справа № 2-263/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2011 року березня 24 дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря –                                                             Бойко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зміну умов договору найму житла, де третьою особою на стороні позивача ОСОБА_5 житлово-експлуатаційне підприємство № 36, –

встановив:

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду відповідно до ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, свого представника до суду не направили, про розгляд справи в їх відсутність не клопотали та про причини неявки не повідомили, на підставі чого за відсутності заперечень з боку позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не з’явилася, від її представника надійшла заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю позову, пред’явленого через суд у березні 2007 року на предмет захисту права користування житлом в квартирі державного житлового фонду на жилому масиві «Тополя-3», 1/1/50, в м. Дніпропетровську з підстав відсутності згоди всіх мешканців квартири на визначення порядку користування жилими приміщеннями та створення перешкод позивачу у вселенні до квартири і проживання в ній через неприязні стосунки. З урахуванням потреби вселення з малолітньою дочкою та загальної жилої площі 39,1 м2 порушила питання про виділення їй в користування в натурі однієї з трьох кімнат площею 11,4 м2 з укладенням з нею окремого договору найму.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Предметом спору визначена квартира 50 в першому корпусі будинку під № 1 на жилому масиві «Тополя-3» у м. Дніпропетровську, що складається з ізольованих трьох кімнат жилою площею 17,3 м2, 11,4 м2 і 10,4 м2, де позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у малолітньому віці проживала з батьками, які згідно з ст. 64 ЖК УРСР визнавалися членами сім’ї наймача, і за позивачем зберігалося це жиле приміщення відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 і ч. 4 ст. 71 ЖК УРСР, як за тимчасово відсутньою, з лютого 1998 року до 31.12.2003 та відповідно до ст. 247 СК України і ч. 5 ст. 71 ЖК УРСР – з 01.01.2004 до досягнення нею повноліття, що встановлено Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська в рішенні від 27.10.2005, залишеним в цій частині в силі рішенням Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.09.2006 (а.с. 7-11), і доказуванню згідно з ст. 61 ЦПК України не підлягає.

За даними довідки КЖЕП-36 № 200 від 01.12.2006 (а.с. 6) у спірній квартирі зареєстроване постійне місце проживання, окрім позивача і її дочки, також відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які доводяться позивачу рідними братами, та її тітки – відповідача ОСОБА_2

22.11.2006 в присутності понятих до спірної квартири, в якій знаходився лише ОСОБА_4, позивач була примусово вселена в порядку виконання рішення цього суду від 27.10.2005, звернутого до виконання за виконавчим листом № 2-2171 від 17.10.2006, що вбачається з акта державного виконавця ВДВС Бабушкінського району м. Дніпропетровська (а.с. 12).

Проте, відповідно до фактичного порядку користування спірною квартирою, що склався між відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, всі кімнати були зайняті, а у відповідь на питання позивача про відведене їй місце мешкання ОСОБА_3 застосував фізичну силу для того, щоб виштовхати позивача з квартири, на що вказує позивач у своїх письмових поясненнях в позовній заяві, які знайшли свої підтвердження у відповіді міліції листом від 03.12.2006 (а.с. 13) про вжиті заходи реагування на протиправну поведінку відповідача.

Звідси, добровільна згода відповідачів на встановлення порядку користування спільно з позивачем жилими приміщеннями в квартирі, виходячи з засад рівності їх прав за ст. 64 ЖК УРСР, відсутня, внаслідок чого позивач після вселення не може користуватися квартирою для постійного проживання в ній, чому створені нестерпні умови діями відповідача ОСОБА_3 через застосоване ним насильство в сім’ї і його особисту неприязнь до позивача, яким потурають відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4

У з’ясованих обставинах виділення однієї з трьох кімнат в користування не буде порушувати застереження ч. 2 ст. 50 ЖК УРСР про недопустимість заселення однієї кімнати особами різної статі, а на кожного члена сім’ї наймача припадає частка жилої площі у 7,82 м2 з розрахунку поділу суми жилої площі кімнат на п’ять осіб ((17,3+11,4+10,4)/5). Відповідно, за стійким внутрішнім переконанням, суд згідно з ст.ст. 48, 63 ЖК УРСР дійшов висновку про можливість виділення 15,64 м2 жилої площі, яка припадає на позивача і її малолітню дочку, у виді ізольованої кімнати, що за площею буде меншої від цієї частки, оскільки рівність прав відповідачів в такому випадку не буде порушена. Водночас, відповідачі не лише відмовили позивачу у наданні своєї згоди на укладення окремого договору найму, а й чинять перешкоди в користуванні спірною квартирою, не зважаючи на рішення суду, яким усунуті будь-які сумніви в правах позивача і її дитини на житло.

Таким чином, підлягають захисту інтереси позивача у користуванні житлом у зв’язку з її виділенням в окрему сім’ю з досягненням повноліття, що в цій справі мають істотне значення, на підставі чого за відсутності добровільної на те згоди відповідачів згідно зі ст. 104 ЖК УРСР належить на вимогу позивача виділити в спірній квартирі ізольовану жилу кімнату площею 11,4 м2 з виходом на лоджію зі зміною по суду житлових правовідносин за п. 6 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом укладення з позивачем окремого договору найму виділеного жилого приміщення.

Керуючись ст.ст. 88, 214, 226 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовільнити.

Змінити договір найму квартири 50 в першому корпусі будинку під № 1 на жилому масиві «Тополя-3» у м. Дніпропетровську з укладенням окремого договору найму з ОСОБА_1 шляхом виділення житла в користування ОСОБА_1 і її малолітній дочці – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у виді однієї ізольованої жилої кімнати площею 11,4 м2 з лоджією, залишивши в користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дві ізольовані жилі кімнати площею 17,3 м2 і 10,4 м2 та в їх загальному (спільному) користуванні підсобні приміщення коридору, ванни, туалету, кухні і комори.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з кожного окремо, відшкодування справленого судового збору по три гривні та оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по дві гривні 83 коп.

ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 вправі подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем – з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

                    Суддя