23.10.2013
Справа№271/3356/13-к
Провадження №1-кп/271/188/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2013року Червоногвардійський районний суд міста Макіівки у складі головуючого-судді: Кулик Т.Г.
при секретарі: Токаревої Ю.М.
за участю прокурора: оголевої О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіівці кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, 28.06.1982року народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України,ІНФОРМАЦІЯ_2, не праціючої, мешкає за адресою: Макіівка-13, вул.Чистопільська, 8, не судимої
у скогєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.1 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
26.04.2013року в ОСОБА_2 з метою викрадення чужого майна через незаперті двері проникла до приміщення господарської= будівлі, розташованої у дворі будинку №8 по вул. Чистопільської в Червоногвардійському районі міста Макіівки, звідки таємно, з корисливих мотивів викрала: зварювальний апарат ТС 250 вартістю 1200гривень, перфоратор-400гривень, подовжувач на 9 розеток-400гривень,акумулятор автомобільний-600гривень,електролобзік-400гривень, після чого втікла, зпаподіявши матеріальну шкоду ОСОБА_3 на суму 3400гривень.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1скоїла таємне викрадення чужого майна., тобто скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185ч.1 КК України.
Обставини, які пом”якшують покаранння, передбачені ст.66 КК України є щире каяття..
Обставин, що обтяжують покарання, передвабчені ст.67 КК України немає
31 травня 2013року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, із змісту якого вбачається, що обвинувачена та потерпіла дійшли згоди щодо формування обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України. Під час досудового розслідування ОСОБА_1.беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, зобов”язався зробити це в суді та визнав обмеження оскарження вироку згідно ст.ст.394, 424 КПК України. Потерпіла ОСОБА_3 визнала обмеження оскарження вироку згідно ст.ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне провадження. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за вчинення даного кримінально праваопорушення у вигляді 240 годин громадських робіт. Наслідки укладення та затвердження угоди, згідно ст.ст.471, 473, 394,424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України сторонами оговорені.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1. просила вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ньому міру покарання, беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185ч.1 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення йому зрозумілі, підтвердив, що угода укладалась добровільно.
У судовому засіданні потерпіла також просила угоду затвердити, зазначивши, що згодна на визначену в угоді міру покарання для ОСОБА_1., наслідки укладення та затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, угода укладалася добровільно.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь по справі, перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам, встановленним ст.ст.471, 472 КПК України, суд прийшов до висновку про затвердження угоди, виходячи з нступного:
Відповідно до вимог ст.ст.468,469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яке згідно ч.3 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Потерпілою від даного кримвнального правопорушення є ОСОБА_3
Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Підстави для відмови в затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні.
При цьому судом з”ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, визначені ч.5 ст.474 КПК України, п.1 ст.473 КПК України, а потерпіла ОСОБА_3 розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Відповідно до пояснень обвинуваченої та потерпілої суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскілько її умови не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було дбровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе забов”язань. Правова квалификація кримінального правопорушення відповідає обставинам правопорушення. Крім того, суд бере до уваги той факт. Що узгоджені сторонами вид та міра покарання є відповідними ступею тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, який раніше не судимий, офиційно не працює, на обліку у спеціальних лікарських закладах не перебуває,за місцем мешкання характеризується задовільно.
Згідно ч.й ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену міру покарання.
Відтак, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3. та обвинуваченою ОСОБА_1. і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.
Керуючись ст.ст. 314, 468, 469, 471, 473-475, 476 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про примирення від 31 травня 2013року в межах кримінального провадження між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_1.
ОСОБА_1, 28 червня 1982року народження визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 31 травня 2013року покарання у вигляді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов”язання, продовжити до набрання вироком законої сили.
Роз”яснити обвинуваченої ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_4, що у разі невиконання угоди про примирення, потерпіла має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може буди подано протягом встановлених законів строків давності притягнення до криміальної відповідальності за вчинення відповідного криміального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя