (вісімдесят сім) гривень 05 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ